- •Полтава 2006
- •Тема 6. Урбанізоване життєве середовище і його небезпеки
- •Література
- •2. Пістун і.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. — Суми, 1999.—301 с.
- •§ 6.1. Урбанізація та урбанізоване середовище
- •Особливості урбанізованого життєвого середовища
- •§ 6.2. Здоров’я мешканців великих міст
- •§ 6.3. Атмосферне повітря і проблеми, викликані його забрудненням
- •Основний склад атмосфери Землі
- •Антропогенні надходження деяких забруднювачів в атмосферу,
- •Джерела викидів речовин в атмосферу
- •Структура шкідливих викидів в атмосферу Землі
- •§ 6.4. Шумове забруднення великих міст
- •Шкідливі наслідки шумового забруднення
- •§ 6.5. Кількісна оцінка шумового забруднення від автотранспорту
- •Класифікація рівнів шумового забруднення у містах
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Варіанти завдань для самостійної роботи
- •§ 6.6. Небезпеки дорожнього руху
- •§ 6.7. Кількісна оцінка перевантажень при автомобільних аваріях
- •Варіанти завдань для самостійної роботи
- •§ 6.8. Небезпеки залізничного транспорту
- •§ 6.9. Електромагнітні випромінювання та їх небезпека
- •§ 6.10. Оптичні випромінювання та їхня дія на людину
- •Шкала оптичних випромінювань
- •§ 6.11. Небезпека ураження електричним струмом
- •Дія електричного струму на організм людини
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 7. Радіація та її небезпека Радіація і життєдіяльність людини
- •Література
- •1. Желібо є.П., Заверуха н.М., Зацарний в.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів взо. — к., 2005. — 320 с.
- •2. Пістун і.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. — Суми, 1999.—301 с.
- •§ 7.1. Радіація і життєдіяльність людини
- •§ 7.2. Дія радіації на людину. Променева хвороба
- •§ 7.3. Радіаційні ризики
- •Джерела радіоактивного випромінювання і спричинені ними середні еквівалентні дози опромінення (на 1 рік)
- •Ризики онкологічних захворювань
- •Ризики смертельних небезпек
- •§ 7.4. Радіозахисне харчування в умовах радіаційного забруднення
- •§ 7.5. Управління радіаційною безпекою
- •§ 7.6. Кількісне оцінювання радіаційних ризиків
- •Розв'язання:
- •Коефіцієнти ослаблення радіаційного випромінювання і радіаційні ризики ураження людини
- •Задачі для самостійного розрахунку
- •Варіанти задач для самостійної роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8. Соціальні небезпеки у сучасному суспільстві Соціальні небезпеки. Конфлікт
- •Література
- •1. Желібо є.П., Заверуха н.М., Зацарний в.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів взо. — к., 2005. — 320 с.
- •2. Пістун і.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. — Суми, 1999.—301 с.
- •§ 8.1 Соціальні небезпеки. Конфлікт
- •§ 8.2 Тероризм — „війна без кордонів”
- •Види сучасних соціально-політичних конфліктів
- •§ 8.3. Натовп як соціальна небезпека
- •§ 8.4. Криміногенні небезпеки в сучасному суспільстві
- •§ 8.5. Соціальні небезпеки: алкоголізм, наркоманія, снід, куріння § 8.5.1. Алкоголізм та його небезпека
- •§ 8.5.2. Наркоманія та її небезпека
- •§ 8.5.2. Небезпека сніДу
- •§ 8.5.3. Соціальна небезпека куріння
- •Питання для самоперевірки
§ 6.3. Атмосферне повітря і проблеми, викликані його забрудненням
1. Атмосферою (від грецьк. атмос — пара і сфера — куля) називають зовнішню газову оболонку Землі, одну із мегаекзосфер. Маса атмосфери порівняно із масою Землі є дуже незначною: Матм ≈ 10-6 ·МЗем.
2. Склад атмосферного повітря Землі змінювався протягом мільйонів років. Нині три гази становлять 99,96% земної атмосфери: азот — 78%, кисень — 21%, аргон — 0,9%, вміст в атмосферному повітрі водяної пари різниться у різних широтах, змінюючись від 0,1% у холодному повітрі приполярних областей Арктики та Антарктики, а також у гірських районах до 4,0% у теплому повітрі екваторіальних широт.
