МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Івано-Франківський національний технічний

університет нафти і газу

Кафедра екології

М.М.Приходько

ГЕОГРАФІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ УКРАЇНИ

Конспект лекцій

Рекомендовано методичною радою університету

Івано-Франківськ

2010

МВ 02070855-2871-2010

Приходько М.М. Географія та екологія України. Конспект лекцій. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. – 38 с.

Конспект лекцій містить теоретичні основи до вивчення курсу з дисципліни «Географія та екологія України». Охоплює розділи, що характеризують структуру компонентів навколишнього середовища на території України та їх екологічний стан.

Розроблений на кафедрі екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу для студентів денної та дистанційної форм навчання напряму підготовки «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Рецензент: д-р геол.-мінерал. наук, професор Адаменко О.М.

Рекомендовано методичною радою університету

Протокол № 4 від 05.09.2009 р.

© Приходько М.М., 2010

© ІФНТУНГ, 2010

Зміст

	Вступ	4
Тема 1	Загальна характеристика території України	5
Тема 2	Земельні ресурси і грунти	8
Тема 3	Поверхневі води	11
Тема 4	Підземні води	14
Тема 5	Лісові ресурси	18
Тема 6	Мінерально-сировинні ресурси	20
Тема 7	Освоєння території України і агроекосистеми	21
Тема 8	Екзогенні геодинамічні процеси	24
Тема 9	Екологічні проблеми природних вод	27
Тема 10	Стан та екологічні проблеми грунтів	30
Тема 11	Екологічні проблеми атмосферного повітря	35
	Перелік використаних джерел	38

ВСТУП

Метою курсу "Географія та екологія України" є надати студентам знань з регіональних екологічних проблем як України в цілому так і окремих її регіонів зокрема, привити студентам вміння аналізувати стан та еколого-економічну оцінку природних ресурсів нашої держави та навчити їх раціонально використовувати ці ресурси з врахуванням вимог техногенно-екологічної безпеки життєдіяльності людини.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

• визначити предмет і методи дисципліни, чітко відокремити його від інших екологічних дисциплін для запобігання дублювання;

• окреслити коло найважливіших екологічних проблем України, поділивши їх на глобальні, що є спільним для всього людства, і регіональні - притаманні тільки Україні або породжені господарською діяльністю вітчизняних підприємств;

• розглянути по кожному регіону окремо екологічні проблеми і природні ресурси, звернувши особливу увагу на еколого-економічну доцільність використання цих ресурсів;

• проаналізувати екологічну ситуацію на території наших країн-сусідів (Польщі, Білорусі, Росії, Молдови, Румунії, Словаччини і Угорщини), яка може впливати і на стан довкілля України;

• розкрити сучасні методи і засоби подолання складних екологічних проблем, криз і катастроф та еколого-економічну необхідність раціонального використання природних ресурсів України.

Найбільшу увагу треба приділити проблемному характеру лекцій та ситуаційному методу ведення практичних занять, щоб кожний студент міг індивідуально активізувати свою діяльність під час аудиторських занять і самостійною роботою закріплював набуті знання.

Найважливішим етапом у розкритті проблем природокористування є вивчення шляхів їх еколого-економічного (раціонального) використання в екологічно безпечних межах та з дотриманням умов безпеки життєдіяльності людини.

Тема 1. Загальна характеристика території україни

Україна розташована у географічному центрі Європи, на південному заході і півдні Східно-Європейської рівнини (понад 94% площі). Із заходу на схід її територія простягається на 1316 км (від 22 град, до 40 град, східної довготи), з півдня на північ – майже на 900 км (від 44 град, до 52 град, північної широти). Загальна площа становить 603,7 тис.км², населення – 48,0 млн. На півдні України простягаються Кримські гори, на заході – Українські Карпати. Найвищі відмітки рівнинної частини – 300-473 м н.р.м., гірської: у Кримських горах 1542 м (гора Роман-Кош) та у Карпатах – 2061 м (гора Говерла). Рівнинна частина України поділяється на три ландшафтні зони – мішаних лісів (Українське Полісся), Лісостеп і Степ.

За господарською спеціалізацією Україна виділяється серед країн Центральної Європи паливно-енергетичним, металургійним та машинобудівним комплексом, багатогалузевим сільським господарством, досить високим рівнем виробництва електроенергії. Розвинута транспортна мережа створює передумови для того, щоб Україна стала мостом між Західною Європою та Східноєвропейськими країнами.

Геологічна і тектонічна будова. Більшу частину України займає Східноєвропейська платформа, яка має давній кристалічний фундамент. Частиною її є Український щит з архейських гранітів і гнейсів, протерозойських кварцитів, сланців, пісковиків тощо. Українські Карпати і Кримські гори належать до складчастих структур Середземноморського поясу. Перші складають піски, глини крейдяного періоду, другі – тріасові сланці та юрські вапняки. Всюди на Україні залягають четвертинні відклади, що вкривають більш давні породи. Орографічно територія України представлена низовинами, височинами і горами, простягання яких пов’язане з тектонічними структурами. Вони, а також тектонічні рухи і кліматичні умови зумовили виникнення різноманітних форм рельєфу, а саме: тектогенні денудаційні, водно-ерозійні, льодовикові, еолові тощо. Їх різноманіття значною мірою визначає різноманіття грунтів, рослинного та тваринного світу.

