§ 8.5.3. Соціальна небезпека куріння
1. Небезпека куріння має як суто медичний, так і соціально-економічний аспекти. Для вирощування тютюну використовуються найкращі землі, що знаходяться у найсприятливіших кліматичних умовах. Усі вони могли б використовуватися для вирощування корисних для людини сільськогосподарських культур. До того ж надання зеленому тютюновому листу жовтого забарвлення потребує постійної високої температури. За даними ВООЗ (Здоровье мира. — 1980. — №2-3. — С.28), для прогрівання одного гектара, засіяного тютюном, треба спалити таку кількість деревини, котра займає один гектар посівної площі. Підраховано, що для сушіння тютюнового листа, достатнього для виготовлення 300 сигарет, треба зрубати одне велике дерево (Здоровье мира. — 1970. — № 6. — С.8).
2. Для видалення з тютюну неприємного запаху, тютюнова промисловість використовує дорогі й дефіцитні речовини й харчові продукти: масло геранієве, настій мускатного горіху, перуанський бальзам, масло анісове, масло мускатного шавлію, масло м'ятне, лимонна есенція, масло бергамотне, мед натуральний, ванілін, арованілін, ромова есенція тощо.
Зверніть увагу! На одну тонну тютюну, що йде на виготовлення сигарет, використовується: ваніліну — 1,25 кілограма, арованіліну — 3,25 кілограма, ромової есенції — 96 кілограмів, масла м'ятного — 3,5 кілограма, чорносливу — 70 кілограмів, сухофруктів — 50 кілограмів.
3. Тютюновий бізнес вкладає значні ресурси у рекламу своєї продукції, тільки грошові витрати на неї оцінюються у сотні мільярдів доларів.
4. Куріння є основною причиною передчасної смерті, якій можна запобігти.
5. Тютюновий дим — причина розвитку понад 25 хвороб. Із шкідливою дією на організм небезпечних речовин у складі тютюнового диму пов'язана основна небезпека куріння. У тютюновому диму (залежно від якості, сортності й домішок до тютюну) міститься до 4200 різних компонентів.
6. Шкідливі речовини, що входять до складу тютюнового диму, доцільно поділити на 3 групи:
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! На кожній сигаретній упаковці міститься конкретна інформація щодо вмісту в 1 сигареті найшкідливіших речовин: нікотину й тютюнового дьогтю, а також повідомляється про те, що куріння може спричинити захворювання на рак.
7. Нікотин є однією з найсильніших рослинних отрут, алкалоїдом тютюну (а також алкалоїдом махорки). Крім нікотину, тютюн містить ще 11 отруйних алкалоїдів.
8. Нікотин не має жодного застосування у медицині, а при курінні він викликає хронічне отруєння організму.
9. Назва нікотин (французьке nicotine) походить від прізвища французького дипломата XVI ст. Ніко, який уперше ввіз тютюн до Франції.
10. Дослідним шляхом встановлено, що у малих дозах нікотин збудливо діє на центральну нервову систему, посилює секреторну функцію слинних залоз, учащає дихання і підвищує артеріальний кров'яний тиск. Натомість великі дози нікотину призводять до пригнічення діяльності нервової системи і навіть до її паралічу, що тягне за собою зупинення дихання і смерть.
11. Смертельною для дорослої людини є доза нікотину 50-60 грам, ужита одноразово.
12. Після викурювання навіть однієї сигарети спостерігаються такі порушення психофізіологічних функцій курця:
звужується поле зору;
порушується сприйняття кольорів, особливо — червоного й зеленого;
падає на 20% обсяг сприйняття зорової інформації;
зменшується на 25% швидкість рухових реакцій;
послаблюється гострота слуху в діапазоні розмовної мови.
13. Фізична і психічна залежність від нікотину розвивається значно швидше, ніж від алкоголю. На відміну від алкоголізму та наркоманії, тютюнова залежність не призводить до деградації особистості. Але куріння є небезпечною хворобою, яка руйнує здоров'я людини й скорочує її життя.
14. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), близько ⅓ дорослого населення світу є курцями. В Європі курить близько ½ дорослого населення, а у США — лише ¼.
15. За даними ВООЗ ризик передчасної смерті внаслідок хвороб, заподіяних курінням, в структурі смертельних побутових ризиків займає перше місце.
16. Ризик передчасної смерті через паління (при викурюванні 20 сигарет за день) більше ніж у 100 разів перевищує ризик померти від раку внаслідок впливу неаварійних джерел радіаційного опромінення.
17. В Україні курить близько 40% населення працездатного віку — це один із найвищих показників в Європі. У нашій країні курцем є кожна третя-четверта жінка репродуктивного віку (20-39 років).
18. Кожного року в світі куріння викликає близько 3,5 млн. передчасних смертей (тобто щоденно у світі гине 1000 осіб). В Україні куріння забирає 100-110 тисяч життів щорічно.
19. Дорослий курець в Україні викурює у середньому 1650 сигарет протягом 1 року.
20. Останнім часом світова спільнота, захищаючи тих, хто не палить, уживає енергійних заходів щодо обмеження прав осіб, котрі курять: забороняється курити у громадських місцях (у ресторанах, кафе, барах, кінотеатрах), у транспорті (у літаках, вагонах залізничного транспорту), на роботі.