Змістовий модуль 2. Основи галузевого законодавства України.

Тема 6. Загальна характеристика цивільного права і цивільних правовідносин.

Семінарське заняття № 5

Студент повинен знати - категорійний апарат цивільного права; сутність поняття „майнові права”, „немайнові права”, основні їх ознаки та визначити відмінність між цими поняттями; поняття і структуру цивільного законодавства; сутність цивільних правовідносин; сутність і види права власності та інших речових прав; сутність зобов’язального права; сутність і основні засади цивільної відповідальності.

Студент повинен вміти - розкрити загальні засади цивільного права; окреслити особливості фізичних і юридичних осіб, як учасників цивільних правовідносин; охарактеризувати право власності та інші речові права; окреслити особливості окремих видів договорів; визначити засоби захисту порушених цивільних права.

Питання для обговорення

1. Поняття цивільного права, його предмет, метод і система. Джерела цивільного права.

2. Цивільне правовідношення, його елементи. Юридичні факти: поняття і класифікація.

3. Фізичні і юридичні особи як суб'єкти цивільного права.

4. Поняття і види правочинів. Загальні вимоги щодо дійсності правочинів.

5. Поняття і зміст права власності.

6. Спадкування.

Самостійна робота

1. Розглянути структуру і зміст Цивільного кодексу України.

Питання для доповідей, повідомлень

1. Приклади реалізації права інтелектуальної власності.

2. Особливості розвитку права приватної власності в Україні.

3. Нові тенденції у розвитку інституту спадкування у законодавстві України.

4. Порядок захисту порушеного права власності?

Методичні поради

• Готуючись до семінарського заняття, студент повинен насамперед засвоїти положення про те, що цивільне право це самостійна галузь, яка розглядає майнові і особисті немайнові відносини між суб’єктами. Треба звернути увагу на принципи цивільного права: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини, неприпустимість позбавлення права власності, свобода договору, свобода підприємницької діяльності, судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість. Цивільне право – це система нормативних актів, які містять цивільно-правові норми і до них належать: Конституція України, Цивільний кодекс України, підзаконні нормативні акти державних органів.

• Даючи відповідь на друге питання слід звернути увагу на те, що цивільні правовідносини – це майнові або особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного права, що виникають між автономними і рівноправними суб’єктами, наділеними суб’єктивними правами і обов’язками. До структури правовідносин відносяться суб’єкти, об’єкти і зміст. Важливе значення має юридичний факт. Суб’єктами можуть бути фізичні та юридичні особи, держава, територіальні громади. Необхідно вказати, що вони повинні бути правоздатними(з народження і до смерті) та дієздатними. Юридичні особи: підприємства, організації, підприємці повинні діяти на законній основі. Вони можуть створюватися у формі товариств: господарське товариство (акціонерне, з обмеженою відповідальністю, повні, командитні), філії та представництва.

• Відповідь на треттє питання слід побудувати на тому, що для визначення людини учасником цивільних правовідносин або суб’єктом цивільного права потрібна цивільна правоздатність, яка виникає з моменту народження і припиняється зі смертю або визнання громадянина померлим, а також цивільна дієздатність, яка за своїм обсягом поділяється на: повну, часткову, неповну, обмежену, відсутню. Далі треба визначити коли настає, або встановлюється конкретна дієздатність, як вона встановлюється і які діють наслідки при цьому. Не слід залишити без уваги те, що людина у цивільних правовідносинах може бути визнана безвісно відсутньою і померлою. Як встановлюються ці факти і які наслідки настають також треба відмітити. Питання потребує з’ясування поняття юридичної особи, які мають правові узагальнені ознаки: організаційн6а єдність; наявність відокремленого майна; у цивільному обороті виступають від свого імені; здатні нести самостійну майнову відповідальність. Класифікацію юридичних треба представити залежно від особливостей їх правового становища: за метою діяльності (підприємницькі та непідприємницькі); за формою товариств, установ – господарські товариства (акціонерні, з обмеженою відповідальністю, повні та командитні), філії та представництва.

• Готуючись до відповіді на четверте питання, треба визначити, що право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав чи обов’язків. Правочин – завжди волевиявлення, вольовий акт, це дія спрямована на досягнення певного юридичного юридичного результату, вчиняється громадянами та організаціями. Право чини можуть бути одно та дво- чи багатосторонніми, оплатні та безоплатні, консенсуальні та реальні, каузальними та абстрактними, строковими та безстроковими. У цивільному праві право чини здійснюються за загальними умовами, які треба розкрити у відповіді. У забезпеченні законності і дисципліни у захисті цивільних прав значне місце займає таке поняття як позовна давність, тобто час на продовж якого можна захистити порушені права. Треба звернути увагу на те, що строки позовної давності не однакові при вирішенні окремих питань. Розглядається загальний, скорочений, подовжений, відсутній строк.

• Готуючись до п’ятого питання, необхідно розкрити поняття і зміст права власності, належність власникові права володіння, користування, розпорядження. Треба розглянути види і форми власності, їх суб’єкти: право приватної власності; право державної і комунальної власності; право інтелектуальної власності. Необхідно розглянути і таке питання як порядок захисту права власності.

• Відповідь на шосте питання треба побудувати спираючись на книгу шосту Цивільного кодексу України. В ній чітко розкривається поняття спадкування, характеризуються учасники цих правовідносин, порядок спадкування за законом і за заповітом.