Клімат. Вся територія України, за винятком південного берега Криму, що відноситься до субсередземноморської зони і має риси субтропічного клімату, знаходиться в межах помірного клімату з чітко вираженими зональними відмінностями кліматичних умов і помітним зростанням континенгальності з північного заходу на південний схід. Середні температури січня – від -8 ^оС на північному сході до 2-4 ^оС на південному березі Криму, липня – відповідно від 18-19 ^оС до 23-24 ^оС. За рік випадає від 600-700 мм опадів на північному заході до 300 мм на південному сході, у горах Криму – 1000-1200 мм, в Українських Карпатах – до 1600-2000 мм.

Природні води – це річки, озера, болота і підземні води. Всього на Україні протікає понад 63 тис. річок загальною довжиною понад 206 тис. км, що створюють досить густу річкову мережу (на 1 км² припадає 0,25 км річок). Це, насамперед, Дніпро з його найбільшими притоками Прип’яттю і Десною, Дунай, Дністер, Південний Буг, Західний Буг і Сіверський Дінець. Всі вони, за винятком Західного Бугу, який впадає у Балтійське море, належать до басейнів Чорного та Азовського морів. Режим багатьох річок змінений штучними водоймами. Найбільші з них (каскад із шести великих водосховищ) споруджені на Дніпрі. З введенням їх в експлуатацію рівень води в Дніпрі підвищився від 2 до 12 м, внаслідок чого у зоні водосховищ були затоплені заплави і частково надзаплавна тераса.

Грунти. Україні притаманна значна різноманітність грунтів – близько 650 видів грунтів. Найродючіші з них – чорноземи – займають у країні в межах Лісостепу і Степу найбільшу площу (близько 60% усіх сільськогосподарських угідь країни). На Поліссі поширені переважно дерново-підзолисті супіщані та торфово-болотні грунти. У Лісостепу поряд з чорноземними панують сірі опідзолені грунти. На крайньому півдні це каштанові грунти. В Карпатах у верхньому гірському поясі – гірсько-лучні, а в середньому і нижньому поясах – бурі гірсько-лісові грунти. У Гірському Криму на яйлах поширені гірсько-лучні, нижче – бурі гірсько-лісові і в нижньому поясі – коричневі гірські грунти.

Рослинний світ. Географічне положення України, різноманіття фізико-географічних умов сприяло формуванню багатого рослинного світу, що нараховує близько 70 тис. видів. За приблизними оцінками, одна третина видів, особливо серед грибів і комах, ще не описані. В Україні нараховується понад 25 тис. видів рослин, в тому числі водоростей – близько 4 тис., грибів і слизовиків – понад 15 тис., лишайників – понад 1 тис., мохоподібних – майже 800 і судинних рослин – 5100 видів, включаючи і найважливіших з числа культурних, а з урахуванням екзотів, які вирощуються у відкритому грунті ботанічних садів, – більше 7, 5 тис. видів. Найбагатшими флористичне регіонами є Кримські та Карпатські гірські масиви (2220 і 2012 видів відповідно). У першому спостерігається і найвища насиченість ендемічними видами (від 240 до 300). Далі йдуть Подільська, Донецька і Приазовська височини.

Близько 28% площі України зайнято природною чи вторинною напівприродною рослинністю, з них: лісами – 15,5%, луками – 9%, болотами – 2%, степами і солончаками – 3%. Майже 25% видів флори України зосереджена у лісах (зокрема, 15,5% – у широколистяних) і близько 20% – у степах.

Багато видів представлені лікарськими (100 видів), вітамінними (понад 200), жиро-олійними (300), медоносними (понад 1000), дубильними і фарбувальними (200) рослинами. Понад 100 видів нараховують деревні рослини.

Тваринний світ України нараховує понад 45 тис. видів, з яких більше 44 тисяч безхребетних, серед яких понад 35 тисяч видів комах. 190 видів безхребетних, включаючи 32 ендемічних види із гідрофауни Чорного та Азовського морів, відносяться до так званого „понто-каспійського” комплексу, які потребують посиленої охорони в місцях їх існування, зокрема в гирлах річок і лиманах.

Хребетні тварини представлені рибами і круглоротими (всього 170 видів і підвидів), земноводними (17 видів), плазунами (21 вид), птахами (біля 400 видів), ссавцями (108 видів). 12 видів хребетних є ендемами.

В Чорному і Азовському морях зустрічається 221 вид зелених, бурих і червоних водоростей-макрофітів, а число видів тварин значно перевищує 2000, з яких 237 знайдені лише тут. Особливий інтерес мають ендеміки каспійського походження в Азово-Чорноморському басейні, яких нараховано близько 20 видів.

Контрольні запитання

1. Дайте загальну характеристику геологічній і тектонічній будові України.

2. Дайте загальну характеристику клімату, водам і грунтам України.

3. Дайте характеристику рослинному і тваринному світу України.