§ 6.4. Шумове забруднення великих міст
1. Шум — це сукупність звуків різної частоти та інтенсивності, яка зашкоджує психофізіологічному сприйняттю людиною корисних звукових сигналів.
2. Людина живе у світі звуків. Звук із фізичної точки зору являє собою механічні коливання, які поширюються у пружному середовищі, — звукову хвилю. Звукова хвиля характеризується такими фізичними величинами:
довжиною хвилі (найменшою відстанню між двома точками середовища, які коливаються в однаковій фазі, синфазно);
амплітудою хвилі — найбільшим зміщенням точки середовища від рівноважного положення;
періодом — часом, протягом якого кожна точка середовища здійснює одне повне коливання;
частотою звуку — кількістю повних коливань, здійснених коливною точкою середовища за 1 секунду. Частота звуку відповідає суб’єктивній характеристиці звуку, яку ми називаємо висотою звуку;
інтенсивністю звуку — величиною енергії, що припадає щосекунди на поверхню площею 1 м2, розташовану перпендикулярно до напряму поширення хвилі. Інтенсивність звуку відповідає суб’єктивній характеристиці звуку, яку ми називаємо гучністю звуку;
надлишковим звуковим тиском, котрий виникає внаслідок згущення частинок середовища, в якому поширюється звукова хвиля. На сприймання надлишкового тиску повітря у звуковій хвилі налаштоване вухо людини.
3. Тривала і сильна дія шуму призводить до зниження продуктивності розумової праці на 60-65%, фізичної праці – на 30-35%.
4. У великих містах тривала і сильна дія шуму скорочує тривалість життя людини на 8-12 років.
5. Особливістю органів слуху (так само, як й усіх інших органів чуттів людини) є те, що вони оцінюють дію зовнішнього подразнення у логарифмічному масштабі: приріст сили відчуття є прямо пропорційним десятковому логарифму відношення інтенсивностей двох подразнювачів, що порівнюються. Це твердження має назву закону Вебера-Фехнера.
6.
Згідно із законом
Вебера-Фехнера,
для розрахунку рівня гучності L (рівня
шуму) використовують математичну
формулу:
,
де
—
поріг чутності — найменша інтенсивність
звуку, що її сприймає вухо людини;
—
інтенсивність джерела шуму, що
досліджується. Розрахункова величина
L при застосуванні цієї формули вимірюється
у децибелах.
7. Гранично допустимим для нормального сну і продуктивної розумової діяльності людини вважається шум, рівень гучності якого не перевищує 30 дБ.
8. У приміщеннях установ, де більшість працівників зайнята розумовою працею, згідно із ГОСТ 12.1.003-76 "Система стандартів безпеки праці. Шум. Загальні вимоги безпеки" допускається шум, рівень гучності якого не перевищує 55 дБ.
9. В Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму» (ВВР, 2004, № 36, с.434, стаття 24) сказано:
…у нічний час, із 22-ї до 8-ї години, на захищених об’єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
Проведення на захищених об’єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з 21-ї до 8-ї години, а у святкові та неробочі дні – цілодобово. Власник або орендар приміщень, в яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов’язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.
За порушення вимог щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом,...установа, організація, громадянин – суб’єкт господарської діяльності сплачує штраф у розмірі від 50 до 450 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
10. Згідно з чинними нормами, рівень шуму в межах житлових кварталів міста вдень не повинен перевищувати 55 дБ.
11. Вухо людини здатне реєструвати звуки і шуми у широкому, але обмеженому діапазоні частот (від 20 Гц до 16...20 кГц) та інтенсивностей (від 10-12 Вт/м2 до 10 Вт/м2). Ці звуки й шуми називають власне звуком.
12. Звуки найменшої інтенсивності J0 (в інтервалі частот від 20 Гц до 16...20 кГц), котрі сприймаються вухом людини, називаються порогом чутності людини.
13. Вухо людини є найчутливішим до звуків, що належать діапазону середніх частот від 1000 Гц до 3000 Гц.
14. Для вуха людини, що має неоднакову чутливість до звуків і шумів різної частоти. найшкідливішими є шуми, що належать до діапазону високих частот (понад 5000 Гц).
15. Надмірне шумове забруднення в шумних цехах викликає тимчасову втрату працездатності у 1,5...2 рази частіше, ніж на виробництві із нормальним рівнем шуму. Надмірне шумове навантаження закономірно призводить до зниження гостроти слуху і туговухості працівників (див. таблицю 6.6).
16.У працівників шумних цехів шлункові захворювання (зокрема гастрити) спостерігаються у 4 рази частіше, ніж на виробництві із нормальним рівнем шуму.
17. За останні 30 років рівень шуму (шумового забруднення) у великих містах зріс у середньому на 12…15 дБ.
18. Критерії нешкідливості шуму: 1) діючи протягом тривалого часу, він не повинен викликати зниження гостроти сприймання корисних звукових сигналів; 2) він не повинен заважати задовільній розбірливості мови на відстані 1,5 м від мовця.
Таблиця 6.7