2.Деятельность имо и других международных организаций.Управление судоходством в Украине

В настоящее время система разработки и принятия руководящих и нормативных морских документов в Украине в целом соответствует общемировой практике. Как и в других странах, имеется национальная морская администрация - Министерство транспорта и связи Украины в лице Департамента морского и речного транспорта (Укрморречфлот) для торговых, пассажирских судов и судов технического флота, а для рыболовных судов функции морской администрации частично выполняет также орган, руководящий данной отраслью (за годы независимости Украины он реструктурировался 7 раз, в 2007г. стал Государственным Комитетом рыбного хозяйства Украины).

Наиболее важным органом, регламентирующим вопросы, связанные с международным судоходством является

ОРГАНИЗАЦИЯ ОБЪЕДИНЕННЫХ НАЦИЙ (ООН)

Существует с октября 1945г., построена на принципах Атлантической хартии (совместной Декларации президента США и премьер-министра Великобритании от 14 августа 1941г). Основной задачей ООН является поддержание мира на планете. Главные органы: Генеральная Ассамблея ООН, Совет Безопасности, Международный суд и Секретариат. Генеральный секретарь с 2007г. г-н Пан Ги Мун (Ю.Корея). Практикуется кроме постоянных 7 комитетов учреждение специальных комитетов и комиссий (например, МАГАТЭ).

МЕЖДУНАРОДНАЯ МОРСКАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ (ИМО) при ООН:

(до 1982г. ИМКО – International Maritime Consulting Organization) - межправительственная организация, занимающаяся вопросами морского судоходства. Создана в 1948г. (функционирует с 1958г). Включает более 120 государств, в том числе Украину. Обеспечивает сотрудничество в области правительственного регулирования и мероприятий, относящихся к техническим вопросам международного судоходства; устраняет дискриминацию в судоходстве; дает рекомендации, осуществляет обмен информацией по вопросам мореплавания, разрабатывает проекты конвенций, соглашений и других документов и рекомендует их правительствам и межправительственным организациям.

Органы ИМО: высший, исполнительный и Секретариат.

Высший орган - Ассамблея - состоит из всех членов ИМО, собирается на очередные (раз в 2 года) и внеочередные сессии, рассматривает основные вопросы, избирает членов Совета, утверждает бюджет, дает рекомендации членам ИМО о конвенциях и правилах по безопасности на море. Вспомогательными органами Ассамблеи являются

Комитет безопасности на море (КБМ, англ.MSC);

Комитет защиты морской среды (англ. МЕPC);

Юридический комитет (англ.LC-Legislation Committee);

Комитет по техническому сотрудничеству (англ.TCC);

Комитет по упрощению формальностей (англ.Facilitation Committee)

MSC открыт для всех членов ИМО, рассматривает вопросы безопасности мореплавания (навигации, строительства и оборудования судов, укомплектования их экипажами, обращения с опасными грузами, предотвращения столкновений и пр.) В рамках MSC функционируют Подкомитеты по противопожарной безопасности, проектированию и оборудованию судов, радиосвязи, по стандартам обучения и несения вахты, спасательным средствам и др. Они создают рабочие группы и группы экспертов для подготовки конкретного вопроса. МЕPC открыт не только для государств - членов ИМО, но и для государств, участвующих в конвенциях, по отношению к которым МЕPC осуществляет определенные функции. Занимается вопросами предотвращения загрязнения моря с судов. Создает необходимые вспомогательные органы.

Совет ИМО - исполнительный орган - состоит из 32 государств, руководит деятельностью ИМО между сессиями Ассамблеи, изучает и передает Ассамблее доклады MSC, МЕPC, LC, назначает генерального секретаря и осуществляет связь с другими организациями. Имеет постоянные и временные вспомогательные органы. К первым относятся Юридический комитет, Комитет по упрощению формальностей и Комитет по техническому сотрудничеству.

