Лекція №2 5

ТЕМА: ПОНЯТТЯ «СІМ'Я» І «ШЛЮБ» У ПСИХОЛОГІЇ

ПЛАН:

1. Поняття «сім'я» і «шлюб» в психології

2. Сім'я як мала соціальна група

3. Нуклеарна сім'я

4. Шлюб як система відносин

1. Зовнішні та внутрішні фактори впливу на сім’ю.

2. Форми шлюбно-сімейних відносин.

1. Поняття «сім'я» і «шлюб» психології

Сім'я супроводжує людину протягом усього життя. Предметом вивчення є сім'я як соціальний інститут, як мала група та система взаємовідносин. Сім'ю утворює система відносин «батьки-діти», а шлюб виявляється легітимним у результаті прийняття чоловіком і жінкою стилю взаємовідносин, тих форм співжиття та сексуального партнерства, які супроводжуються народженням дітей.

Між поняттями «шлюб» і «сім'я» існує тісний взаємозв'язок. Однак, у суті цих понять є чимало специфічного. Так, учені переконливо довели, що шлюб і сім'я виникли в різні історичні періоди. Шлюб визначають як історично мінливу соціальну форму відносин між жінкою та чоловіком, за допомогою якої суспільство впорядковує та санкціонує їх статеве життя, встановлює їх подружні та батьківські права й обов'язки. Сім'ю визначають як спільність, що утворюється на основі шлюбу та породжуваної ним правової та моральної відповідальності подружжя за здоров'я дітей та їх виховання.

У різних суспільствах встановлюється певний вік для вступу в шлюб, регулюються процедура оформлення шлюбу та його розірвання. Статеве санкціонування шлюбних відносин також добре відомо. Прикладом цього є обмеження можливостей репродуктивної поведінки в Китаї, чисельність якого перевищує 1 мільярд осіб. В інших суспільствах, навпаки, вишукуються усілякі способи стимулювання дітонародження: податки на бездітність, надання допомоги сім'ям, які мають дітей, організація продажу дитячих і сімейних товарів (мережа амер. магазинів «Сімейний долар», що торгують за більш доступними цінами), надання особливої медичної допомоги вагітним жінкам, немовлятам, прийняття програм, що сприяють соціальній та матеріальній підтримці сім'ї.

На даний час відносини між подружжям регламентуються законодавством, на основі якого прийнято кодекс про сім'ю та шлюб. Що стосується максимального віку вступу в шлюб, а також наявності будь-якої різниці у віці нареченого і нареченої, то ці фактори не відіграють ніякої ролі - будь-який «пізній» або «нерівний» шлюб безперешкодно реєструється в загсі. Різні обмеження, що існували в дореволюційній Росії, наприклад граничний шлюбний вік 80 років, а для вступу в шлюб старше 60 років було потрібно спеціальний дозвіл архієрея, були скасовані в 1917 р.

Родина являє собою більш складну систему відносин, ніж шлюб, оскільки вона, як правило, об'єднує не тільки подружжя, але і їхніх дітей, а також інших родичів або просто близьких подружжя й необхідних їм людей.

Згідно загальноприйнятому визначенню: «Сім'я - це осередок (мала соціальна група) суспільства, найважливіша форма організації особистого побуту, заснована на подружньому союзі і родинних зв'язках, тобто на багатосторонніх відносинах між чоловіком і дружиною, батьками та дітьми, братами й сестрами та іншими родичами, що живуть разом і ведуть спільне господарство».

Отже, сім'я - це складне багатоаспектне утворення, яке виявляється 4-и характеристики:

1. Сім'я - осередок (мала соціальна група) суспільства;

2. Сім'я - найважливіша форма організації особистого побуту;

3. Сім'я - подружній союз;

4. Сім'я - багатосторонні відносини подружжя з родичами: батьками, братами й сестрами, дідусями та бабусями і т.д., що живуть разом і ведуть спільне господарство.

Сім'я - це системно-функціональне об'єднання емоційно-близьких і значущих людей на основі шлюбу, споріднення та батьківства.

2. Сім'я як мала соціальна група

Для кожної сім'ї специфічні свої особливості, які відображаються, в основних сферах її життєдіяльності, що знаходяться під постійним впливом різних факторів соціуму. У свою чергу, вони проявляються у відносинах між членами сім'ї. У кожній сім'ї формуються і розвиваються шлюбно-сімейні відносини як відображення різноманітних міжособистісних контактів, всієї системи цінностей і очікувань.

Мала група, зокрема сім'я, - це не просто будь-які контакти між людьми, але контакти, в яких реалізуються певні соціальні зв'язки і які опосередковані спільною діяльністю цих людей.

Сім'я як мала соціальна група має ряд психологічних особливостей, характерних тільки для неї:

1. наявність загальносімейних цілей, які можуть змінюватися в процесі розвитку сім'ї;

2. часткове розходження в інтересах і установках членів сім'ї;

3. наявність подружньої пари, стосунки якої визначають в цілому характер взаємодії в сім'ї;

4. включеність до групи представників різних поколінь;

5. сім'я не завжди пов'язана спільною діяльністю;

6. багатосторонність і значимість сімейних відносин та їх взаємозв'язок;

7. особлива відкритість, вразливість членів сім'ї.

Крім психологічних особливостей, сім'ї також притаманні певні соціально-психологічні процеси. Одним з таких процесів є спілкування в якому реалізуються сімейні та міжособистісні відносини. Внутрішньосімейне спілкування має 3-и сторони: комунікативну, інтерактивну і перцептивну.

Комунікативна сторона спілкування полягає в обміні інформацією між членами спілкуються сім'ї. Інтерактивна – полягає в організації взаємодії між членами сім'ї, тобто в обміні не тільки знаннями, але й діями. Перцептивна сторона забезпечує процес сприйняття один одного і встановлення на цій основі взаєморозуміння.

Інший аспект соціально-психологічних процесів сім'ї, представлений такими явищами як феномен групового тиску «конформізм», групова згуртованість та психологічна сумісність.

Феномен «конформізму» притаманний не стільки процесу формування сім'ї, скільки входженню до неї нового члена. Н-д: коли в сім'ю вливається зовсім нова людина в результаті утворення молодої сім'ї.

Сімейна підпорядкованість - психологічна характеристика єдності і взаємопов'язаності індивідів у сім'ї. Це динамічна характеристика внутрішньосімейних зв'язків, яка виявляється на 3-х рівнях:

1. Міжособистісний рівень, який відображає емоційну привабливість членів сім'ї, психологічну сумісність;

2. Ціннісно-орієнтаційний рівень, який відображає стосунки членів сім'ї відповідно до сімейних функцій, цілей та перспектив;

3. Рівень згуртованості сім'ї, який показує стійкість сім'ї до деструктивних, руйнівних впливів.

Найважливішими критеріями оцінки рівня згуртованості сім'ї є:

• ступінь єдності діяльності – узгодженість, співпраця, творче єднання;

• морально-психологічна єдність – відповідність особистих і сімейних устремлінь, збіг поглядів, схожість норм і цінностей;

• рівень розвитку особистісних якостей подружжя – контактність, стресостійкість;

• створення соціально-психологічного клімату – переважні настрої, ступінь поступливості, довіри й доброзичливості, наявність уваги й турботи один про одного.