- •1. Використання літературних джерел
- •2. Складання конспектів та обробка статистичних матеріалів
- •3. Складання змісту (плану) курсової роботи
- •4. Написання курсової роботи. Основні вимоги до її змісту
- •Мета і завдання дослідження
- •Сформульовані завдання дослідження мають бути тотожними із затвердженим змістом (планом) курсової роботи Об’єкт та предмет дослідження
- •5. Вимоги до оформлення курсової роботи
- •5.1. Загальні вимоги
- •5.2. Заголовки
- •5.5. Графічний матеріал
- •5.6. Формули
- •5.7. Правила цитування та посилання на використані джерела
- • 5.8. Оформлення списку використаних джерел
- •5.9. Додатки
- •5.10. Чистовий варіант курсової роботи зшивають скорозшивачем.
- •6. Стадії виконання курсової роботи
- •6.1. Визначення напряму дослідження
- •6.2. Вибір і затвердження теми та змісту
- •6.3. Проведення досліджень і написання роботи
- •Підготовка та захист курсової роботи
- •7.1. Підготовка до захисту
- •7.2. Порядок захисту роботи
- •8. Критерії оцінювання курсової роботи
- •8.1. Вимоги до змісту:
- •8.2. Захист роботи:
- •8.3. Критерії оцінювання
- •9. Орієнтовна тематика курсових робіт з курсу “Регіональна економіка”
- •Додаток в Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел
- •Додаток г
5.5. Графічний матеріал
Графічний матеріал (рисунки, схеми, діаграми і т. ін.) розміщують для встановлення властивостей або характеристик об'єкта, а також для кращого розуміння тексту. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті.
Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності - у додатку.
За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово «рис.» і назву подають після пояснювальних даних в кінці якої крапка не ставиться.
Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно. Якщо рисунок один, його позначають «Рис. 1».
Дозволяється нумерація графічного матеріалу в межах розділу. Номер рисунка складається в цьому разі з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (рис. 2.1).
Рисунок (діаграму, схему тощо), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані - на кожній сторінці і під ними друкують «Рис .... аркуш ...», якщо є кілька рисунків, і «Рис. 1, аркуш...», якщо рисунок один.
Графіки є одним із методів узагальнення і аналізу зібраного цифрового та фактичного матеріалу. Вони синтезують і концентрують інформацію, що дозволяє скоротити текстову частину роботи. Графіки повинні бути виконані точно, чітко, виразно та технічно бездоганно. За допомогою графіка здійснюється аналіз розвитку (зміни) явищ, процесів, території в часі. Графік повинен мати вертикальний та горизонтальний масштаб.
Діаграми можуть бути кількох видів: порівняльні, динамічні, структурні.
Порівняльні будуються для співставлення окремих показників галузей, територій. Динамічні – передають динаміку певного процесу. Наприклад за допомогою прямокутників різної висоти можна зобразити динаміку чисельності населення, врожайність сільськогосподарських культур і т.д.
Структурні діаграми використовуються для ілюстрації структури об’єкта, явища, процесу. Найчастіше вони зображаються у вигляді кола, поділеного на сектори, розміри яких прямо пропорційні питомій вазі частин у єдиному цілому. За допомогою секторних діаграм можна показати структуру посівних площ, галузеву структуру виробництва і ін.
Картосхеми складаються для ілюстрації розміщення природних або господарських об’єктів на території (наприклад розміщення природних ресурсів, корисних копалин, лісів, річкових систем і ін..)
Приклад оформлення рисунків подано в додатках.
5.6. Формули
Формули, за винятком тих, які є в додатках, мають нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, що друкуються на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають (1).
Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках, наприклад: ...у формулі (1). Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка, наприклад: ...у формулі (В.1). Можлива нумерація формул у межах розділу. В цьому разі номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад: (3.1), (3.3).
У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.
Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою.
Пояснення кожного символу слід подавати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися зі слова «де».
Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.