Секретариат ведет всю документацию, готовит проекты отчетов, повестку дня конференций, их протоколы и информацию о них для печати. Штаб-квартира находится в Лондоне.

Национальной Морской администрацией Украины до марта 2009г. являлось Министерство транспорта и связи Украины в лице Департамента морского и речного транспорта (сокращенное наименование - Укрморречфлот) для торговых, пассажирских судов и судов технического флота, а для рыболовных судов функции морской администрации частично выполнял также орган, руководивший данной отраслью - Государственный Комитет рыбного хозяйства Украины (с февраля 2007г).

В рамках Департамента морского и речного транспорта функционировали на хозрасчетной основе ряд подразделений – Инспекция Главного государственного регистратора судов Украины, Инспекция по подготовке и дипломированию моряков и другие.

Согласно Постановления Кабинета Министров Украины № 227 от 5.03.2009 г., было решено создать Государственную администрацию морского и речного транспорта (далее ГАМРТУ), как правительственный орган, действующий в системе Минтранссвязи, на базе Государственного департамента морского и речного транспорта, который ликвидировался. Главным идеологом создания данной структуры был г.В.Работнёв, первый заместитель министра транспорта и связи Украины. При этом за вновь созданной структурой сохранялось прежнее сокращенное название - Укрморречфлот. Проведена была также ликвидация Главной государственной инспекции Украины по безопасности мореплавания (Госфлоинспекции), причем ничего не сообщалось о передаче ее функций какому-либо органу, то есть не была соблюдена преемственность. .[2]

«Укрморречфлот (новый - прим. Автора) ответственен перед Кабинетом министров Украины, подотчетный и подконтрольный министру транспорта и связи (т.е. фактически была создана структура двойного подчинения – прим.автора).

Укрморречфлот в пределах своих полномочий реализует государственную политику в отрасли морского и речного транспорта, в сфере торгового мореходства, судоходства на внутренних водных путях и навигационно-гидрографического обеспечения судоходства; осуществляет государственный надзор за обеспечением безопасности судоходства в территориальном море, внутренних водах, на внутренних водных путях, в морских и речных портах, а также контроль за соблюдением субъектами ведения хозяйства требований законодательства и международных договоров Украины по вопросам торгового мореходства, судоходства на внутренних водных путях, навигационно-гидрографическое обеспечение судоходства и предотвращение загрязнения окружающей среды».[1]

При этом основной целью реформирования в СМИ декларировалось дальнейшее принятие второго Международного реестра судов Украины и Закона о портах, различные проекты которого уже давно находятся в Комитетах Верховной Рады.

В декабре 2010г. Указом Президента Министерство транспорта и связи Украины было заменено Министерством инфраструктуры, а Министр транспорта и связи К.Ефименко стал Первым заместителем Министра инфраструктуры Б.Колесникова. Созданная в 2009г. ГАМРТУ, была преобразована в Государственную службу морского и речного транспорта (далее ГСМРТУ). Однако в СМИ параллельно циркулировали оба названия данной структуры, что вносило путаницу.

Постановлением КМУ №33 от 05.01.2011 все административные услуги физическим и юридическим лицам было обязано оказывать не упомянутым выше хозрасчетным подразделениям, а исключительно бюджетным организациям. Т.е. при наличии хозрасчетной Инспекции Главного регистратора судов Украины получить капитану порта разрешение зарегистрировать судно под украинским флагом стало невозможно, и упомянутая Инспекция с 01.03.2011 прекратила свою работу.

