Вступ 7

Лекція 1 Культура як предмет культурознавства 10

Визначення культури 10

Структура культури 11

Предмет культурознавства 13

Культура і цивілізація 14

Література 15

Контрольні запитання 15

Лекція 2 Основні культурологічні концепції 16

Філософія Гегеля як теорія культури 16

Людина, творчість, культура в філософії М. Бердяєва 16

Культура і несвідоме: концепція Зігмунда Фрейда 17

Культура та колективне несвідоме: концепція К.Г. Юнга 18

Концепція ігрової культури Йохана Хейзинги 19

Література 20

Контрольні запитання 20

Лекція 3 КУЛЬТУРА ПЕРВІСНОГО СУСПІЛЬСТВА 21

Міф як форма буття людини і перша історична 21

форма культури 21

Основні риси первісної культури 25

Походження первісного мистецтва та періоди його розвитку 27

Типологія розвитку художньої культури первісного мистецтва 28

Пам’ятки художньої культури первісного суспільства 31

Література 31

Контрольні запитання 31

Ілюстративний матеріал (слайди) 32

Лекція 4 КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ ЄГИПЕТ 39

Східна деспотія як соціальна основа культур Стародавнього Сходу 39

Етапи розвитку єгипетської культури. Писемність єгиптян 39

Вірування єгиптян і пантеон єгипетських богів 41

Художня культура Стародавнього Єгипту і її зв’язок із заупокійним культом 44

Пам’ятки художньої культури Єгипту 46

Література 46

Контрольні запитання 47

Ілюстративний матеріал (слайди) 47

Лекція 5 КУЛЬТУРА МЕСОПОТАМІЇ 54

Історія державності Месопотамії 54

Писемність 55

Релігійні уявлення жителів Межиріччя 56

Художня культура Месопотамії 57

Пам’ятки художньої культури Месопотамії 59

Література 59

Контрольні запитання 59

Ілюстративний матеріал (слайди) 59

Лекція 6 ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА 63

Походження трипільської культури 63

Вірування і світогляд 64

Художня культура 65

Література 67

Контрольні питання 67

Ілюстративний матеріал 67

Лекція 7 АНТИЧНА КУЛЬТУРА КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ 77

Історія розселення грецьких племен 77

Головні риси давньогрецької культури 78

Релігія і міфологія греків 79

Періоди розвитку грецької культури 80

Пам’ятки художньої культури Греції 82

Література 83

Контрольні запитання 83

Ілюстраційний матеріал (слайди) 84

Лекція 8 КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО РИМУ 89

Своєрідність римської культури, етапи розвитку Римської держави 89

Релігійні уявлення римлян, еллінізація римської релігії 91

Римська міфологія 93

Специфіка публічного життя римлян: свята та видовища 93

Художня культура 94

Пам’ятки художньої культури Риму 96

Література 96

Контрольні запитання 96

Ілюстративний матеріал (слайди) 97

Лекція 9 КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ 103

Періодизація Середньовіччя 103

Особливості середньовічної культури та менталітету 104

Світ в уявленні середньовічної людини 105

Головні риси середньовічної культури 105

Культура Візантії 106

Періодизація культури Візантії 107

Хрестово-купольний храм як модель всесвіту 109

Візантійська теорія образу 111

Світове значення візантійської культури та її вплив на культуру Київської Русі 113

Література 114

Контрольні запитання 115

Ілюстративний матеріал (слайди) 115

Лекція 10 КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ 122

Соціальна структура середньовічного суспільства і диференціація художньої культури 122

Наука й освіта у Західній Європі Середніх віків 124

Художня культура і її основні стилі. 125

Романський стиль 125

Середньовічна готика 128

Література 130

Контрольні запитання 130

Ілюстративний матеріал (слайди) 131

Лекція 11 КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ РУСІ 145

Історичні передумови виникнення української культури 145

Культура дохристиянської Русі: язичництво, пантеон язичницьких богів 146

Художня культура Київської Русі 149

Пам’ятки художньої культури Київської Русі 155

Література 155

Контрольні запитання 155

Ілюстративний матеріал (слайди) 156

Лекція 12 КУЛЬТУРА ВІДРОДЖЕННЯ 163

Соціально-економічні передумови культури Відродження. Загальна характеристика епохи 163

