МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана

КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо виконання індивідуальної роботи

з використанням ЕОМ за дисципліною

«ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ»

для студентів спеціальності 6.107 «Економіка підприємства»

денної форми навчання

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри

економіки підприємств

Протокол № 2

від 09.09. 2008р.

Кривий Ріг – 2008

Методичні вказівки щодо виконання індивідуальної роботи з використанням ЕОМ за дисципліною «Планування і контроль на підприємстві» для студентів спеціальності 6.107 «Економіка підприємства» денної форми навчання / Укл. С.В. Волошина. – Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ, 2008. - 34 с.

Укладач: Світлана Василівна Волошина, к.е.н., доцент

Рецензент: Олена Миколаївна Проволоцька, к.е.н., доцент

Відповідальний за випуск: С.В. Волошина, к.е.н., доцент, завідувач кафедри економіки підприємств

ВСТУП

Виконання індивідуальної роботи за дисципліною «Планування і контроль на підприємстві» є важливою формою набуття ключових фахових компетенцій студентами, які навчаються за спеціальністю «Економіка підприємства», а саме:

- календарне планування виробничої програми підрозділу підприємства;

- обґрунтування потреби у ресурсах, необхідних для виконання виробничої програми, та розрахунок їх вартості;

- визначення загальної величини витрат на виробництво продукції;

- оптимізація плану діяльності суб’єкту господарювання;

- проведення експертизи сформованого варіанту плану за ключовими індикаторами.

Мета індивідуальної роботи – систематизувати, поглибити і закріпити теоретичні знання з планування діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, практично освоїти методи техніко-економічних розрахунків та економічного обґрунтування організаційно-планових рішень.

У процесі виконання індивідуальної роботи студенти повинні скласти план діяльності виробничої дільниці – основного структурного підрозділу цеху. Оскільки в цеху техніко-економічні розрахунки в найбільш повному і закінченому вигляді можуть бути здійснені по предметно-замкненій дільниці, то стосовно до неї й виконується робота.

Індивідуальна робота кожним студентом виконується за окремим варіантом (додатки А,Б,В,Г), номер якого збігається з порядковим номером прізвища студента в журналі академічної групи. Додатково до цих даних (види продукції, які передбачаються до випуску, середні нормативні витрати часу устаткування на ремонт, послідовність і тривалість виконання виробничих операцій, обсяги випуску, вага заготовок) використовується загальна для всіх варіантів інформація, перелік якої наведений в методичних вказівках. Інформацію, якої бракує у завданні, студент збирає самостійно, використовуючи для цього законодавчо-нормативні документи, статистичні дані та довідкову літературу. Це, зокрема, норми відрахувань на соціальне страхування тощо.

Видача студентам завдань для індивідуальної роботи передбачена на 1-2 навчальних тижнях. Оскільки робота є комплексною, то контроль викладачем ходу і результатів її виконання буде проводитися в декілька етапів (табл. 1).

На кожному із зазначених етапів викладач перевіряє виконану частину єдиного звіту, а студент пояснює йому методику розрахунків, викладає економічну сутність отриманих результатів.

Повний звіт з індивідуальної роботи повинен містити:

• вихідну інформацію до її виконання (номер варіанту та індивідуальні дані);

• згруповані за розділами плану результати розрахунків з необхідними поясненнями;

• підсумкові висновки;

• список використаної літератури.

Звіт оформлюється в окремому учнівському зошиті або на листах формату А4. Результати розрахунків мають бути зведені у рекомендовані таблиці, до яких додається відповідний коментар (методика розрахунків і безпосередньо самі розрахунки). У випадках використання програм автоматизованого розрахунку планових показників (що є обов’язковим), у відповідних місцях вклеюються роздруківки з обчислювального центру інституту.

Порядок роботи з рекомендованими комп’ютерними програмами описано в Методичних вказівках щодо використання ЕОМ в курсових і дипломних роботах для студентів спеціальності «Економіка підприємства» всіх форм навчання, підготовлених кафедрою економіки підприємств у 2-х частинах у 2006р. Крім того, можна з цих питань додатково проконсультуватися у викладача даної дисципліни.

Оцінювання індивідуальної роботи здійснюється поетапно, що відображено в табл. 1. За несвоєчасність виконання завдань окремих етапів знімається по 1 балу. Загалом комплексна індивідуальна робота оцінюється в 20 балів і фактично отримана сума є складовою поточного оцінювання за дисципліною «Планування і контроль на підприємстві».

