5.5. Науковий напрям

До творців та прихильників цього напряму відносять У.Джемса, Ч.Кулі, У.Томаса, Ж.Піаже, 3.Фрейда та ін. Сімейні відносини розглядаються ними у взаємозв'язку особистості та суспільства. Дослідники акцентують увагу на таких проблемах, як міжособистісні відносини у системі «Я-Інший», причини порушення сімейного функціонування, подружні угоди, узгодження сімейних цінностей тощо.

Разом з тим до теперішнього часу розроблено велика кількість вербальних і невербальних методів, що дозволяють з високим ступенем достовірності вивчати сім’ю. До основних методів сімейної психології відносять наступні:

Спостереження. Фіксація поведінки людини у сімейній ситуації. Психолог не втручається в дії членів сім'ї. Запис результатів спостережень повинен бути строго фактологічним без висновків та інтерпретацій.

Метод аналізу конкретних ситуацій: Всебічне дослідження та вивчення конкретної сімейної ситуації або конкретного випадку, при цьому використовуються тести, вивчення біографій, проведення співбесід і т.п.

Опитування. Оскільки опитати кожну людину неможливо, психологи працюють тільки з певною вибіркою. Крім ретельного відбору респондентів, психологи повинні бути дуже уважні при формулюванні запитань. Вдалі запитанні ті, які викликають різноманітні відповіді. Опитування може проводитися по телефону, в особистій бесіді та за допомогою анкети поштою. Результати опитування вимагають сумлінного і ретельного вивчення.

Статистичні методи. Для розрахунку рівня значущості отриманих результатів та їх взаємозв'язку використовується математична статистика. Статистичні методи корисні для вивчення багатьох залежностей, але вони не сприяють виявленню причинно-наслідкових зв'язків.

Експеримент. Єдиний метод, що дозволяє достовірно встановити, що наявність якого-небудь одного чинника спричиняє обов'язкову поява іншого. Умови психологічного експерименту контролюються експериментатором таким чином, щоб можна було виявити причини взаємозв'язку. При проведенні експерименту обов'язково створюються експериментальна та контрольна групи. Без контрольної групи не можна з упевненістю констатувати наявність причинно-наслідкового зв'язку.