35

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет

Імені Івана Франка

Історія

Центрально-Східної Європи

Семінарські заняття

Львів 2001

ББК Т3 (44) я 73

К 82

УДК 94 [(4–11) + (4–19 1.2) + (4–13)] (076.5)

Історія Центрально-Східної Європи. Семінарські заняття. Навчально-методичний посібник. Львів: Ред-вид. відділ Видавн. центру Львів. нац. у-ту ім. І.Франка, 2001. 75 с.

Уклали:

Зашкільняк Леонід Опанасович, д-р іст. наук, професор

Крикун Микола Григорович, д-р іст. наук, професор

Кріль Михайло Михайлович, д-р іст. наук, доцент

Чорній Володимир Павлович, канд. іст. наук, доцент

Методичні поради і загальна редакція

д-ра іст. наук М.М.Кріля

Дане видання містить тематику семінарських занять з курсу “Історія Центрально-Східної Європи”, список основних джерел і літератури та методичні поради для їх підготовки.

Для студентів історичного факультету.

Друкується за ухвалою

кафедри історії слов’янських країн

Львівського національного університету

імені Івана Франка

(….. грудня 2001 р., прот. № 5)

Рецензенти:

д-р іст. наук, професор

канд. іст. наук, доцент

Редактор

© Львівський національний університет

імені Івана Франка, 2001

© Михайло Кріль, 2001

Вступні зауваження

Навчальний курс “Історія Центрально-Східної Європи” у Львівському національному університеті імені Івана Франка є обов’язковий для студентів історичного факультету. Він містить давню, середньовічну, нову і новочасну історію.

Семінарські і практичні заняття покликані допомогти студентам глибше засвоїти вузлові питання історичного розвитку народів названого реґіону, ознайомитися з наявністю опублікованого джерельного матеріалу, історіографією проблеми, сучасною дослідницькою літературою. На семінарських заняттях студенти також оволодівають основами наукових досліджень, піднімають і обговорюють дискусійні наукові питання, вчаться відстоювати власну точку зору.

Пропонована тематика семінарських занять відповідає головним періодам світової історії і структурі зазначеного курсу. Виділено чотири умовних блоки-розділи, які заняття, по-можливості, об’єднують тематично і проблемно. Наведена тематика кількісно більша за визначену навчальну норму. Це дозволить диференційовано підійти до вибору теми, враховуючи й студентські побажання.

У першому розділі сформульована тематика семінарських занять з курсу, який хронологічно охоплює період від етнічних і державотворчих процесів у Центрально-Східній Європі до кінця ХVІІІ ст. Враховуючи багатий спектр опублікованих джерельних матеріалів, особливості вибраної проблематики, ці заняття варто проводити як джерелознавчий аналіз документів. Отже, у полі зору студентів будуть джерела різного походження, їхнього часового простору, наукової вартості. Такий підхід дозволить набути навичок самостійної роботи з джерелами.

Заняття, тематика яких хронологічно охоплює кінець ХVІІІ – початок ХХ ст., рекомендується проводити шляхом обговорення студентських доповідей та рефератів, що надасть їм, на відміну від практичного, семінарського характеру. При цьому доцільно максимально залучати документальний матеріал з відповідним коментуванням. Особливістю цього тематичного блоку, є те, що більшість народів реґіону була позбавлена власної державності. Тому основний лейтмотив проходить крізь призму їхньої національно-визвольної боротьби, державного становлення, конституювання політичних партій тощо.

Теми, винесені для розгляду і аналізу проблем народів Центрально-Східної Європи міжвоєнного періоду, покликані допомогти студентам вияснити особливості суспільного розвитку в окремих країнах, порівняти політичні системи, показати їхню еволюцію.

Особливого методичного підходу і наукового висвітлення вимагає тематика, запропонована у четвертому розділі. Тут треба виходити від особливості кожної конкретної теми, наявності опублікованих документів, можливістю їх критично оцінити і співставити з іншим видом джерел, доступності дослідницької літератури, рівня знання студентами іноземних мов та інших чинників. Тому обсяг і зміст таких реферативних викладів буде далеко не однаковий.

В окремих випадках можна практикувати також короткі повідомлення, аудиторну роботу просемінарського типу. Остання особливо важлива при переході до вивчення наступних тем.

До кожної теми наведено стислі методичні поради. Вони допоможуть студентам опрацювати дослідницьку літературу, охарактеризувати і проаналізувати конкретні джерела, звернути увагу на вузлові проблеми, дати відповіді на поставлені питання.

Більшість рекомендованих для наукового опрацювання опублікованих джерел і дослідницької літератури знаходяться у фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Публікації, позначені астериском (*), – у Львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника НАН України. Всі джерела і дослідження подаються за автопсією.

Р О З Д І Л III