Таблиця 1

Календарний графік виконання комплексної індивідуальної роботи за дисципліною „Планування і контроль на підприємстві”

Етапи виконання індивідуальної роботи	Зміст роботи за етапами	Назва комп’ютерних програм (з фонду ІОЦ), які обов’язково використовуються при розрахунках	Кількість годин	Термін захисту звіту, тиждень	Сума балів
Етап 1. Розробка виробничої програми та обґрунтування її основними засобами	Розділ 1 (в частині натуральних показників плану виробництва) і розділ 2 (в частині розрахунків основних засобів та їх амортизації)	- Планування амортизаційних відрахувань	4	7	до 5 балів
Етап 2. Розробка плану з праці	Розділ 3	- Планування фонду оплати праці робітників	6	14	до 5 балів
Етап 3. Розробка плану по собівартості виробництва	Розділ 4	-	8	17	до 5 балів
Етап 4. Розрахунок узагальнюючих показників діяльності	Розділ 1 (в частині вартісних показників плану виробництва), розділ 2 (в частині розрахунків оборотних активів), розділ 5	- Сиплекс метод	4	17	до 5 балів
Разом			22		20 балів

Зміст індивідуальної роботи та методичні рекомендації до проведення розрахунків

Для виконання основного завдання індивідуальної роботи – складання річного плану діяльності механічної дільниці предметно-замкненого типу – кожному студенту потрібно здійснити комплекс взаємопов’язаних розрахунків з виділенням наступних структурних частин (розділів плану).

Розділ 1. План виробництва дільниці

Для конкретних даних року виконання індивідуальної роботи потрібно річне завдання дільниці щодо виготовлення 3 - х видів продукції (зазначене у вихідних даних) розподілити поквартально, а програму випуску 1-го кварталу – помісячно. Кожну номенклатурну позицію подати двома рядками: у натуральному і вартісному виразі. Результати розрахунків оформити в табличній формі (табл. 2 і табл. 3).

Пояснити принципи розподілу річного завдання за календарними періодами, визначення запасу продукції у виробництві і розміру запуску (на квартал і день).

Таблиця 2

Виробничий план дільниці на ____ рік

Види продукції	Од. виміру	План виробництва
		Усього	у т.ч. за кварталами
			І	ІІ	ІІІ	ІV
Ефективний фонд часу	дні год.
Продукція А Продукція Б Продукція В	шт. грн. шт. грн. шт. грн.
Разом	грн.

Таблиця 3

Завдання дільниці на і квартал

Види продук-ції	Ціна про-дукції,грн	Випуск за квартал		Випуск за місяць			Запас у цеху на початок кварталу		Запуск за квартал, шт.	За день
		шт.	тис. грн.	1-й	2-й	3-й	за нор-мою	очіку-ваний		випуск	запуск
А Б В
Разом

Слід зауважити, що вартісні показники виробничого плану для заповнення табл. 2 і табл. 3 переносяться з плану «Основні показники діяльності» (розділ 5 індивідуальної роботи).

Розділ 2. Визначення необхідного для виробництва розміру основних засобів та оборотних активів

Розмір основних виробничих засобів обчислити в розрізі виробничого устаткування, передавальних пристроїв, силових машин, транспортних засобів, вимірювальних приладів, виробничого інвентарю, інструменту, будівель і споруд.

Розрахунок виробничого устаткування здійснити по кожному його і-му виду (токарне, фрезерне, зубофрезерне, свердлувальне, шліфувальне) за формулою:

, (1)

де Nв_j – обсяг випуску продукції j–го найменування у плановому періоді, шт.;

tшт_{i j} – штучний час на виконання всіх операцій на і-й групі устаткування по j-тій продукції, хв.;

Квн_i - плановий коефіцієнт виконання норм часу на і-й групі обладнання;

Фе_i – ефективний фонд часу роботи устаткування і-ї групи за той же плановий період, год;

Рн – % втрат часу на переналагодження устаткування (2-3%).

Ефективний фонд часу роботи устаткування обчислюється за формулою:

, (2)

де Дк – кількість календарних днів року;

Дв – кількість вихідних днів;

Дс – кількість святкових днів;

n_зм – число робочих змін на добу;

t_зм – тривалість зміни, год.;

 - коефіцієнт (що планується), яким враховується час на обслуговування та ремонт устаткування.

