Тема 7. Планування виробничої потужності підприємства

Мета теми: опанувати методологією обґрунтування плану випуску продукції підприємства виробничими потужностями.

1. Виробнича потужність підприємства та фактори, які її визначають.

2. Методичні основи обчислення виробничої потужності підприємства.

3. Баланс виробничих потужностей і методика його розробки.

4. Показники використання виробничої потужності та обладнання.

5. Шляхи поліпшення використання виробничих потужностей та обладнання.

Визначення планового розміру виробничої потужності підприємства є важливим етапом розробки плану збуту і виробництва продукції.

Виробнича потужність – це максимально можливий випуск продукції в одиницю часу у встановленій номенклатурі при повному використанні обладнання, площі, застосуванні передової технології та найбільш досконалій організації виробництва. Вимірювачами виробничої потужності виступають встановлені на підприємстві вимірювачі обсягу виробництва продукції.

Розмір виробничої потужності підприємства визначається наступними факторами: наявністю, технічним рівнем і складом основного обладнання; прогресивністю технології, що використовується; режимом роботи підприємства; техніко-економічними нормативами використання обладнання; пропорційністю виробничих потужностей основних ланок технологічного процесу; номенклатурою й асортиментом продукції, що планується до випуску; кваліфікацією кадрів; розміром виробничої площі тощо.

Рівень використання виробничої потужності підприємства змінюється під впливом таких факторів: платоспроможний попит на продукцію підприємства; рівень конкуренції на ринку; організація МТЗ; забезпеченість кваліфікованими трудовими ресурсами; рівень організації виробництва, праці й управління; форми оплати праці персоналу та ін.

Загальні методичні принципи розрахунку виробничої потужності підприємства містяться в „Основних положеннях по розрахунку виробничих потужностей діючих промислових підприємств, виробничих об’єднань (комбінатів)”, затверджених Держпланом і Держкомстатом СРСР 06.12.1983р. На їх основі розроблені і використовуються й нині відповідні галузеві інструкції.

Загальним положенням для промислових підприємств є визначення виробничої потужності підприємства за потужністю провідних цехів, дільниць, агрегатів, установок або груп обладнання основного виробництва з урахуванням заходів по ліквідації вузьких місць та можливостей кооперування виробництва.

Виробнича потужність групи однотипного або взаємозамінюючого обладнання визначається за формулами:

П_В = К_ОБ х П_Р х Ф_ЕФ або ,

де К_ОБ – кількість одиниць провідного однотипного (взаємозамінюючого) обладнання, од.;

П_Р – продуктивність обладнання за одиницю часу, шт.;

Ф_ЕФ – ефективний фонд робочого часу обладнання, год.;

T_ОД – прогресивна трудомісткість виготовлення одиниці продукції, год.

Ефективний фонд робочого часу одиниці обладнання визначається шляхом виключення з календарного фонду витрат того часу, впродовж якого продукція не виготовляється.

У різних типах виробництва визначення виробничої потужності має деякі відмінності. Виробнича потужність у масовому виробництві визначається по кожній номенклатурній групі окремо. У серійному виробництві вона розраховується за типовим виробом-представником. В одиничному та дрібносерійному виробництвах розрахунки виробничої потужності в натуральному виразі не виконуються, а визначається завантаження обладнання (З) та його пропускна спроможність (П_спр):

де N_і – план випуску і-х виробів, шт;

К_в.н. – коефіцієнт виконання норм виробітку, середній по групі обладнання.

З метою обґрунтування виробничої програми виробничими потужностями розраховується їх середньорічний розмір, для чого складається баланс потужностей за наступними статтями:

1) виробнича потужність на початок року;

2) зміна виробничої потужності у плановому році (збільшення, зменшення);

3) виробнича потужність на кінець року;

4) середньорічна потужність;

5) річний випуск продукції;

6) коефіцієнт використання середньорічної потужності.

Рівень використання виробничих потужностей та обладнання оцінюється системою показників, в якій виділяють 3 групи:

1) показники, що характеризують рівень освоєння проектної, використання і динаміку виробничої потужності;

2) показники, що характеризують використання обладнання у часі і за продуктивністю;

3) показники використання обладнання та площ у вартісному і натуральному виразі.

Поліпшення використання виробничих потужностей та обладнання можливо досягти шляхом формування виробничої програми на основі ретельного вивчення ринку продукції підприємства, формування та стимулювання попиту на продукцію, що освоюється та випускається підприємством, завантаження обладнання непрофільною продукцією, проведення системи заходів по ліквідації диспропорцій у потужностях діючих цехів, дільниць та т.ін.

Контрольні питання:

1. Дайте повне визначення виробничої потужності, зазначте її вимірювачі.

2. Які фактори визначають розмір виробничої потужності та рівень її використання?

3. Що означають терміни “провідні цехи (дільниці, агрегати)” та “вузькі місця”?

4. Як визначається виробнича потужність групи однотипного устаткування?

5. Назвіть відмінності розрахунку виробничої потужності при різних типах виробництва.

6. Охарактеризуйте алгоритм визначення виробничої потужності підприємства.

7. Назвіть склад балансу виробничої потужності та поясніть розрахунок його статей.

8. Поясніть сутність показників використання виробничої потужності та обладнання.

9. Сформулюйте основні напрямки поліпшення використання виробничих потужностей.