§ 6.9. Електромагнітні випромінювання та їх небезпека

1. За ступенем охоплення тіла людини дія електромагнітних випромінювань на людину поділяється на загальну (охоплюється все тіло людини) і місцеву (охоплюється частина тіла людини).

2. За умовами перебування в них людини електромагнітні випромінювання поділяють на 1) професійні; 2) непрофесійні; 3) опромінення в побуті; 4) опромінення в лікувальних цілях.

3. Електромагнітні випромінювання поділяють на неіонізуючі та іонізуючі. У гігієнічній практиці до неіонізуючих електромагнітних випромінювань відносять також електростатичні й магнітні поля.

4. Джерелом неіонізуючих електромагнітних полів є змінні електричні струми промислової частоти 50 Гц: 1) лінії електропередач (ЛЕП) напругою до 1150 кВ; 2) відкриті розподільні пристрої (комутаційні системи й апарати, засоби захисту та автоматики, вимірювальні прилади тощо).

5. Наслідком поглинання тілом людини неіонізуючих електромагнітних полів є тепловий ефект. Негативна дія неіонізуючих електромагнітних випромінювань проявляє себе у таких розладах здоров’я:

1) головний біль у скроневій і потиличній частинах голови;

2) кволість;

3) розлади сну;

4) зниження пам’яті;

5) підвищена дратівливість;

6) апатія;

7) болі в ділянці серця.

6. Найуразливішими щодо дії електромагнітних випромінювань є очі, мозок, нирки, шлунок, жовчний і сечовий міхури.

7. Довготривала дія неіонізуючих електромагнітних випромінювань промислової частоти спричиняє хронічні захворювання: 1) порушення ритму серцевих скорочень; 2) уповільнення частоти серцевих скорочень; 3) зміни складу крові.

8. Час перебування людини у зоні дії джерел неіонізуючих електромагнітних випромінювань має бути обмежений. Згідно із санітарними нормами („Санітарні норми і правила захисту населення від дії електричного поля, створеного повітряними лініями електропередачі змінного струму промислової частоти” № 2971-84), час перебування у зоні дії ЕМВ розраховується за формулою , де Т — час у годинах; Е — напруженість електричної складової електромагнітного поля у зоні перебування людини (як правило, Е20 кВ/м). Розрахований час перебування у зоні дії ЕМП може бути реалізований працівником або цілком (одноразово), або частинами впродовж робочого дня.

9. Перебування працівника в ЕМП, напруженість якого перевищує 25 кВ/м, забороняється.

10. Гранично допустимі рівні напруженості електричних полів змінного струму становлять:

1) у житлових приміщеннях — 0,5 кВ/м;

2) на території житлової забудови — 1 кВ/м;

3) у населеному пункті поза зоною житлової забудови — 5 кВ/м;

4) на ділянках перетину повітряних ліній електропередач з автомобільними дорогами — 10 кВ/м;

5) у ненаселеній місцевості — 15 кВ/м;

6) у важкодоступних місцевостях, а також на ділянках, де доступ населення спеціально виключений — 20 кВ/м.

Зверніть увагу! Допустима напруженість електричного поля у виробничих умовах становить 5 кВ/м, а гранично допустима — 25 кВ/м.

11. Іонізуючі електромагнітні випромінювання спричиняють 2 види ефектів, які призводять до розладів здоров’я людини:

а) детерміновані порогові ефекти: променеву хворобу, променеві опіки, променеву катаракту, променеве безпліддя;

б) стохастичні (безпорогові) ефекти: утворення злоякісних пухлин, лейкози, спадкові хвороби, котрі найяскравіше виявляються при радіаційних ураженнях.

12. Людина, яка знаходиться у високочастотному електромагнітному полі з частотами 425 МГц, 1320 МГц та 2682 МГц, чує дзижчання, свист, клацання. Таке сприйняття називають екстрасенсорним: воно здійснюється поза відомими органами чуттів. Явище екстрасенсорного сприйняття пояснюють тим, що зовнішнє електромагнітне поле чинить дію безпосередньо на електричне поле нейронів мозку, внаслідок чого й виникає відчуття звуку.

13. Живі організми (у тому числі й людина) створюють навколо себе власні слабкі електромагнітні поля, які вдається реєструвати сучасними фізичними приладами (це явище має назву Кірліан-ефекту за прізвищем його першовідкривача). Вважається, що такі електромагнітні поля призначені природою для внутрішньовидової та міжвидової сигналізації.

14. Усе більше вчених доходять висновку, що небезпечна дія високочастотного електромагнітного поля на живий організм пов'язана із його негативним впливом на генетичний код. Оскільки з кожним роком наша планета все щільніше охоплюється рукотворним електромагнітним полем у широкому діапазоні високих частот та інтенсивностей (це поле ще називають високочастотним радіофоном), існує небезпека того, що незабаром цей фізичний фактор впливу на людину стане так само небезпечним, як забруднення довкілля шкідливими продуктами промислового виробництва або шумове забруднення.