Питання для самоконтролю

1. Які суспільні відносин становлять предмет цивільного права.

2. Що відноситься до джерел цивільного права?

3. Назвіть елементи цивільного правовідношення, охарактеризуйте їх.

4. Назвіть поняття і класифікацію юридичних фактів.

5. Що таке правочини? Які види і форми правочинів можете назвати?

6. Назвіть умови дійсності правочинів.

7. Що розуміють під цивільною правоздатністю і дієздатністю? Коли вони виникає і припиняються?

8. За яких умов і ким особа може бути оголошена безвісно відсутньою або померлою?

9. Що розуміють під юридичною особою, і з якою метою вона створюється? Назвіть ознаки юридичної особи.

10. Що таке позовна давність?

11. Розкрійте поняття права власності в об'єктивному і суб'єктивному значенні.

12. Охарактеризуйте форми власності в Україні.

13. Перерахуйте підстави виникнення і припинення права власності.

14. Перерахуйте і охарактеризуйте цивільно-правові способи захисту права власності.

15. Розкрийте поняття: „віндікаційний позов”, „негаторний позов”, „позов про захист права власності”.

16. Розкрійте поняття «добросовісний власник» і «недобросовісний власник».

17. Дайте поняття права інтелектуальної власності. Якими нормативно-правовими актами регулюються відносини з приводу інтелектуальної власності?

18. Який порядок спадкування за законом і за заповітом?

Завдання для перевірки знань

Завдання 1. Яким терміном іменується здатність особи мати права і нести обов'язки?

1. Правомочність;

2. Дієздатність;

3. Правоздатність;

4. Правовий статус;

5. Правовідношення.

Завдання 2. Учасники цивільних правовідносин називаються:

1. Комісіонерами;

2. Власниками;

3. Об'єктами;

4. Представниками;

5. Суб'єктами.

Завдання 3. Встановлений законом термін для захисту порушеного права:

1. Судовий термін

2. Нормативный термін

3. Вільний термін

4. Позовна давність

5. Апелляційний термін

Завдання 4. Заповніть порівняльну таблицю: «Форми власності».

Критерій / Форма	Приватна	Державна	Комунальна
Суб'єкти
Об'єкти
Підстави виникнення
Нормативно-правові акти

Рекомендована література: 9,10,63,69,71,72,79,80,86,90.

Тема 7. Загальна характеристика трудового права Семінарське заняття №6

Студент повинен знати - категорійний апарат трудового права; сутність поняття „робітник”, „роботодавець”, основні їх ознаки та відмінність між цими поняттями; поняття і структуру трудового законодавства; сутність трудових правовідносин; особливості трудового договору, його види, форми; основні інститути трудового права.

Студент повинен вміти - розкрити загальні засади трудового права України; окреслити особливості фізичних і юридичних осіб, як учасників трудових правовідносин; окреслити особливості трудового договору, його види, форми; охарактеризувати основні інститути трудового права; користуватися законодавством з трудового права.

Питання для обговорення

1. Поняття трудового права і його предмет.

2. Джерела трудового права.

3. Загальна характеристика основних інститутів трудового права: трудового договору; робочого часу; часу відпочинку; дисципліни праці та дисциплінарної відповідальності; матеріальної відповідальності.

4. Правове регулювання зайнятості населення в Україні.

Самостійна робота

1. Розглянути структуру і зміст Кодексу законів про працю.

2. Розглянути Закони України: «Про зайнятість населення», «Про відпустки», «Про колективні договори і угоди», «Про оплату праці».

Питання для доповідей, повідомлень

1. Особливості розвитку трудового права в Україні.

2. Нові тенденції у розвитку інститутів трудового права в України.

3. Особливості реформування трудових відносин у період розвитку підприємництва в Україні.

4. Проблеми реформування трудового законодавства у контексті європейських і міжнародних стандартів.

5. Проблеми зайнятості населення в Україні.

