Тема 3 методологія управління персоналом організації

3.1 Сучасна концепція управління персоналом організації (УПО).

3.2 Закономірності УПО.

3.3 Принципи УПО.

3.4 Методи УПО.

3.5 Методи побудови системи УПО.

3.1 Сучасна концепція управління персоналом організації

Управління персоналом організації – це цілеспрямована діяльність керівництва та працівників підрозділів управління персоналом, що зумовлює розроблення концепцій і стратегій кадрової політики, принципів та методів управління персоналом організації.

Управління персоналом охоплює широкий спектр питань: від прийому до звільнення кадрів:

• найм, відбір та прийом персоналу;

• ділова оцінка при прийомі, атестації, підборі;

• мотивація до діяльності;

• організація праці та дотримання етики ділових стосунків;

• управління конфліктами та стресами;

• забезпечення безпеки персоналу;

• управління нововведеннями в кадровій роботі;

• навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів;

• управління діловою кар’єрою та службовим просуванням;

• управління соціальним розвитком персоналу;

• вивільнення персоналу тощо.

Концепція управління персоналом – це система теоретико-мето­до­логічних поглядів щодо розуміння та визначення сутності, цілей, завдань, критеріїв, принципів управління персоналом, а також організаційно-практичних підходів до формування механізмів його реалізації за кон­крет­них умов функціонування організації.

Вона включає розроблення методології, формування системи та технології управління персоналом.

Методологія управління персоналом передбачає розгляд сутності персоналу організації як об’єкту управління, процеси формування поведінки індивідів, яка відповідає цілям та задачам організації, методам та принципам управління персоналом.

Система управління персоналом передбачає формування цілей, функцій, організаційної структури управління персоналом, вертикальних та горизонтальних функціональних взаємозв’язків керівників та спеці­а­лістів у процесі обґрунтування, прийняття та реалізації управлінських рішень.

Технологія управління персоналом передбачає організацію найму, відбору, прийому персоналу, його ділове оцінювання, профорієнтацію і адаптацію, навчання, управління його діловою кар'єрою і службово-професійним просуванням, мотивацію і організацію праці, управління конфліктами і стресами, забезпечення соціального розвитку організації, вивільнення персоналу тощо. Сюди ж слід віднести питання взаємодії керівників організації з профспілками і службами зайнятості, управління безпекою персоналу.

В основу сучасної концепції управління персоналом організації по­кладено зростаючу роль особистості працівника, знання його мотива­цій­них установок, уміння їх формувати і спрямовувати зусилля працівників на досягнення задач, що стоять перед організацією.

Зміни в економічній і політичній системах у нашій країні водночас несуть як великі можливості, так і серйозні загрози для кожної особи, стій­кості її існування, вносять значний ступінь невизначеності в життя прак­тично кожної людини. Управління персоналом у такій ситуації набуває особ­ливого значення, оскільки дозволяє реалізувати, узагальнити цілий спектр питань адаптації індивіда до зовнішніх умов, врахування осо­бистісного фактору під час побудови системи управління персоналом організації.

Загалом можна виділити три основних чинники, що впливають на людей в організації:

Перший – ієрархічна структура організації, де основний засіб дії – це відносини влади-підпорядкування, тиск на людину зверху за допомогою примусу, контролю над розподілом матеріальних благ.

Другий – культура, тобто спільні цінності, що виробляються суспіль­ст­вом, організацією, групою людей, соціальні норми, установки поведінки, що регламентують дії особистості і спрямовують індивіда діяти визна­ченим чином без очевидного примусу.

Третій – ринок як мережа рівноправних відносин, заснованих на купівлі-продажу продукції і послуг, відносинах власності, рівновазі інтересів продавця і покупця.

Ці чинники впливу – поняття достатньо складні і на практиці рідко реалізуються окремо. Якому з них віддається пріоритет, такою і буде економічна ситуація в організації. Головне усередині організації – працівники, а за межами – споживачі продукції. Ієрархія повинна відійти на другий план поступившись місцем ринку та культурі.

Служби управління персоналом, як правило, створюються на базі підрозділів: відділ кадрів, відділ організації праці та заробітної плати, відділ охорони праці та техніки безпеки тощо. Сучасні служби управління персоналом переходять від виключно кадрових питань до розроблення системи стимулювання трудової діяльності, управління професійним просуванням, попередження конфліктів, вивчення ринку трудових ресурсів.

Система управління персоналом та структура служби управління персоналом визначається характером та розміром організації, особли­востями продукції, що випускається. У невеликих та середніх фірмах більшість функцій по управлінню персоналом виконують лінійні керів­ники, а у великих фірмах для цього створюються самостійні підрозділи.

Головна мета системи управління персоналом – це забезпечення організації кадрами, їх ефективне використання, професійний та соціаль­ний розвиток.

Відповідно до цілей формується система управління персоналом. Як бази для побудови використовуються:

- закономірності;

- принципи;

- методи управління персоналом.