
- •«Метеорологія з основами кліматології»
- •Тематичний план лабораторних занять з курсу
- •Змістовний модуль №1 Склад, будова і властивості атмосфери Лабораторна робота №1
- •Контрольні запитання:
- •Практичні завдання:
- •Література:
- •Самостійна робота:
- •Лабораторна робота №2
- •Контрольні запитання:
- •Практичні завдання:
- •Література:
- •Лабораторна робота №3
- •Контрольні запитання:
- •Практичні завдання:
- •Середньомісячні значення радіації (мДж/м2)
- •Література:
- •Лабораторна робота №4
- •Контрольні запитання:
- •Практичні завдання:
- •Література:
- •Лабораторна робота №5
- •Контрольні запитання:
- •Практичні завдання:
- •Література:
- •Лабораторна робота №6
- •Контрольні запитання:
- •Практичні завдання:
- •Література:
- •Лабораторна робота №7
- •Контрольні запитання:
- •Практичні завдання:
- •Література:
- •Лабораторна робота №8
- •Контрольні запитання:
- •Практичні завдання:
- •Основні баричні системи постійної та сезонної дії
- •Література:
- •Змістовний модуль №2 Загальні закономірності кліматоутворення. Класифікація кліматів Землі. Зміни клімату. Прогнозування погоди та змін клімату Лабораторна робота №9
- •Контрольні запитання:
- •Практичні завдання:
- •Література:
- •Лабораторна робота №10
- •Контрольні запитання:
- •Практичні завдання:
- •Література:
- •Лабораторна робота №11
- •Контрольні запитання:
- •Практичні завдання:
- •Література:
- •Лабораторна робота №12
- •Контрольні запитання:
- •Практичні завдання:
- •Література:
Лабораторна робота №6
Тема: Вітер. Методика інструментального та візуального дослідження вітру.
Мета: вивчити закономірності формування вітру та різноманіття вітрів в атмосфері, ознайомитись з методикою інструментального та візуального дослідження вітру.
Обладнання: підручники, додаткова навчальна література, анемометр, схема флюгера Вільда, фото вітрового конусу, картки зі шкалою Бофорта, кліматичні карти з переважаючими напрямками вітрів, синоптичні карти.
Контрольні запитання:
Поняття «вітер» та основні його параметри.
Особливості інструментального дослідження вітру.
Різноманіття вітрів в атмосфері.
Сила горизонтального баричного градієнту як рушійна сила формування вітру.
Сили Коріоліса, тертя та відцентрова сила і їх вплив на швидкість та напрямок вітру.
Специфіка формування вітру у шарі тертя та вище даного шару.
Методика визначення напрямку вітру на приземних картах погоди та на значних висотах. Правило Бейс-Балло.
Закономірності просторово-часових змін характеристик вітру.
Практичні завдання:
Проаналізуйте шкалу для визначення швидкості вітру – шкалу Бофорта. Порівняйте її з класичною схемою класифікації вітру за швидкістю. Зробіть та запишіть висновки.
Шкала Бофорта – це шкала для наближеної оцінки сили (швидкості) вітру, розроблена в 1805 р. британським адміралом і гідрографом Френсісом Бофортом. Сила вітру за шкалою Бофорта визначається за його дією на оточуючі предмети і вимірюється в балах. Швидкість вітру вимірюється на стандартній висоті 10 м над поверхнею суші. До 1955 р. шкала Бофорта була дванадцятибальною, але потім Бюро погоди США розширило цю шкалу до 17 балів для того, щоб розрізняти тропічні вітри особливо великої сили.
