3. Відповідальність за порушення законодавства про охорону довкілля населених пунктів

Висока щільність населення на урбанізованих територіях, насиченість останніх об'єктами підвищеної екологічної небезпеки, створюють високий рівень ризику поразки великих мас людей внаслідок забруднення довкілля, викликаного недотриманням вимог екологічного законодавства або в результаті техногенної аварії. Відзначена обставина пред'являє підвищені вимоги до суворості покарання за протиправні дії осіб, що призводять до забруднення урбанізованої території.

Законом України «Про основи містобудування» передбачена така відповідальність за:

• недотримання державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві;

• проектування об'єктів з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації;

• недотримання екологічних і санітарно-гігієнічних вимог, встановлених законодавством при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів;

• прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, державних стандартів, норм і правил;

• наданні інформації, що не відповідає дійсності, про умови проектування і будівництва чи у необґрунтованій відмові надати таку інформацію та інше.

Покарання за ці протиправні дії визначається чинним законодавством: Кодексом про адміністративні правопорушення і Кримінальним Кодексом.

За порушення санітарного законодавства винні підлягають дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності. Звертає на себе увагу такі особливості покарання за порушення санітарного законодавства:

1. законом передбачена адміністративна відповідальність юридичних осіб (ст. 46);

2. у законі присутні норма прямої дії (наприклад, ст. 46 установлено, що за порушення санітарного законодавства накладаються штрафи в таких розмірах:

• на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• на громадян - від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• до підприємств, підприємців, установ, організацій (наприклад, за передачу замовникові або у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, що не відповідає вимогам санітарних норм, розробник цієї документації) - 25 відсотків вартості розробки.

Дані новації в національному законодавстві безсумнівно носять прогресивний характер для ефективної охорони навколишнього середовища населених пунктів, оскільки дозволяють, з одного боку, розширити коло відповідальних за протиправні дії осіб, а з іншого чітко встановлюють розмір фінансових санкцій.

Особливе місце не тільки в законодавстві, що регулює питання охорони навколишнього середовища урбанізованих територій, але й у цілому, у всій системі законодавства України, займає Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення в сфері містобудування»¹⁴ .

Особливий характер даного закону полягає в тім, що структуру закону практично цілком складають норми прямої дії. Відомо, що для національного законодавства в частині встановлення міри покарання за протиправні діяння діє бланкетний характер застосування норм: винні в порушенні норм, наприклад, екологічного законодавства, караються відповідно до норм кримінального й адміністративного законодавства.

Закон «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» встановлює відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій всіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів.

Як було показано вище, усі ці перераховані фактори прямою або непрямою уявою впливають на якість навколишнього середовища населених пунктів, від якого багато в чому залежить здоров'я проживаючого в ньому населення. А це, у першу чергу, ставиться до запобігання до небезпечного рівня забруднення таких природних об'єктів, як атмосферне повітря, води, землі, захисту населення від небезпечних рівнів фізичного впливу шуму, вібрації іонізуючого й електромагнітного випромінювання, боротьбі з небезпечними тектонічними явищами (оповзи, просідання ґрунту й ін.).

Цим законом встановлюється така відповідальність за правопорушення у сфері містобудування:

• проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації

- у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт;

• передачу проектною організацією замовнику робочої документації для будівництва, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним на проектування об'єктів архітектури, які надані у встановленому порядку, та затвердженому проекту,

- у розмірі тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації;

• виробництво, реалізацію або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а так само підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її,

- у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості реалізованої продукції;

• виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням,

- у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;

• прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень,

- у розмірі п'яти відсотків вартості відповідних об'єктів;

• здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, без отримання у встановленому порядку ліцензії

- у розмірі плати за видачу ліцензій на відповідний вид господарської діяльності у будівництві;

• ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю

- у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• передачу проектною організацією замовнику робочої документації для реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта архітектури, в якій передбачено внесення змін з порушенням вимог архітектурно-технічного паспорта, зазначеного об'єкта,

- у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості розробленої робочої документації;

• експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями

- у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;

• затвердження містобудівної документації з порушенням встановлених державних стандартів, норм і правил, вихідних даних на проектування

- у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості розробленої містобудівної документації;

• недотримання регіональних або місцевих правил забудови під час планування і забудови населених пунктів, режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність,

- у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень, передбачених цим Законом.

Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення.

Штраф підлягає сплаті підприємством у п'ятнадцятиденний термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується у судовому порядку.