II. Обчислення відміток вершин квадратів

Згідно схеми нівелювання (рис.1) частина вершин квадратів (1, 4, 9) введена в нівелірний хід, що прокладений на майданчику від Реперу 1. Ці вершини розглядаються як сполучні точки. Інші вершини квадратів занівельовані як проміжні точки. Послідовність заповнення журналу нівелювання (табл. 1) віддзеркалюється у таблицях 2,3. Таблиця 3 – взірець журналу нівелювання після його заповнення у повному обсязі

Порядок виконання роботи

1.Знаходять обчислені перевищення ( h_обч ) між сполучними точками за формулами:

h_ч = a_ч – b_ч; h_чер= a_чер – b_чер, (1)

де h_ч і h_чер – перевищення у мм по: ч – чорному, чер. – червоному бокам рейки; a_ч і a_чер – відліки рейки на задній точці; b_ч і b_чер – відліки рейки на передній точці.

Приклад:

по чорному боці рейки – a_ч =1224 мм, b_ч = 2440 мм

h_ч = a_ч – b_ч = 1224 – 2440 = –1216 мм;

по червоному боці рейки – а_чер = 5908 мм, b_чер = 7126 мм

h_чер= а_чер – b_чер = 5908 – 7126 = –1218 мм.

Отримані перевищення записують у стовпець 6 відповідної графи журналу нівелювання (табл.2). Якщо розбіжності між обчисленнями перевищень по чорному та червоному боках рейки не перевищують 10 мм при технічному нівелюванні, обчислюють середні перевищення.

2.Обчислення середніх перевищень ( h_cеp ):

h_cеp = (h_ч + h_чер)/2 (2)

Приклад: h_ч = –1216 мм, h_чер = –1218 мм

h_cеp = (–1216 + (–1218))/2 = –1217 мм.

Отриманий результат записують у стовпець 7 табл. 2.

Примітка: якщо середні перевищення містять дробову частину, кратну 0,5 мм, то їх округляють до найближчого парного значення.

Приклад: а) h_cеp = –2050,5; після округлення h_cеp = –2050 мм;

б) h_cеp = –1583,5; після округлення h_cеp = –1584 мм.

3.Контроль обчислень.

Контроль обчислень на кожній сторінці журналу нівелювання зводиться до визначення: сум задніх і передніх відліків по рейках, обчислених і середніх перевищень, а обчислені суми записують на кожній сторінці наприкінці відповідного стовпця (див. табл. 2). На кожній сторінці також повинна бути виконана умова:

(∑а – ∑b) /2 = ∑h_обч./2 = ∑h_cеp. (3)

У нашому прикладі ∑а = 31177 мм; ∑b = 31170 мм:

∑h_обч. = +7 мм; ∑h_cеp.= +4 мм.

Якщо зазначений контроль не виконується, варто перевірити правильність обчислень (бажано іншою людиною для запобігання повторення можливої візуальної помилки).

4.Визначення нев'язки нівелірного ходу. Нев'язку ходу fh визначають за формулою:

f_h = ∑h_сер.– ∑h_теор., (4)

де ∑h_сер. – алгебраїчна сума середніх перевищень (стовпець 7) (див. табл. 2); ∑h_теор. – теоретична сума перевищень.

Для замкнутого нівелірного ходу ∑h_теор.=0, тому величина нев'язки буде дорівнювати ∑h_сер.. Значення нев'язки f_h необхідно порівняти з граничною (припустимою), яка обчислюється за формулою:

гран. f_h =±50 , (5)

де L – довжина нівелірного ходу в кілометрах.

При цьому повинна виконуватись умова:

|f_h| ≤ гран. f_h. (6)

У нашому прикладі L=0,3 км;

гран.f_h = ±50 = ±50 = ±28 мм, а 4 ≤ 28.

Таблиця 2