06.04.2011 Указом Президента ГСМРТУ была реорганизована в Государственную инспекцию Украины по безопасности на морском и речном транспорте (далее Укргосморречинспекция), а Указом Президента № 447от 08.04.2011 было утверждено «Положение о Государственной инспекции Украины по безопасности на морском и речном транспорте», которая стала «центральным органом исполнительной власти, деятельность которого направляется и координируется Кабинетом Министров Украины через Вице-Премьер-Министра – Министра инфраструктуры Украины ….и …реализует политику государства в области безопасности на морском и речном транспорте». При этом Председателя Укргосморречинспекции по рекомендации упомянутого Вице-премьера назначает и освобождает от должности Президент Украины.[3]

Кроме того Укргосморречинспекция:

2) за дорученням Міністерства інфраструктури України бере в установленому порядку участь у діяльності міжнародних організацій та забезпечує виконання зобов’язань, що випливають  з членства в таких організаціях;

3) за дорученням Міністерства інфраструктури України бере участь у розробці  міжнародних договорів;

4) здійснює правову роботу;

5) узагальнює практику застосування законодавства у сфері безпеки на морському та річковому транспорті; розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Віце-прем’єр-міністру України - Міністру інфраструктури України, який спрямовує та координує її діяльність;

6) здійснює організацію роботи та контроль за виконанням загальнодержавних програм, планів, заходів у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;

7) приймає рішення про проведення службового розслідування та проводить службове розслідування;

8) організовує ведення діловодства та архіву в апараті Укрморрічінспекції відповідно до встановлених правил;

9) організовує роботу зі зверненнями громадян, Громадської приймальні Укрморрічінспекції та проведення особистого прийому громадян посадовими особами;

10) забезпечує ведення бухгалтерського обліку і звітності в апараті Укрморрічінспекції;

11) здійснює контроль за ефективністю використання бюджетних коштів;

12) забезпечує здійснення державної політики у сфері охорони державної таємниці;

13) здійснює забезпечення зв'язку з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськістю та засобами масової інформації, інформаційного наповнення власного офіційного веб-сайту Укрморрічінспекції, поширення серед засобів масової інформації офіційної інформації про діяльність Укрморрічінспекції;

14) веде облік і аналіз катастроф, аварій, пригод на морському та річковому транспорті;

15) проводить експертизу умов транспортування небезпечних вантажів на морському та річковому транспорті;

16) затверджує профілактичні заходи щодо  попередження катастроф, аварій, інших аварійних подій на морському та річковому транспорті;

17) веде облік пожеж транспортних засобів на морському та річковому транспорті;

18) видає ліцензії на право здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу морським та річковим транспортом;

19) здійснює контроль за дотриманням ліцензійних умов при здійсненні господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу морським та річковим транспортом;

20) веде електронну базу даних про осіб, які пройшли спеціальне навчання для працівників суб`єктів перевезення небезпечних вантажів морським та річковим транспортом;

21) здійснює контроль за укладенням договорів обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів морським та річковим транспортом;

22) здійснює нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища морським та річковим транспортом;

23) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства та стандартів на морському та річковому транспорті;

24) проводить сертифікацію на морському та річковому транспорті;

25) веде журнал обліку суден (крім риболовних суден), зареєстрованих у державному судновому реєстрі України й Судновій книзі України;

26) здійснює державний контроль і нагляд за дотриманням законодавства  про судноплавство на суднах, в морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України;

27) здійснює державний нагляд за торговельним мореплавством;

28) здійснює контроль за забезпеченням безпеки перевезення вантажів, пасажирів та багажу на морських і річкових судах;

29) здійснює контроль і нагляд за дотриманням правил користування засобами морського та річкового транспорту;

30) здійснює контроль і нагляд за дотриманням правил з охорони порядку і безпеки руху на морському та річковому  транспорті;

31) здійснює контроль і нагляд за дотриманням правил утримання та експлуатації баз (споруджень) для стоянки маломірних суден;

32) здійснює контроль і нагляд за дотриманням правил, які забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах;

33) здійснює контроль і нагляд за дотриманням правил, спрямованих на забезпечення збереження вантажів на морському і річковому транспорті;

34) здійснює контроль за навігаційно-гідрографічним забезпеченням судноплавства в територіальну морі, внутрішніх морських водах і на внутрішніх водних шляхах України;

35) здійснює нагляд за станом морських шляхів;

