5. Назвати найнебезпечніші інфекційні захворювання в Україні

Особливо небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби (у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення.

Серед медико-біологічних загроз у 2012 році становили: захворювання людей на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби: отруєння людей токсичними та іншими речовинами: захворювання сільськогосподарських тварин на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби: масові токсичні отруєння птиці; масове розповсюдження шкідників і хвороб серед сільськогосподарських рослин та високої забур'яненості полів.

На сьогодні інфекційні хвороби не лише проблема життя та здоров'я людини, але й важлива соціально-економічна проблема, що має наслідки для благополуччя як окремої людини так і для держави та людства в цілому. Інфекційна захворюваність викликає занепокоєність не лише своєю поширеністю, але й через загрозу, яку вона сприяє здоров'ю нації'. її економіці та міжнародному іміджу держави.

Протягом останніх років щороку з приводу інфекційних хвороб за медичною допомогою звертається 8-9 млн. осіб.

Серед усіх інфекційних хвороб, шо реєструються в Україні, найбільший вплив на стан здоров'я населення мають: грип та ГРВІ: вірусні гепатити; сальмонельоз; ротавірусні інфекції; інфекційні хвороби, керовані засобами специфічної профілактики; особливо небезпечні інфекційні хвороби: паразитарні хвороби. У структурі інфекційної захворюваності до 97.0% припадає на грип та ГРВІ.

6. Потенційні небезпеки промислового підприємства

Потенційно небезпечне підприємство - промислове підприємство, що використовує в своїй діяльності або має на своїй території по­тенційно небезпечні об'єкти.

Важливим завданням регулювання техногенного навантаження на територію є не тільки використання розміщення як засобу оптимізації взаємовідносин суспільства і природи, а й урахування екологічних чинників та умов на всіх стадіях розміщення продуктивних сил.

Основні принципи, які мають враховуватися при оцінюванні ефективності будь-якої господарської діяльності або діючого підприємства, такі:

· оцінювання збитків від діяльності;

· компенсація збитків від порушення екологічної рівноваги;

· запобігання можливим аваріям і небезпекам для навколишнього середовища.

Додержання цих принципів дасть змогу поєднати економічне зростання з соціальним захистом населення.

Тенденції розвитку економіки України на сучасному етапі полягають у широкому використанні потенційно-небезпечних технологій і виробництв, істотному погіршенні екологічних характеристик окремих регіонів, господарському освоєнні територій з великою ймовірністю природних катастроф.

7. Які засоби пожежогасіння мають бути на підприємстві

На тих промислових підприємствах, де пожежі можуть дуже швидко розповсюджуватися проектують установки пожежогасіння, які спрацьовують у автоматичному режимі.

Автоматичні установки пожежогасіння класифікуються за:

• призначенням;

• принципом дії;

• режимом роботи;

• видом вогнегасної речовини;

• способом подавання вогнегасних речовин в осередок вогню і т.і.

За призначенням установки автоматичного пожежегасіння поділяють на такі, що призначенні для:

• попередження пожеж;

• гасіння пожеж;

• локалізації пожеж;

• блокування пожеж.

За тривалістю пуску пожежні установки поділяються на:

• надшвидкодіючі (тривалість пуску до 0,1с);

• швидкодіючі (тривалість пуску 0,1-0,3с);

• середньоінерційні (3-30с);

• інерційні (понад 0,5 хв).

За тривалістю гасіння пожежні установки можуть бути короткочасної дії (до 15хв), середньої тривалості (до 30 хв) і тривалої дії (понад 30хв).

Серед стаціонарних засобів пожежогасіння найбільш розповсюджені сприклерні і дренчерні установки автоматичного водного пожежогасіння. За обліковимим даними, у будівлях, обладнаних цими установками, 96% пожеж було погашено до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів.

Обладнанню спринклерними і дренчерними установками підлягають деревообробні комбінати площею 700м2, склади целулоїду, кіноплівки й цехи з сировиною для їх виготовлення обладнують цими установками незалежно від їх площі.

Автоматична спринклерна установка — це мережа водопровідних труб під перекриттям приміщення, обладнане так званими спринклерними головками, отвори яких закриті легкоплавкими замками.

Для гасіння пожеж порошковими засобами застосовують стаціонарні і пересувні установки з ручним, дистанційним або автоматичним включенням.

У стаціонарних порошкових установках при виникненні пожежі спрацьовують пожежні сповіщувачі, які реагують на дим, тепло, світло й т.ін.

Порошкові установки здатні створювати щільну порошкову завісу над вогнищем пожежі.

Для визначення типу відповідної автоматичної установки пожежогасіння враховуються конкретні умови виробничої діяльності, та чинники, що можуть спричиняти загоряння та склад вогнегасної речовини, здатної його загасити.