17. Етикет. Що в ньому від справжнього буття, а що – лише його видимість?

1. Ритуал

2. Увічливість

3. Зручність

4. Віджиті норми

5. Мода

6. Обрядовість

7. Автоматизм поводження

8. Ритуальна форма обов’язку.

18. Чим можна виправдати гріх?

а) – щирим каяттям;

б) – покаянною молитвою чи обіцянкою не грішити в подальшому;

в) – сповіддю у церкві;

г) – лише власною кров’ю, чи стражданням за гріхи платять («змивають» гріх);

д) – гріх нічим не виправдовується;

є) – сплатою моральних збитків тому, хто постраждав від грішника;

ж) – за гріхи карає Бог, а не люди.

19. Якщо у людини погані естетичні смаки, то чи можна її вважати етично досконалою?

• Людська досконалість не вимірюється естетичною міркою.

• Поза естетичним компонентом людина духовно неповномірна.

• Людина вповні може бути у чомусь досконалою, а у чомусь ні.

• Про смаки взагалі не варто вести суперечку.

• Досконалих людей взагалі не буває.

• Головне, щоб був смак до життя.

20. Бути чи здаватися. Які з виразів указують Вам на справжнє буття, які – лише на його видимість? Назовіть найвагоміші для вас…

1. «Вони подібні стінам, що руїни

Назовні. А в середині – прекрасний храм». Сааді, с. 168.

2. «Не всякий друг тобі – душею друг». Хосров, с. 89.

3. « Закохані – самітності царі».

4. «Чудовий вигляд суть приховує погану». Рудакі, с. 18.

5. «Обличчям гарний, а у вчинках злий».

6. «Все фальшиве наяву, що до нас ляга в кишеню». Ібн Сіна, с. 55.

7. «Хто так ближнього привабить святістю, яка удавана лише,

Певен будь – він під приманку хитру пастку приховав». Рудакі, с. 26.

8. «Не зваблюйся примарою добра,

А стійко проти зла ти стань». Рудакі, с. 33.

9. «О, вирвись душа із підступних тенет

І зваби, і слави, і дзвону монет». Ібн Сіна, с. 52.

Тема 7. Деонтологія моралі та етичної культури.

1. Що таке деонтологія?

1. Етика щастя 5 Етика насолоди

2. Утилітаристська етика 6 Етика обов’язку.

3. Нормативна етика 7 Етика цінностей

4. Етика законності 8 Етика совісті.

2. Які з названих позицій є виразниками морального ригоризму, а які пробабілізму?

а) вимогливість до себе й інших з) імперативність моралі

б) справедливе ставлення до всіх и) нормативність

в) толерантність і) релятивізм моральних норм і цінностей

г) відповідальність к) вседозволеність

д) «невільники честі» л) свобода вибору як довільність.

є) «довіряй і перевіряй» м) стандартні зобов’язання

е) необмеженість прав обов’язками н) етикетні вимоги сьогодні

ж) волюнтаризм о) поведінка у застіллі.

3. Чи можуть бути справді моральними:

Писані моральні кодекси (честі, будівника комунізму тощо) Так ні не знаю

Офіційні моральні доктрини Так ні не знаю

Цілеспрямоване моральне управління Так ні не знаю

Моральні суди та інші подібні заклади Так ні не знаю

Поліція моральності Так ні не знаю.

4. Чого недостає нормативно-зобов’язуючий етиці, щоб бути повною мораллю?

1. Сущого.

2. Надійності.

3. Належного

4. Зобов’язуючого до вищого.

5. Ідеалізму. Потягу до ідеалу.

6. Ціннісного виміру.

7. Респектабельності

8. Свободи воління.

9. Людських прав.

10. Благодаті.

11. Гуманності й совісті.

12. Віри розумної.

5. Що замінює зобов’язуючий момент у ціннісній моральній регуляції людини?

а) примусова дія суспільної думки (гадки) і вибір;

б) оцінювання розумом;

в) оцінка думок інших людей, стандартних норм;

г) совість як самозобов’язання, особисте спонукання;

д) «моральний закон в середині нас» (І. Кант);

є) підсвідомий страх за себе, за можливі санкції проти мене.