36) реєструє судна в Державному судновому реєстрі України з видачею свідоцтва про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент) та реєструє судна в Судновій книзі України з видачею суднового білета і видає свідоцтва про виключення з Державного суднового реєстру України та Суднової книги України (крім риболовних суден) у порядку, визначеному законодавством;

37) здійснює контроль держави прапору за виконанням міжнародних договорів України з безпеки судноплавства та запобігання забрудненню довкілля із суден, що плавають під прапором України, незалежно від форми власності (крім риболовних суден);

38) здійснює контроль держави порту за відповідністю суден, що заходять у порти України, територіальне море та внутрішні води, незалежно від їх прапора, стандартам безпеки мореплавства та запобігання забрудненню довкілля із суден;

39) перевіряє готовність аварійно-рятувальних служб, служб загальної безпеки відомчої пожежної охорони на морському і річковому транспорті до проведення роботи із запобігання і ліквідації наслідків аварій, пожеж, актів тероризму, піратства, катастроф та інших подій;

40) здійснює контроль за проведенням підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та дипломування плавскладу морських, річкових і маломірних суден, робітників берегових підприємств морського і річкового транспорту, робота яких пов'язана із забезпеченням безпеки судноплавства та запобіганням забрудненню довкілля із суден;

41) розглядає справи про  адміністративні правопорушення: про порушення правил з охорони порядку і безпеки руху на морському транспорті, правил користування засобами морського транспорту, правил з охорони порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах, правил випуску судна в плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа, правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах, правил реєстрації торговельних суден, правил користування річковими і маломірними суднами, правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден, правил пожежної безпеки на морському і річковому транспорті, допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп'яніння, передачу керування судном особі, яка перебуває у стані сп'яніння, керування річковими або маломірними суднами судноводіями у стані сп'яніння, у тому числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими засобами, ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння, порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на морському і річковому транспорті, перевезення ручної кладі понад установлені норми на морському і річковому транспорті;

42) погоджує правила плавання маломірними суднами на водних об’єктах;

43) надає дозвіл на проведення спортивних заходів, водних свят;

44) надає дозвіл на особливі перевезення внутрішніми водними шляхами;

45) організовує здійснення навчання та перевірку знань посадових осіб, до функціональних обов'язків яких входять організація роботи з питань безпеки судноплавства на морському і річковому транспорті та державний нагляд;

46) здійснює реєстрацію баз для стоянки маломірних (малих) суден;

47) здійснює нагляд за функціонуванням служби регулювання руху суден та лоцманського проведення;

48) здійснює державний нагляд за дотриманням правил реєстрації операцій зі шкідливими речовинами на суднах, морських установках;

49) здійснює видачу Синопсису судна;

50) здійснює контроль за функціонуванням систем радіонавігації та спостереження морської рухомої служби, у тому числі Глобальної морської системи зв'язку, в разі лиха;

51) здійснює контроль за проведенням аварійно-рятувальних робіт, пошуку і рятування на морі в зоні відповідальності України;

52) здійснює контроль і нагляд за забезпеченням функціонування системи дальньої ідентифікації та контролю за місцезнаходженням суден українського прапору;

53) здійснює загальне керівництво та контроль за дипломуванням спеціалістів морського флоту;

54) реєструє лінії закордонного плавання;

55) видає відповідно до законодавства суднові документи;

56) виконує функції експертної організації з питань безпеки судноплавства, запобігання забрудненню довкілля із суден; надає експертні висновки із зазначених питань щодо проектів правил, норм, стандартів, планів і проектів будівництва, реконструкції та модернізації об'єктів морського і річкового транспорту, у тому числі судноплавних шляхів, портів, гідротехнічних споруд воднотранспортного комплексу, різного функціонального призначення, що використовуються з метою забезпечення безпеки судноплавства, судноплавних шлюзів, мостів, підводних та надводних переходів, баз для стоянок суден, берегових об'єктів зв'язку, навігації, спостереження тощо;

57) видає дозвіл про втрату права плавання під Державним Прапором України;

58) видає дозволи суднам на захід до річкових портів України під прапорами держав, з якими не укладені міжнародні договори про судноплавство на внутрішніх водних шляхах;

59) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.[3]

Следует упомянуть, что главный документ, регулирующий судоходство в Украине – Кодекс торгового мореплавания не содержит такого понятия как Морская администрация. Поэтому в дальнейшем под этим термином следует понимать тот правительственный орган, который фактически выполняет функции Морской администрации в данный момент.