Таблиця 6.1
Шкала Бофорта
Бали |
Словесне визначення сили вітру |
Середня швидкість вітру, м/с (км/год) |
Дія вітру |
|
на суходолі |
на водній поверхні (морі) |
|||
0 |
Штиль |
0-0,2 (1) |
повна відсутність вітру; дим піднімається прямовисно; листя дерев нерухомі |
дзеркально гладенька водна поверхня |
1 |
Тихий |
0,3-1,5 (1-5) |
поява вітру та його напрямок визначаються за незначним нахилом диму, але флюгер не обертається |
невеличкі брижі на поверхні води, висота хвиль до 0,1 м |
2 |
Легкий |
1,6-3,3 (6-11) |
рух повітря відчувається обличчям; шелестить листя; флюгер починає обертатись |
невисокі хвилі, висотою до 0,3 м, гребені хвиль здаються скловидними |
3 |
Слабкий |
3,4-5,4 (12-19) |
листя і дрібні гілки весь час колихаються, вітер розвіває легкі прапорці |
невисокі, чітко виражені хвилі, висотою до 0,6 м; формується скловидна піна, зрідка виникають маленькі «баранці» на воді |
4 |
Помірний |
5,5-7,9 (20-28) |
вітер піднімає пил та шматки паперу, колихає тонкі гілки дерев |
хвилі видовжені, часто формуються «баранці»; висота хвиль до 1,5 м |
5 |
Свіжий |
8,0-10,7 (29-38) |
хитаються великі гілки та тонкі стовбури дерев; рух вітру відчувається рукою |
видовжені, але не надто високі хвилі, середня висота – 2,0 м, максимальна – до 2,5 м; всюди помітні білі «баранці», зрідка утворюються невеликі бризки |
6 |
Сильний |
10,8-13,8 (39-49) |
хитаються товсті гілки дерев, гудять телефонні дроти |
починають формуватись великі хвилі; білі гребені хвиль, які піняться, займають значну площу, утворюються бризки; середня висота хвиль – 3,0 м, максимальна – до 4,0 м |
7 |
Міцний |
13,9 – 17,1 (50-61) |
хитаються стовбури дерев |
максимальна висота хвиль – до 5,5 м; водна поверхня піниться |
8 |
Дуже міцний |
17,2-20,7 (62-74) |
вітер ламає гілки дерев, йти проти вітру дуже важко |
помірно високі видовжені хвилі; на краях гребенів починають виникати бризки; середня висота хвиль – 5,5 м, максимальна – до 7,5 м |
9 |
Шторм |
20,8-24,4 (75-88) |
вітер починає руйнувати дахи будівель; невеликі пошкодження |
високі хвилі середньою висотою – 7 м, максимальною – до 10 м; формуються широкі смуги піни; гребені хвиль розсипаються в бризки, які погіршують видимість |
10 |
Сильний шторм |
24,5—28,4 (89—102) |
значні руйнування будівель; вітер вириває дерева з корінням |
дуже високі хвилі середньої висоти – 9,0 м, максимальна висота – до 12,5 м; хвилі мають довгі загнуті до низу гребені; піна видувається вітром, формуючи густі білі смуги; поверхня води біла від піни; сильний шум хвиль схожий на удари |
11 |
Жорсткий шторм |
28,5—32,6 (103—117) |
великі руйнування будівель на значних територіях |
видимість погана; утворюються виключно високі хвилі середньої висоти – 11,5 м, максимальної – до 16 м; морські судна невеликих та середніх розмірів час від часу зникають із виду; вся водна поверхня покрита піною |
12 |
Ураган |
> 32,6 (> 117) |
спустошення на великих територіях |
виключно погана видимість; повітря над водною поверхнею наповнене піною і бризками; водна поверхня повністю покрита смугами піни |
На синоптичній карті Європи приземного шару повітря для запропонованих пунктів визначте напрямок вітру (румб і сторону горизонту) та за допомогою вектору на карті вкажіть цей напрямок: Лондон, Мадрид, Париж, Київ, Осло, Берлін, Рига.
За даними таблиці 6.2. побудуйте розу вітрів для пункту А:
Таблиця 6.2
Повторюваність вітрів у пункті А протягом літа
|
Напрями вітрів за сторонами горизонту |
|||||||
К-ть випа-дків |
Пн |
Пн.-Сх. |
Сх. |
Пд.-Сх. |
Пд. |
Пд.-Зх. |
Зх. |
Пн.-Зх. |
5 |
9 |
12 |
11 |
15 |
8 |
19 |
13 |
На контурній карті світу позначте райони, в межах яких спостерігаються ті чи інші вітри планетарного або місцевого масштабу.
Ознайомтесь з будовою приладів, за допомогою яких визначають напрямок та швидкість вітру, та особливостями їх застосування на практиці. В зошит схематично замалюйте найважливіші з них (різні види флюгерів, вітровий конус, анемометр) та підпишіть їх призначення.