Мораль у складі культури. Духовність і морально-етична культура. Місце і роль етики у духовному житті суспільства.
Особливості етики як теорії моралі. Своєрідність предмету вивчення етики.
Єдність істини, добра і краси. Відмінність освоєння світу за законами краси від освоєння за законами істини та добра.
Система етичних категорій. Загальна характеристика.
«Благо» як загальнокультурна категорія та як центральна категорія моральної свідомості й діяльності. Роль «блага» у побудові системи категорій моралі та етики. “Закон” і “благодать”.
“Совість” і „Правда” як родові категорії моральної й етичної свідомості.
Правдолюбство, пошуки правди й боротьба за справедливість. Чи виправдовують вони себе?
Моральна велич людини та її трагічні колізії. Яку Ви можете дати оцінку моральному обличчю Дон Кіхота й “донкіхотства”?
«Обов’язок» як категорія моралі й етики.
«Справедливість» і «порядність» як категорії нормативної етики.
Категорія «гідності» людини. «Честь» і «слава» у межах морального обов’язку.
«Добро» і «зло» як полярно протилежні загально-оцінні категорії моралі й етики.
Категорія «щастя» в етиці.
Мораль і релігія: загальне та відмінне. Свобода волі та свобода совісті. Взаємозв’язок релігійного та морального ставлення до світу.
Моральна і художня культура та їх взаємодія. Добро і краса.
Мораль і наука: добро й істина. Етика як наука.
Мораль і політика як два поверхи соціальної регуляції. Влада і вільна особистість.
Мораль і право – дві форми регуляції стосунків у суспільстві. Відмінність правової та моральної нормативної регуляції.
Загальна структура моралі й етики. Три структурні сфери моралі.
Структура моральної діяльності. Поняття моральних стосунків, дій, вчинків, поводження.
Основні елементи моральної свідомості: моральні почуття і переживання, норми і цінності, принципи, ідеї, ідеали.
Принципи моралі й етики: ригоризм і пробабілізм, колективізм й індивідуалізм, гуманність, патріотизм, толерантність.
Моральне і психологічне в людських емоціях і переживаннях.
Диспозиційна структура моралі кожної особистості.
Моральні потреби й інтереси як показник рівня освоєння дійсності за законами добра. Їхні джерела, зміст, роль у житті людини.
Переконання особистості та його моральний зміст і сенс.
Моральний зміст ціннісних орієнтацій людини та їх зв’язок із совістю.
Природне й моральне. Моральне ставлення людини до природи.
Етика й екологія. Екологічний імператив сучасної моральної свідомості.
Етика «благоговіння перед життям» і її цінність сьогодні. Що вивчає етистика?
Небезпека натуралізації моралі.
Ідеальне й утилітарне. Присутнє й належне в моралі й етиці.
Категорія «сенс життя» в етиці та побуті.
Людський потяг до досконалості й моральний ідеал.
Категорія «героїчного» в теорії і практиці моралі.
Концепція «розумного егоїзму» в етиці та її реальні можливості.
Утилітаристська етика: від Єремії Бентама до Дейла Карнегі.
Мораль сили та мораль добра. Принциповий імморалізм у «філософії життя» Фрідріха Ніцше.
Чи суперечить моральний ідеал корисності? Чи обов’язково багаті люди морально недосконалі?
Справжнє моральне життя та його ерзаци. «Бути або здаватися»?
Нормативна й ціннісна мораль і етика.
«Закон» і «благодать» як орієнтири на обов’язок і гідність.
Деонтологія – етика обов’язку.
«Обов’язок» як категорія нормативної моралі й етики.
Етика Імануїла Канта. «Золоте правило моралі» як моральний закон у середині нас (Категоричний імператив).
Міра жорсткості моральних вимог і зобов’язань. Чи доцільно жорсткість моральних норм доводити до рівня правових?. Ригоризм і пробабілізм у моралі.
«Справедливість» і «порядність» як категорії нормативної етики. Респектабельність у суспільстві.
Нормативна етика. Відмінність нормативності у сферах моралі та права.
«Честь» і «слава» в межах морального обов’язку. Свобода вибору і «невільники честі та слави» у минулому й сьогодні.
Співвідносність прав і обов’язків особи. Взаємозв’язок довіри і відповідальності.
Етикет і культура поведінки: єдність і протилежність. Значення і особливість нормативності в етикеті.
Етика обов’язку та мораль ціннісна. Чому мораль не може обходитись лише нормативною регуляцією?
Загальнолюдська і професійна мораль. Поняття «фахової етики».
Необхідність і видове розмаїття фахової етики. Головні види професійної етики: їх минуле і сучасний стан.
Службова етика і етикет. Управлінська етика і моральний авторитет керівника.
Субординація і координація стосунків у правовій сфері суспільного життя і моральні вимоги до них.
Фахова культура слідства, допитів, дізнавання, судового процесу: загальна етична характеристика.
Моральне обличчя і фахова управлінська позиція керівника в сфері права.
Аксіологія моралі й етики.
Моральна свобода і необхідність. Поняття «свободи волі» і «свободи совісті».
Взаємне поєднання свободи волі і совісті людини (необхідності) у моральному виборі. «Совість» як категорія ціннісної глибини і внутрішньої гармонії людини.
Мета і засоби морального вибору. Чи можлива моральна творчість у життєвому процесі особи?
Добро і зло – бінарна опозиція (полярна протилежність) у моральній оцінці будь-яких цінностей дійсності.
Категорії «моральна гідність», «сенс життя», «щастя» в етиці (коротко порівняйте).
Категорія «гідності» людини. Свобода і необхідність у самоствердженні гідності. Як слід розуміти вислів: «Ніщо людське мені не чуже»?
Категорія «щастя» в етиці. Щастя як інтеграція всього морального сенсу в життєвій стратегії і як ситуативне почуття.
Розуміння «особистого щастя» і його вияви в різних формах культури спілкування: приятельстві, дружбі, коханні.
Моральний зміст вищих духовно-емоційних форм спілкування: любові, дружби, відданості, вірності.
Моральні засади родинно-шлюбних стосунків. Ставлення до жінки як моральний показник здорового суспільства.
Конфлікти в сім’ї й етичні засоби їх приборкання і стримування.
Проблема морального прогресу. Яка ідея особисто Вам більше до вподоби – «золотого віку» у минулому чи «світлого майбутнього» колись?
Мораль на «ринку цінностей» ХХІ століття: яка її собівартість, чи дають справжню ціну совісті? Якою може стати моральна якість людини незабаром?
«Загальнолюдські» й «етнічні» норми та цінності моралі. Які з них здаються Вам більш дійовими й надійними сьогодні?
Моральна цінність народних звичаїв і обрядів. Можливості їх збереження сьогодні.
Принципи колективізму й індивідуалізму: цінність, межі, зміст, колізії.
Проблеми, мета, засоби і можливості сучасного морального виховання.