Морская администрация Украины, получив через своих представителей очередную Резолюцию и другие документы ИМО, вырабатывает соответствующие директивы для судовладельцев всех форм собственности и обязывает их за свой счет заказывать разработку нормативной и руководящей документации в различных сертифицированных Классификационными обществами научных организациях, а затем опять же за свой счет внедрять разработки на судах. Наличие и внедрение строго контролируется через органы государства флага (Инспекции портнадзора, Госрыбфлотинспекцию), о ходе этого процесса Морская Администрация отчитывается перед ИМО. Таким образом на судах Украины внедрялась ГМССБ (Глобальная система морской связи и сообщений на случай бедствия), таким же образом внедрялся МКУБ (Международный кодекс управления безопасной эксплуатацией судов и предотвращением загрязнения окружающей среды), и Кодекс ОСПС (Охраны судов и портовых сооружений).

Кроме того, для судовладельцев-членов неправительственных организаций обязательными являются резолюции этих организаций, объединяющих судовладельцев различных стран, например:

ОКИМФ (Oil Carriers International Marinе Forum), международная неправительственная морская организация, созданная в 1970г. крупнейшими компаниями, перевозящими нефтепродукты, для предотвращения загрязнения окружающей среды. Так, одна из резолюций ОКИМФ (2002г.) требует установку системы наблюдения уровня загазованности в балластных танках – на случай, когда в перегородках между балластными и грузовыми танками появляются трещины, идет попадание нефтепродукта в балласт, а затем в море. Кроме того, ОКИМФ функционирует и взаимодействует как с ИМО, так и с национальными морскими администрациями целый ряд других неправительственных морских международных организаций. На основе международных морских конвенций ОКИМФ разработала и поддерживает собственные стандарты безопасности мореплавания и охраны окружающей среды – Vetting Control Procedures.

МЕЖДУНАРОДНАЯ ФЕДЕРАЦИЯ СУДОВЛАДЕЛЬЦЕВ (ИСФ):

неправительственная организация, созданная в 1909г., объединяющая ассоциации судовладельцев из 30 стран и одного ассоциированного члена (Республика Конго). Федерация занимается исследованием проблем морской торговли для охраны интересов ее членов, оказывает финансовую помощь судовладельцам в случае забастовок. Имеет консультативный статус ИМО. Высший орган - Совет, созываемый ежегодно. Штаб-квартира находится в Лондоне.

МЕЖДУНАРОДНАЯ ПАЛАТА СУДОХОДСТВА (МПС): неправительственная организация, объединяющая судоходные компании и судовладельцев различных стран, созданная в 1948г. для защиты интересов судовладельцев, флот которых функционирует на основании свободного предпринимательства. Ключевые позиции в МПС занимают судовладельцы Великобритании, а правовой статус определяется ее законодательством.

БИМКО (BALTIC AND INTERNATIONAL MARINE CONFERENCE)

Основана в 1905г. В Копенгагене, в настоящее время объединяет судовладельцев из 123 стран, включая в себя около 2400 компаний. Судовладельцы БИМКО контролируют 65% мирового торгового флота, на организацию работают около 1400 брокеров и агентов, около 100 клубов обеспечивают взаимное страхование. БИМКО разработала огромное количество проформ важнейших документов, в том числе наиболее распространенные проформы коносаментов, договоров по судовому менеджменту и др., первой начала внедрять электронный оборот документации в морском бизнесе.