Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекційне заняття 5.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
179 Кб
Скачать
☆

Планування зміни залишків незавершеного виробництва

До складу незавершеного виробництва входять заготовки, деталі, комплекти, які перебувають на різних стадіях виробничого процесу й підлягають подальшому обробленню або складанню, а також вироби в складанні та на випробуваннях.

Обсяг незавершеного виробництва впливає на ефективність роботи підприємства. З одного боку, незавершена продукція потребує обігових коштів, і це негативно позначається на економічному становищі підприємства, а з іншого — забезпечує нор­мальний перебіг виробничого процесу, його безперервність і ритмічність. Тому величина незавершеного виробництва має підтримуватися на оптимальному рівні.

У планових розрахунках залишок незавершеного виробництва на початок планового періоду беруть за фактичними даними передпланового періоду, а на кінець — визначають різними розрахунковими методами.

Знв (залишок незавершеного виробництва) обчислюють для кожного виробу за такою формулою:

Знві = Сі Тц К інв, (4.6)

де Знві — залишок незавершеного виробництва і-го виробу, грн; Сі — собівартість і-го виробу, грн; — середньодобовий випуск і-го виробу, од.; Тц — тривалість виробничого циклу, днів; К інв — коефіцієнт наростання витрат і-го виробу.

Знв у цілому по підприємству визначають так:

(4.7)

де n — кількість найменувань виробів.

Розрахунок залишків незавершеного виробництва та валової продукції наведено в табл. 4.4.

Валова продукція та залишки незавершеного виробництва

Найменування продукції

Товарна продукція, тис. грн

, тис. грн

Розрахунок Знв на кінець планового періоду

по собівартості, тис. грн

в оптових цінах, тис. грн

Валова продукція, тис. грн

Тц, днів

Кнв

С

С1

350,7

212

40

0,7

12

630

211,7

232,8

371,5

С2

297,3

200

40

0,7

10

800

224

246,4

343,7

Y1

401

157

30

0,6

15

580

156,6

172,3

416,3

Усього

1049

569

592,3

1025,7

Коефіцієнт переведення собівартості продукції в товарну дорівнює 1,1.

Для складніших виробів із тривалим виробничим циклом визначають середній коефіцієнт наростання витрат, виходячи з планових відсотків готовності на різних стадіях виробничого циклу. Наприклад, плановий відсоток готовності за кварталами: І — 40, ІІ — 60, ІІІ — 80, ІV — 100.

Середній коефіцієнт готовності = = (40 + 60 + 80 + 100) / 4  100 = 0,7.

Розрахунок Знв конкретних виробів застосовують на підприємствах із незначною номенклатурою.

За великої номенклатури продукції Знв обчислюють у цілому по всій продукції підприємства за такою формулою:

(4.9)

де Стп — собівартість товарної продукції у відповідному плановому періоді, грн; Д — кількість днів у цьому періоді; — середня тривалість виробничого циклу, днів; — середній ко- ефіцієнт наростання витрат.

Обсяг незавершеного виробництва визначають у собівартості. Для оцінки залишків незавершеного виробництва в цінах їхню собівартість множать на коефіцієнт переведення собівартості продукції в товарну продукцію, який обчислюють як відношення товарної продукції в незмінних цінах до її собівартості.