Чисте сухе атмосферне повітря є сумішшю газів, яка складається переважно з азоту (78%), кисню (21%), аргону (0,9%), вуглекислого газу (0,03%).
3. Значення для людини (а також для біосфери у цілому) кожного із складових атмосферного повітря (кожного газу) не залежить від відносної його кількості в атмосфері. Це твердження добре кореспондується із відомим екологічним законом Ю.Лібіха: екосистема гине, якщо кількість і якість екологічних факторів є меншими від необхідного для неї мінімуму.
Таблиця 6.3
Основний склад атмосфери Землі
Газ (хімічна формула) |
Молекулярна маса (а.о.м.) |
Відносний вміст у сухому повітрі, % |
Маса, тонн |
|
за об'ємом |
за масою |
|||
Азот N2 |
28,02 |
78,08 |
75,53 |
4,0·1015 |
Кисень O2 |
32,00 |
20,95 |
23,14 |
1,2·1015 |
Аргон Ar |
39,84 |
0,93 |
1,28 |
6,8·1013 |
Вуглекислий газ CO2 |
44,01 |
0,033 |
0,05 |
2,6·1012 |
Неон Ne |
20,18 |
0,0018 |
0,001 |
5,3·1010 |
Гелій He |
4,00 |
0,0005 |
0,00007 |
3,9·109 |
Вуглеводень CH4 |
16,05 |
0,00015 |
0,00008 |
4,4·109 |
Криптон Kr |
83,7 |
0,00010 |
0,00003 |
1,6·109 |
Окис Нітрогену N2O |
44,02 |
0,00005 |
0,00008 |
4,2·109 |
Водень H2 |
2,02 |
0,00005 |
0,000003 |
1,6·108 |
Озон O3 |
28,00 |
0,00004 |
0,000007 |
3,7·109 |
4. Атмосферне повітря є найважливішим природним ресурсом. Найбільшим багатством для людини у складі повітря є кисень, основним джерелом якого є фотосинтез живих рослин: у клітинах рослин, де є активна сполука — хлорофіл, за допомогою сонячної енергії з води й вуглекислого газу виробляється органічна речовина, а побічним продуктом цієї реакції є вільний кисень.
5. Людство створило величезну кількість споживачів кисню і жодного його виробника. Нині промисловість США, Німеччини, Японії споживає кисню набагато більше, ніж його виробляється на їхніх власних територіях. Усього ж, за підрахунками вчених, антропогенна діяльність спричиняє щорічне зменшення кисню в атмосфері на 10 млрд. тонн.
6. Склад атмосферного повітря досить швидко змінюється за рахунок надходження в атмосферу твердих частинок (попіл і пил) та різноманітних газоподібних речовин. Навіть чисте атмосферне повітря не буває вільним від зважених у ньому малих твердих частинок — пилинок. Їхня мінімальна кількість оцінюється як 5 тисяч пилинок на кожний 1 см3 повітря.
7. ПРИКЛАД. Повітря вважається чистим, якщо кожен його 1 см3 містить 5 тис. пилинок. Відомо, що за 1 хвилину людина робить у середньому 16 вдихів об'ємом 500 см3 кожний. Оцініть кількість пилинок N, що їх ковтає людина щохвилини, вдихаючи так зване „чисте повітря”.
РОЗВ'ЯЗАННЯ: N= (5 тис.)·(500 см3)·16= 40000 тис. = 40 млн. (пилинок).
8. Пилове забруднення атмосфери є прикладом її фізичного забруднення.
9. Іншими показниками фізичного забруднення атмосфери міст є:
— перевищення середньої температури атмосферного повітря (порівняно із сільською місцевістю) на 1...2 0С;
— підвищена кількість опадів (на 5-10% порівняно із сільською місцевістю);
— менша швидкість вітру (на 2-3 м/с порівняно із місцевістю, що поза містами);
— прозорість атмосферного повітря (на 15-25% менша, ніж у сільській місцевості).
10. Крім фізичного забруднення атмосфери, виділяють її хімічне забруднення — наявність у природній суміші газів речовин, яких немає у чистому атмосферному повітрі (речовин-полютантів).
11. Один із найнебезпечніших хімічних забруднювачів повітря міст — оксид Карбону (хімічна формула СО), який також має назву чадний газ.
12. Найбільший внесок до забруднення атмосфери чадним газом уносить промисловість. Загальні об'єми його промислових викидів у повітряний простір міст є колосальними: понад 3,5108 тонн.
Таблиця 6.4