Головні риси культури Ренесансу 164

Періодизація італійського Ренесансу 165

Скульптура 167

Високе Відродження – чінквеченто (1490 – 1530-і рр.) 168

Північне Відродження 171

Література 171

Контрольні запитання 171

Ілюстративний матеріал (слайди) 171

Лекція 13 УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО 182

Місце бароко в світовому процесі художнього розвитку 182

Філософія бароко. Григорій Сковорода 183

Естетика бароко 184

Література і театр бароко 184

Музика 187

Архітектура і живопис 187

Живопис 189

Література 190

Ілюстративний матеріал (слайди) 190

Лекція 14 МИХАЙЛО БОЙЧУК І БОЙЧУКІСТИ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА 1900 – 30-х рр. 201

Український авангард початку ХХ ст. 201

Історія терміна “бойчукізм” та створення “школи М. Бойчука” 202

Художні принципи М. Бойчука і бойчукістів 203

Література 205

Контрольні запитання 206

Ілюстративний матеріал (слайди) 206

Державна митна служба України

Академія митної служби України

Калашникова О.Л.

УКРАЇНСЬКА ТА ЗАРУБІЖНА КУЛЬТУРА

Лекції

Частина І, ІІ

Затверджено науково-методичною радою

Академії митної служби України

Дніпропетровськ

2003

Калашникова О.Л. Українська та зарубіжна культура. Лекції. – Дніпропетровськ: АМСУ, 2003 – Ч. І, ІІ. – 202 с.

У навчальному посібнику висвітлюються філософсько-теоретичні проблеми культурознавства, розглядається генеза і розвиток вітчизняної та світової культури, розпочинаючи з первісного суспільства і закінчуючи ХХ століттям. Лекції містять інформацію з історії релігійних вірувань, ритуалів, науки, писемності, архітектури, образотворчого мистецтва, літератури, музики, театру народів світу. Показано своєрідність, місце і роль української культури в духовній скарбниці людства.

Рекомендується для викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.

Автор Калашникова О.Л., доктор філологічних наук, професор, начальник кафедри мистецтвознавчої експертизи та гуманітарної підготовки Академії митної служби України

Рецензенти: Гусев В.А., доктор філологічних наук (Дніпропетровський національний університет);

Гріх С.В., кандидат історичних наук, доцент кафедри соціально-політичних дисциплін Академії митної служби України

© АМСУ, 2003

Вступ

Введення культурологічних дисциплін до навчального процесу як обов’язкових для всіх спеціальностей у вищому навчальному закладі, що готує фахівців митної справи, повинно забезпечити переорієнтацію викладання на гуманітарні потреби особистості, створити необхідний культурний базис для опанування загальноосвітніх та спеціальних дисциплін майбутніми митниками. “Українська і зарубіжна культура” займає ключове місце серед дисциплін гуманітарного профілю, спирається на “Історію України” і “Філософію”, готує курсантів до оволодіння дисциплінами: “Релігієзнавство”, “Етика”, “Естетика”, “Основи мистецтвознавства та вартісна оцінка виробів мистецтва”, “Технологія митної експертизи”, “Організація боротьби з контрабандою та порушенням митних правил”. Таким чином, для майбутнього митника ця дисципліна є професійно орієнтованою.

Мета дисципліни – ознайомити з фундаментальними досягненнями світової культури, розкрити єдність і різноманітність культур світу; показати історичні етапи розвитку світової культури, а також історію культури українського народу, що є однією з ланок історії світової цивілізації; виявити особливості, характерні ознаки, здобутки української національної культури; виховати бажання зберегти і примножити національну та світову спадщину, надати необхідні знання для професійного вирішення митниками проблеми збереження культурних цінностей та запобігання їх вивезенню за межі держави.

Як результат вивчення дисципліни курсанти мають знати:

• загальні відомості культурно-історичного процесу;

• особливості культурних епох, їх духовні цінності та пріоритети;

• досягнення в різних галузях духовної культури;

• різновиди та жанри мистецтва;

• провідних діячів культури;

• типологічні стильові особливості творів різних художніх напрямків.

Уміти:

• аналізувати явища культури;

• розрізняти світобачення різних культурно-історичних епох;

• збагачувати власну духовну культуру через самоосвіту;

• проводити початкову експертизу культурних цінностей.