Методичні поради

• Готуючись до першого питання необхідно з’ясувати поняття трудового права, чітко визначити предмет трудового права, який складається з трудових відносин і тісно пов’язаних з трудовими. До першого предмета відносяться питання прийому, звільнення, робочого часу і часу відпочинку, дисципліни труда, відповідальності та інші відносини, які пов’язані з трудовою діяльністю. До другого відносяться стосунки, які виходять за рамки тільки трудових, наприклад: працевлаштування через центр зайнятості, захист прав у судовому порядку порушених трудових прав, контроль додержання правил з охорони праці і діючого законодавства та інше.

• Відповідаючи на друге питання слід ознайомитись з нормативними актами, які регулюють трудові відносини. Основні засади містяться у статтях 43-46 Конституції України. Основним нормативним актом є Кодекс Законів про працю, у розділах якого розглядаються порядок прийняття на роботу, трудовий договір, колективний договір, забезпечення зайнятості звільнених робітників, порядок переводу та переміщення працівників, засади припинення трудового договору, робочий час і час відпочинку, нормування праці, оплату праці, гарантії і компенсації, трудову дисципліну, охорону праці, труд молоді та жінок, пільги, індивідуальні трудові спори профспілкові союзи, трудові колективи, соціальне страхування, контроль за додержанням законодавства про працю. На основі КЗпП прийнято багато законів, які регулюють окремі питання трудових відносин, наприклад оплату праці, відпусток, відрядження та інші. Значну увагу необхідно уділити локальним нормативним документам, які дають право трудовим колективам і адміністрації вирішувати окремі питання трудових відносин самостійно, але не порушуючи основних норм.

• Трете питання містить завдання більш конкретно і розширено охарактеризувати на основі КЗоТ положення інституцій трудового права. Розглядаючи трудовий договір слід вказати хто є суб’єктами трудових відносин, які вимоги встановлюються при укладанні трудового договору, у якій формі, на які строки укладається трудовий договір, які особливості укладання контракту, коли і кому можуть установити іспитовий термін. При розгляді робочого часу слід роз’яснити норму тривалості робочого часу, скорочену тривалість робочого часу, п’яти і шестиденний робочий тиждень, нічна робота, неповний робочий час, надурочна робота. Час відпочинку складається з перерв, вихідних, святкових днів і відпусток – основних і додаткових, без збереження заробітної плати. Якщо робітник порушив трудову дисципліну йому можуть винести догану, чи звільнити. Нанесення шкоди роботодавцю чи робітнику є підставою для її відшкодування в межах трудового чи цивільного законодавства.

У трудових правовідносинах розглядають дисциплінарну і матеріальну відповідальність за правопорушення, які скоїв робітник. Дисциплінарна відповідальність містить такі стягнення як догана і звільнення. Існує певний порядок розгляду справ при застосуванні стягнень.

Особливе місце належить дисциплінарним звільненням, які застосовуються за систематичне порушення трудової дисципліни; прогул; поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; розкрадання за місцем роботи державного або громадського майна. У випадках звільнення працівника за правопорушення необхідно також залучитися згодою профспілкового комітету підприємства.

Матеріальна відповідальність застосовується лише до працівників, які заподіяли шкоду майну підприємства при порушенні трудових обов’язків, встановлена їх вина. Відповідальність може бути обмежена, повна і підвищена.

Правове забезпечення покриття матеріальної шкоди реалізується двома способами: добровільним покриттям заподіяної шкоди; примусовим стягненням заподіяної шкоди. Примусовий має два різновиди:

а) адміністративний порядок покриття шкоди, що застосовується лише в разі обмеженої матеріальної відповідальності з обов’язковим виданням наказу не пізніше двох тижнів із дня виявлення заподіяної шкоди та його виконанням не раніше семи днів із дня повідомлення про це працівника;

б) судовий порядок покриття шкоди, який застосовується у разі незгоди працівника з відрахуванням із заробітної плати або розміром такого відрахування; у разі повної та підвищеної матеріальної відповідальності, якщо сторони не домовилися про добровільне відшкодування.

• Четверте питання містить завдання більш конкретно і розширено охарактеризувати права та обов’язки громадян і держави, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Слід визначити соціальні послуги та види забезпечення, які надає державна служба зайнятості; порядок реєстрації громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні; умови надання статусу безробітнього, що таке підходяща робота; умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю їх розмір, тривалість, відкладання та припинення; умови та порядок одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності; професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації.