Тема 8. Аксіологія моралі й етики.

1. Що замінює зобов’язуючий момент у ціннісній моральній регуляції людини.

а) примусова дія суспільної думки (гадки) і вибір;

б) оцінювання розумом;

в) оцінка думок інших людей, стандартних норм;

г) совість як самозобов’язання, особисте спонукання;

д) «моральний закон в середині нас» (І. Кант);

є) страх за себе, за можливі санкції проти мене.

2. Колективна й особистісна совість: що переважає?

1. Особиста без колективної не існує.

2. Колективна без особистої – нонсенс.

3. Колективна совість – ідеологічна фікція.

3. Яка залежність існує між поняттями добра і зла?

7. Лише добро абсолютне, зло – відносне;

8. за природою людина зла, лише культура робить людей добрими;

9. добро і зло – співвідносні поняття, які самі по собі не мають сенсу

10. не роби добра – не буде й зла;

11. благими намірами шлях стелиться до пекла.

12. Лише через зло люди змогли навчитися добру.

4. Чим, перш за все, винна дорожити мудра й гідна людина (назвіть 2– 3 ціннісні позиції).

а) – вмінням стримувати зайві поривання; б) – доброзичливістю, м’якістю характеру;

в) – здоров’ям; г) – вмінням дати розумну пораду;

д) – славним ім’ям, честю; е) – своїми справами і захопленнями;

є) – респектабельністю; ж) – репутацією;

з) – матеріальним достатком сім’ї; и) – соціальним положенням (статусом);

і) – порядністю й) – іміджем.

к) – знатністю серед людей

5. Чим краще вимірювати моральну гідність вчинку людини – мотивом чи результатом?

А. І те й інше – вияв свободи вибору.

И. мотив може бути добрим, а результат негативний.

В. мотив далеко відстоїть від мети і результатів її досягнення. Тому важливіше результат.

6. Що з переліченого обов’язково входить до забезпечення гідності?

1. Самоусвідомлення власної цінності 2. Підвищена вимогливість до себе й інших

3. Самоповага. 4. Досконалість і цілісність духу

5. Імунітет проти всякої фальші 6. Гарні смаки

7. Ініціативність 8. Повага до людей

9. Єдність прав і обов’язків 10. Гармонія зі світом.

11. Віра 12. Надія на взаємність. 13. Сердечність.

7. Які вирази стосовно совісті здаються вам безумовно правильними?

• Людина без совісті найбільше страждає.

• Совість заважає досягати життєвої мети.

• Совість має також мати певну міру.

• «Совість значно вище варта, коли мені виказують довіру» Монтень, с. 494..

• «Слово, дане мною, також міцно утримує».. Навіть коли просто поділився з кимось задумом, то здається, що не можна відступати.

• «Приговор, що я його виношу сам здається набагато строгішим і більш жорстоким, ніж судовий приговор., бо ж у судді мірка до всіх одна, а ось лещата моєї совісті міцніші й безжальніші».

• Совість набагато глибше розуму.

• Совість – це справжня екологія душі.

8. Які з наведених положень характеризують істинне щастя, а які – ілюзорне?

1. Щастя – це особливий психологічний стан особистості.

2. Щастя – це самозадоволення, насолода життям.

3. Щастя – це стан душі в ситуаціях, коли таланить.

4. Щастя – це духовно – емоційне задоволення від сенсової повноти життя, від самореалізації.

5. Щастя – це відчуття успіху.

6. Щастя – це коли відчуваєш, що ти сильніший і кращий від інших.

7. Щастя – це результат перевершення себе самого, вияв незламності духу.

8. Щастя – це відсутність небажаного в твоєму житті.

9. Щастя – це незалежність від інших, самодостатність, самопізнання.

9. На Вашу думку, якщо людина попадає в нелюдські умови чи екстремальні ситуації, то:

а) рано чи пізно вона втрачає «людське обличчя»;

б) людина гідна – завжди вірна собі;

в) «Хто ж є на світі, щоб був без гріха»;

г) будь-кого зламають нелюдські умови, особливо в екстремальній небезпечній ситуації;

д) лише до певної межі можна лишатися стійким;

е) все залежить від конкретної людини;

є) все залежить від конкретних умов і обставин.

10. Які вирази, вказують на справжню свободу волі?

а) «Я намагаюсь не мати ні в кому нагальної чи настійної потреби»;

б) “Хай світ до тебе і несправедливий, ти сам – все ж справедливим будь!”;

в) я всіх про щось прошу при найменшій нагоді;

г) “In me omnis spes est mihi” (Вся моя надія на себе);

д) залежність від волі чужої – обтяжлива надто;

є) «Хто послугами користується чужими, в усіх і в кожного – завжди в боргу».

ж) «Сплатить борги можливо, а ось розрахуватись – аж ніяк».

11. Як називається позиція, зорієнтована на досягнення щастя?

а) – гедонізм; д) – евдемонізм;

б) – аскетизм; є) – аксіологізм;

в) – гуманізм; е) – утилітаризм.

г) – садизм: ж) – мазохізм.