Навчальний посібник “Українська та зарубіжна культура” підготовлено на основі певного досвіду викладання аналогічного курсу в Академії митної служби України. Лекції, викладені у ньому, мають відповідні особливості, обумовлені завданнями професійної підготовки фахівців митної справи.

Враховуючи той факт, що сьогодні написано вже немало підручників з цієї дисципліни, де відповідно до законів жанру систематизовано вже опановані і зовсім нові відомості щодо історії світової та вітчизняної культури, автор посібника прагнув, враховуючи результати досліджень у різних царинах гуманітарного знання, запропонувати не повний курс, а добірку лекцій, присвячених аналізу переломних, знакових моментів в історії розвитку світової та української культури, які визначили появу нових світоглядних орієнтирів, тенденції знакового мислення, нових напрямків і шкіл у розвитку художньої культури. Головну увагу зосереджено на виявленні стильових ознак різних художніх напрямків, знання яких важливе для митника, що має часто самостійно вирішувати питання про необхідність проведення мистецтвознавчої експертизи затриманих культурних цінностей. На теоретичних аспектах проблем, висвітлених у лекціях, ми зупинялися лише у тій мірі, в якій цього вимагали завдання викладання конкретної теми.

Матеріал, викладений за хронологічним принципом, дає можливість показати розвиток культури як процес поступового духовного самоусвідомлення і збагачення українського народу та людства в цілому, розпочинаючи від первісного суспільства й закінчуючи ХХ століттям.

Посібник побудовано як опорний конспект лекцій. У кожній лекції виділені основні проблеми, визначено літературу для додаткової роботи з цієї теми, сформульовані контрольні запитання для закріплення лекційного матеріалу, позначено коло пам’яток культури того чи іншого історичного періоду, які повинні знати курсанти. До кожної лекції додається відповідний ілюстративний матеріал.

Навчальний посібник є складовою частиною розробленого в Академії митної служби України навчально-методичного комплексу дисципліни “Українська та зарубіжна культура”, до якого входять: “Плани семінарських занять” (з відповідними додатками), “Методичні рекомендації до самостійної роботи за дисципліною”, “Методичні рекомендації з індивідуальної роботи”, “Словник культурних цінностей та їх складових частин: на допомогу митнику”, “Біблійні афоризми”, “Методичні рекомендації з контрольних робіт”, відеоматеріали, навчальні фільми з циклу “Зниклі цивілізації”, ілюстративний матеріал з необхідним науковим коментарем. У кожній лекції є відповідні посилання до тієї чи іншої частини цього навчально-методичного комплексу дисципліни. Особлива увага приділяється художній культурі і не тільки тому, що саме вона протягом тисячоліть була одним з головних засобів вияву знань людини про світ і своє місце в ньому, а й тому, що збереження культурних пам’яток є важливим обов’язком митника, який захищає економічну незалежність нашої держави, її художню і культурну спадщину.

Оскільки від майбутнього митника вимагаються не тільки знання загальних закономірностей розвитку української і зарубіжної культури, а й засвоєння початкових знань з атрибуції культурних цінностей, додаткова самостійна робота з пам’ятками культури є важливою складовою частиною підготовки курсантів до іспиту з дисципліни, який передбачає і практичне завдання: атрибуцію пам’яток культури. Здійснювати атрибуцію доцільно за таким планом:

1. До якої культури належить пам’ятка?

2. Період створення пам’ятки.

3. Автор і назва.

4. Художній напрямок і його стильові ознаки.

5. Жанр.

6. Де знаходиться ця пам’ятка культури зараз?

Навчальний посібник розрахований на студентів, викладачів і аспірантів вищих навчальних закладів, а також на широке коло читачів, які цікавляться проблемами розвитку вітчизняної та світової культури.

Лекція 1 Культура як предмет культурознавства

Сьогодні в усіх сферах нашого життя поняття “культура” набуває особливого значення. Воно не сходить зі сторінок преси, вживається у промовах політичних діячів, філософських і теоретичних трактатах. Звучать заклики до підвищення культури побуту, відродження національної культури. Нарешті, у навчальних планах з’явилася нова дисципліна, яку викладають студентам будь-якої спеціальності  “Культурологія” або “Українська та зарубіжна культура”. Всі ці процеси цілком закономірні і пояснюються сучасним етапом нашого світосприйняття, відношенням до культури взагалі.

