3. Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності

Характеризуючи об’єкти права інтелектуальної власності, яким у відповідності до чинного законодавства надається правова охорона, слід зазначити, що інтелектуальну власність поділяють на об’єкти авторського права і суміжних прав та об’єкти права промислової власності, спільною істотною ознакою яких є те, що об`єктами авторських прав та прав промислової власності виступають саме результати творчої діяльності людини.

Крім традиційних об’єктів, що охороняються авторським правом і суміжними правами, а також правом промислової власності, правовій охороні підлягають чимало результатів інтелектуальної діяльності, які умовно вважаються нетратиційними об’єктами права інтелектуальної власності, секрети виробництва, зокрема ноу-хау тощо.

Об’єкти права інтелектуальної власності

Об’єкти авторського права Об’єкти промислової Нетрадиційні об’єкти

і суміжних прав власності інтелектуальної

власності

Літературні та художні твори Торговельні марки Сорти рослин

Комп'ютерні програми Географічні зазначення Породи тварин

Компіляції даних Комерційні найменування Наукові відкриття ( бази) ( фірмові)

Виконання творів Винаходи Комерційні таємниці

Фонограми та відеограми Корисні моделі Раціоналізаторські

пропозиції

Програми організацій Промислові зразки

мовлення Компонування інтегральних мікросхем

Перелік об’єктів права інтелектуальної власності, що вищенаведений, не є вичерпним.

У Цивільному кодексі України наводено перелік об’єктів права інтелектуальної власності згідно з положеннями Стокгольмської конвенції 1967 року. Конвенція, якою заснувалася Всесвітня організація інтелектуальної власності, не містить вичерпаного переліку об’єктів інтелектуальної власності.

Згідно з пунктом 2 Конвенції, інтелектуальна власність включає права, що стосуються:

– літературних, художніх і наукових творів;

– виконавська діяльність артистів, звукозапису, радіо і телевізійних передач; – винаходів в усіх сферах людської діяльності; – наукових відкриттів; – раціоналізаторські пропозиції; – промислових зразків; – товарниз знаків, знаків обслуговування, фірмових найменувань і комерційних позначень;

– захисту проти недобросовісної конкуренції.

До об’єктів інтелектуальної власності Конвенція зараховує також усі інші права, що стосуються інтелектуальної власності у виробничій, наувовій, літературній і художній сферах.

З огляду на пункт 2 Ковенції констатуємо, що правова охорона і захист може надаватися іншим об’єктам інтелектуальної власності, які на даний час не включені до переліку об’єктів права інтелектуальної власності [46, с. 380].

Відповідно до статті 420 ЦК України до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема належать:

– літературні та художні твори;

– комп'ютерні програми; – компіляції даних (бази даних); – виконання; – фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; – наукові відкриття; – винаходи, корисні моделі, промислові зразки; – компонування (топографії) інтегральних мікросхем; – раціоналізаторські пропозиції; – сорти рослин, породи тварин; – комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; – комерційні таємниці.

Аналіз п.2 Конвенції та ст.420 ЦК України дає підстави заначити, що зазначена стаття практично відтворює перелік об’єктів права інтелектуальної власності яким надається правова охорона.

Проте чинний Цивільний кодекс України не може в повній мірі підмінювати інші закони, які регулюють цивільні правовідносини у сфері інтелектуальної власності. Він виконує поєднувальну роль головного нормативного акта системи цивільного законодавства, містить лише норми, які мають загальне значення, і детально не регламентує правовідносини у сфері інтелектуальної власності. В Україні діють 10 спеціалізованих законів у сфері інтелектуальної власності. Правовідносини, пов’язані з правовою охороною інтелектуальної власності, регулюють також близько 100 підзаконних актів..

Країни, що приєдналися до Конвенції 1967 р., не зобов’язані у своєму законодавстві передбачати правову охорону всіх перерахованих об’єктів права інтелектуальної власності, а самі визначають коло цих об’єктів, яким надається правова охорона.