- •Лабораторна робота №1 Порівняльний метод визначення теплопровідності
- •1. Короткі теоретичні відомості
- •2. Опис установки
- •3. Порядок виконання роботи
- •Визначення коефіцієнта теплопровідності твердого матеріалу при стаціонарному теплообміні
- •1. Мета роботи
- •2. Основні теоретичні положення роботи
- •3. Опис дослідної установки
- •4. Порядок виконанні роботи
- •5. Обробка результатів досвіду.
- •6. Оформлення і захист звіту по роботі
- •7. Контрольні питання для самостійної підготовки
- •Лабораторна робота № 3
- •1. Мета роботи.
- •2. Завдання
- •3. Теоретичні основи лабораторної роботи
- •4. Опис експериментальної установки і методики дослідженні
- •5. Проведення досвіду
- •6. Обробка результатів
- •7. Звіт по роботі
- •8. Питання для самостійної підготовки
- •Додатки
- •2. Теоретичні основи роботи
- •3. Опис експериментальному установки
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Обробка результатів вимірюванні
- •6. Звіт про роботу
- •7. Контрольні питання для самоперевірки
- •Додатки
- •2. Опис експериментальної установки
- •3.Хід роботи
- •4. Обробка результатів вимірювань
- •5. Звіт про лабораторну роботу
- •6. Контрольні питання
- •Дослідження роботи рекуперативного водоводяного теплообмінного апарату
- •2. Основні теоретичні положення роботи
- •4. Порядок проведення експерименту
- •5. Обробка результатів вимірюванні
- •6. Звіт по роботі
- •7. Контрольні питання для самостійному підготовки і самоперевірки
- •Лабораторна робота №7
- •Додаток
4. Порядок проведення експерименту
Після ознайомлення з пристроєм лабораторної установки, необхідно заготовити таблицю 1 (см.табл.П2) для запису вимірюваних величин і перевірити правильність включення вимірювальних приладів.
Відкрити водорозбірний кран 6 і встановити необхідну витрату холодної води. Контроль значення витрати здійснювати по ротаметру 3. Потім відкрити водорозбірний кран 5 і встановити витрату гарячої води
Показання приладів записуються в таблицю 1 після встановлення стаціонарного теплового режиму в теплообміні. Щоб виявити настання стаціонарного теплового полягання в теплообміннику необхідно проводити декілька спостережень свідчень ЕРС термопар через інтервали часу приблизно 2-5 хвилин. Тепловий режим вважається сталим, якщо значення ЕРС відповідних термопар в двох останніх спостереженнях не відрізняється між собою.
Одиничний досвід, слід вважати закінченим після того, як проведено не менш 3-х записів показань всіх приладів через 2-5 хв. при сталому тепловому стані.
Після завершення одного досвіду за допомогою кранів 2 і 3 встановлюються інші витрати води і повторюються вищеописані дії другого досвіду. Всього при прямотоці необхідно виконати 3-4 одиничних досвіду, таких, що мають різні відношення водяних еквівалентів W1/W2 (приблизно у межах від 0,5 до 2,0).
Аналогічно проводиться експеримент і при протитечії. Витрати води і відношення водяних еквівалентів W1/W2 при протитечії і прямотоці повинні бути однаковими.
Включення і виключення установки, а також зміни режимів її роботи винні проводиться під спостереженням викладача або лаборанта.
5. Обробка результатів вимірюванні
Як експериментальні дані, отриманих шляхом вимірювань приймаються лише дані, відповідно сталому режиму (тепловому і гідродинамічному) для кожного досвіду. Зазвичай беруть середні значення показань приладів з останніх трьох спостережень, записані але кожному досвіду окремо.
Коефіцієнт теплопередачі теплообмінника обчислюється але формулі (1). Кількість теплоти в одиницю часу, передане гарячою водою і сприйняте холодною водою, визначається з наступного рівняння, теплового балансу.
кВт
(2)
де
V1
і
V2
-
об'ємні витрати відповідно гарячіше і,
холодної води, m/c;
ρ1
і
ρ
2
-
щільність
відповідно гарячіше і холодно води при
температурах, відповідних температурам
вимірювання витрат, кг/м3 ; СР1
і
Ср2
- питомі
теплоємності гарячої і холодної води,
відповідні середнім температурам,
кДж/(кг•К),
і
- температури гарячої води на вході і
виході з теплообмінника. °С ;
і
- температура холодної води на вході і
виході з теплообмінника, °С
; ΔQ
- кількість теплоти в одиницю часу, що
втрачається теплообмінником в навколишнє
середовище, кВт.
За наявності ефективної теплоізоляції теплообмінника можна з допустимою погрішністю прийняти ΔQ =0.
Значення
щільності ρ1
і
ρ
2
беруться
з довідкових таблиць (табл.П1) по значеннях
температур відповідно на вході холодної
(
)
і на виході гарячіше (
)
води у теплообмінник.
Значення питомих ізобарних теплоємкостей води Ср1 і Ср2 , беруться також з довідкових таблиць (табл. П1) по середніх значеннях температур відповідно гарячіше і холодної води.
Середні температури гарячої і холодної води визначаються по формулах:
(3)
Середнє логарифмічне значення температурного натиску між гарячіше і холодною водою обчислюється за формулою
(4)
де
- найбільший
температурний натиск °С; Δtmin
-
найменший температурний натиск,°С.
При
визначенні величин
і
заздалегідь обчислюють значення
температурних натисків на вході і на
виході з теплообмінника по
формулах відповідно:
при
прямотоці
;
(5)
і
при протитечії
;
(6)
Як розрахункова поверхня теплообмінник приймається поверхня, обчислена по середньому діаметру внутрішньої трубки теплообмінника
,
м2
(7)
де
- середній
діаметр внутрішньої трубки теплообмінника,
м; l-
робоча довжина теплообмінника, м :
Обчислені за формулами (1) - (6) значення величин необхідно записати в табл. 2, форма якої приведена в додатку (см.табл.П3). Па підставі даних табл. 2 побудувати в зручному масштабі на міліметрівці графіки залежності коефіцієнта теплопередачі К від температурного натиску Δt, від схеми руху і від відношення водяних еквівалентів W1\W2
Проаналізувати дані отриманих таблиць і графіків і зробити узагальнюючі висновки по роботі.