Для того, щоб зрозуміти, що таке культура як наукова дефініція, спробуємо зрозуміти причини інтересу до феномена культури. Їх декілька.

1. Швидко змінюється світ навколо нас і зараз культура сприймається як дуже важливий фактор життєустрою. Якщо раніше економіку розглядали як базис, а культуру як надбудову, то зараз прийшло розуміння того, що саме духовні риси, соціокультурні ознаки конкретного суспільства накладають відбиток на соціально-історичну динаміку.

2. Зруйнування екологічного середовища ставить питання: чи не є культура ворогом природи, чи можливо гармонізувати їх.

3. Саме зараз, на рубежі ХХ і ХХІ ст., актуальною стає проблема: як культура впливає на суспільну динаміку. Якщо раніше соціальний цикл був коротким і кілька поколінь могли прожити в рамках однієї культурної епохи, то у ХХ ст. протягом одного людського життя чергуються декілька культурних епох, наслідком чого є розрив соціального та культурного циклів. Це справжня драма  розрив із звичними культурними орієнтирами та ідеалами. Якщо ж уявити, що людина, котра звикла до якогось культурного “status quo”, втрачає навіть віру у можливість повернення до звичайних для неї понять та моделей поведінки, життя, то легко зрозуміти, що результатом такого процесу може бути тільки глибока депресія. І це драма зараз не тільки для емігрантів. Вчені навіть вже знайшли термін для визначення явища – “психологічне оніміння” (див. Гуревич Л.С. Культурология. - М., 1996. - С. 8). Ось чому зараз так важливо зрозуміти сам механізм тайнодії культури та її потенціал.

Що ж таке культура як наукове поняття? Здається, що питання дуже просте, але це тільки уявна простота.

Визначення культури

Американські культурознавці Альфред Кребер та Клайд Клакхон у дослідженні, присвяченому визначенню культури, відзначають зростаючий інтерес до цього поняття. Вони провели статистичні спостереження і зазначили: якщо з 1871 – 1919 рр. вчені запропонували сім визначень культури, перше з яких належало англійському етнографу Едуарду Тайлору, то з 1919 – 1950 вже 157.

Російський вчений Л.Є. Кертман нарахував більше 400 визначень культури й зазначає стійку тенденцію до зростання цієї цифри (див. Керт-ман Л.Е. История культури стран Европы и Америки. - М., 1987. - С. 14 – 19). А на даний момент кількість визначень культури виражається чотиризначною цифрою.

Наведу вам перше визначення, яке було запропоноване Е.Тайлором (див. Э.Тайлор. Первобытная культура. - М., 1989. - С. 1): “Культура або цивілізація (зверніть увагу на ототожнення двох понять) у широкому етнографічному значенні складається із знання вірувань, мистецтва, мораль-ності, законів, звичаїв і деяких інших здібностей та звичок, засвоєних людиною як членом суспільства”. Професор М.С. Каган визначає культуру як “сукупний спосіб та продукт людської діяльності. Це, по-перше, створена людиною “друга природа”; по-друге, – система спільних цінностей, матеріальних або духовних, ідеальних; по-третє, це міра людського у людині та суспільстві”.

Кілька слів про походження слова “культура”. В етимологічному значенні поняття культура веде початок від античності. У Стародавньому Римі – слово “cultio” означало “обробка, вирощування” (рос. – возделывание, обрабатывание, обработка). У латинській мові дієслово “colere” мало спочатку значення – “обробляти, вирощувати”, а пізніше – “шанувати, поклонятися”. Тобто етимологічно слово “культура” поєднує в собі і “вирощування” (в тому числі й себе) і “культ” (або ж поклоніння). В античності, античній свідомості поняття “культура” ототожнюється з “пайдейєю” – тобто з освіченістю. За Платоном, це (пайдейя) – керівництво до зміни всієї людини (pais = дитина, тобто виховання людини з дитини).

Зробимо висновок: “Культура – це друга природа, спосіб і продукт людської діяльності, тобто  матеріальні та духовні реальності життєдіяльності людини, які створені самою людиною штучно”. Штучно створені людиною реальності називаються артефактом і культуру можна визначити як систему артефактів.