У розрахунках прийняти двозмінний режим роботи дільниці при нормативній тривалості зміни 8 годин.

Оптові ціни на верстати можна взяти орієнтовно в розмірі 32-50 тис. грн. за одиницю. Витрати на монтаж складають 4-6%, на обладнання фундаменту 4-5%, а на транспортування 7-8% від ціни устаткування. Результати розрахунків виробничого устаткування подати у формі табл.4.

Таблиця 4

Балансова вартість виробничого устаткування дільниці

Види устатку-вання	Кіль- кість, шт.	Оптова ціна, грн.	Витрати, грн.			Баланс. вартість на початок планового року, грн.
			на мон- таж	на фундамент	на транспорту- вання
Разом

Вартість передавальних пристроїв і силових машин можна прийняти на рівні відповідно 8-9 і 7-10% від вартості виробничого устаткування, а транспортних засобів, вимірювальних приладів, виробничого інвентарю та інструментів – на рівні відповідно 6; 4; 2% і 3%.

Вартість будівель і споруд розрахувати за об’ємом і вартістю 1 м³ будівлі. Об’єм будівлі визначається за її зовнішньою площею та висотою.

Площа механічної дільниці за своїм призначенням поділяється на виробничу, допоміжну і службово-побутову площу.

До виробничої площі відноситься площа, яка зайнята устаткуванням, проходами і проїздами між рядами верстатів. Виробнича площа для розміщення устаткування визначається за формулою:

, (3)

де - питома виробнича площа на одиницю устаткування (18 м²);

– число одиниць виробничого устаткування на дільниці.

Допоміжна – це площа, зайнята ремонтною, інструментальною, контрольною, складською службами тощо. Для дільниці умовно обчислюється питома частина допоміжних приміщень у розмірі 25-35% від виробничої площі.

До службово-побутової відноситься площа, яка зайнята роздягальнями, санітарними вузлами, а також площа, яку займає адміністрація. Службово-побутова площа складає 20-30% від виробничої площі.

У розрахунках вартості будівлі враховується загальна зовнішня площа, яка становить 1,05-1,1 внутрішньої площі. Висота виробничої будівлі становить 6-8 м, службово-побутових приміщень – 3 м. Середня вартість 1м³ виробничої будівлі – 280-320 грн., службово-побутових приміщень 320-400 грн.

Визначена балансова вартість кожного виду основних засобів на початок року повинна бути скоригована на коефіцієнт індексації основних засобів, який визначається за формулою:

, (4)

де – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація, %.

У розрахунку розглянути випадок, коли очікуваний індекс інфляції у плановому році становить 115%.

Розраховану потребу в основних засобах слід об’єднати в групи, відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби»:

- 1гр. (будівлі, споруди і передавальні пристрої);

- 2 гр. (машини та устаткування);

- 3 гр. (транспортні засоби);

- 4 гр. (інструменти, прилади, інвентар).

Розрахунок річних сум амортизаційних відрахувань виконати за допомогою комп’ютерної програми «Планування амортизаційних відрахувань», яка знаходиться у пакеті прикладних програм кафедри економіки підприємств на ІОЦ інституту та в лабораторії кафедри (ауд. 317).

Для нарахування амортизації за групами основних засобів застосувати наступні методи:

- прямолінійний – для групи 1;

- кумулятивний – для групи 2;

- виробничий – для групи 3;

- зменшення залишкової вартості – для групи 4.

У розрахунках прийняти, що очікуваний термін використання основних засобів у розрізі груп становить: 1 гр. – 15 років; 2 гр. – 7 років; 3 гр. – 5 років; 4 гр. – 4 роки.

Ліквідаційну вартість груп основних засобів при цьому прийняти на рівні: 4% - для гр. 1; 2% - для гр. 2; 3% - для гр. 3 і 1,5 % - для гр. 4 (у % до первісної вартості).

Нарахування амортизації виробничим методом здійснити з урахуванням того, що динаміка загального випуску продукції, який передбачається виробити з використанням придбаних транспортних засобів за роками їх служби прогнозується: у 2 – му році у розмірі 6%, у 3-му році – 5%, у 4-му році – 4%, у 5-му році – 2% (до рівня випуску першого року, для якого й виконується розрахунок).

Результати розрахунків основних засобів слід подати у формі табл. 5, де зазначається проіндексована їх вартість.

Таблиця 5