Бесіда з матір’ю, або іншими членами сім’ї

1. Особливості розвитку у ранньому дитинстві. Чи не було тяжких хвороб, фізичних та психічних травм, пізнього розвитку мовлення, якихось особливостей у поведінці.

2. Якщо дитина відвідувала дитячий садок, то як засвоювала його програму, як ставилася до дітей та вихователів.

3. Поведінка вдома: спокійний, вередливий, дратівливий, надто активний, чи млявий, інше.

4. Чому віддає перевагу у вільний час, іграм, творчості, чи має улюблені іграшки і які саме. Любить гратися сам, чи з партнерами, з ким саме.

5. Любить гуляти надворі, чи більше часу проводить вдома. З ким і у що грається надворі. Любить товариство, чи спілкується вибірково. З ким частіш спілкується зі старшими за себе, молодшими за себе дітьми, переважно дівчатками. Переважно хлопчиками, уникає спілкування з дітьми.

6. Чи знаходять рідні час для спілкування з дитиною. Чи відповідають на питання які вона задає.

7. Установки батьків на виховання дитини. Чи досить того, щоб дитина була вдягнена й нагодована не гірше за інших, а все інше має взяти на себе школа. Сім’я має приділяти увагу розумовому розвитку дитини, щоб вона краще вчилася у школі. Батьки беруть на себе трудове виховання, а все інше має забезпечити школа. Фізичний естетичний та емоційний розвиток дитини так само важливий, як і розумовий.

Бесіда з учнем

Бесіду починаємо з установлення контакту з дитиною, тому її початок широко варіюється залежно від індивідуальних особливостей учня та ситуації. Для психолога важливо зацікавити дитину собою, викликати у неї довіру. Шести-семилітні діти як правило легко вступають у невимушене спілкування із доброзичливим дорослим, але деякі через індивідуальні особливості, чи специфіку сімейного виховання можуть бути скутими, несміливими, мовчазними. Така поведінка є характерною для високотривожних дітей. Якщо вони погано встигають у навчанні, то все що пов’язано зі школою може асоціюватися у них з негативними переживаннями.

Якщо дитина не вступає у бесіду, то психолог пропонує їй: «Давай пограємося» і переходить до невербальних методик, а вже потім - до бесіди.

Якщо контакт з учнем встановлюється без перешкод, то бесіда проводиться за таким планом.

1. Ставлення до школи. - Чи подобається тобі ходити до школи? Якщо відповідь негативна, що трапляється доволі рідко, то важливо вияснити, чому у дитини негативне ставлення до школи й наскільки воно є свідомим.

2. А що у школі найцікавіше? Тут нерідкою буває «дипломатична» відповідь «Все». Тоді психолог уточнює, - Що цікавіше, уроки, чи перерви? Якщо учень відповідає, що уроки цікавіші за перерви, то варто уточнити, які уроки кращі, ті, що довші, чи ті, що коротші і чому. Як правило, діти хочуть, щоб урок був коротшим, особливо це стосується уроків письма, які слабовстигаючі першокласники вважають важкими та нудними.

Безпосередня відповідь, що перерви кращі за уроки може бути одержана і від учнів, що навчаються успішно, а причиною такої відповіді може бути навчальне перевантаження або недостатнє розумове навантаження (якщо дитина здібна).

3. Який урок ти любиш більше? ... А чому? Тут також нерідко трапляються «дипломатичні» відповіді, що всі уроки подобаються. Якщо така відповід дається млявим, невиразним тоном, чи дитина називає , найбільш цікавими ті предмети, з яких вона не встигає, то варто задати альтернативні питання, - Скажи будь ласка, який урок цікавіший, читання, чи фізкультура, математика, чи малювання. Як правило учні, що добре встигають вибирають і те, і друге, а ті, що встигають посередньо та погано без вагань називають предмети естетично-трудового циклу та фізкультуру.

1. У що ти більше любиш гратися? .. А чому?.. Ти більше любиш побігати у дворі, щоб з тобою гралося багато дітей, чи краще, щоб дітей було мало?.. Може ти більше любиш гратися сам? З якими дітьми ти більше любиш гратися. З веселими, які люблять бігати, чи зі спокійними, тихими? З дівчатками, чи з хлопчиками?

2. Чи ображають тебе діти?.. Часто?.. Що ти зазвичай робиш, коли тебе ображають? Схильні до конфліктів діти як правило відповідають, що їх ображають часто й доводиться давати здачі, бо до них «всі лізуть і чіпляються». Така відповідь є звичайною для призвідців конфліктів, бо 6-7-літні діти, особливо збудливі й імпульсивні не можуть об’єктивно оцінити ситуацію і сприймають її з егоцентричної точки зору, не враховуючи позиції партнера, або нейтральної особи.

Бесіда з дитиною дозволяє не тільки попередньо оцінити характер навчальних труднощів школяра. Вона власне, є «полівалентною» методикою. За її допомогою оцінюються такі психологічні особливості дитини, як емоційність, комунікабельність, соціальний досвід, особливості мотиваційно-потребової сфери, володіння засобами невербальної комунікації, тощо.