2. Загальна характеристика правового режиму

ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ТЕРИТОРІЙ І ОБ'ЄКТІВ

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

У відповідності зі ст. 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд» режим територій і об'єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, що визначають правовий статус, призначення зазначених територій і об'єктів, характер припустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їхніх природних комплексів. Режим територій і об'єктів природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд» з урахуванням їхньої класифікації і цільового призначення.

Правовий режим функціонування територій і об'єктів природно-заповідного фонду також містить у собі право власності і право користування природно-заповідним фондом. Зокрема, ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд» встановлює, що території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі й інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю народу України.

Далі в зазначеній статті передбачається, що регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі й інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам'ятники природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки і парки-пам’ятники садово-паркового мистецтва можуть знаходитися як у власності народу України, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України. Дана стаття також встановлює, що ботанічні сади, дендрологічні парки і зоологічні парки, створені до прийняття дійсного закону, не підлягають приватизації.

Також законодавство України про природно-заповідний фонд встановлює, що у випадку зміни форми власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам'ятники природи, заповідні урочища, а також парки-пам’ятники садово-паркового мистецтва, власники землі зобов'язані забезпечувати режим їхньої охорони і зберігання з відповідною перереєстрацією охоронного зобов'язання.

Ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд» встановлює основні види використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду. До їхнього числа, з огляду на положення зазначеної норми закону, можна віднести такі:

• використання в природоохоронних цілях;

• використання в науково-дослідних цілях;

• використання в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;

• використання в освітньо-виховних цілях;

• використання для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Перераховані вище основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випас худоби, полювання, рибальство й інші види використання можуть здійснюватися тільки на умовах, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій і об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам охорони, відтворення і використання їхніх природних комплексів і окремих об'єктів.

Ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд» встановлює правовий режим функціонування земель територій і об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема, встановлюється, що землі територій і об'єктів природно-заповідного фонду України, а також землі природних територій і об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, є об'єктами комплексної охорони і належать до земель природоохоронного й історико-культурного значення. На цих землях забороняється будь-яка діяльність, що негативно впливає або може негативно вплинути на стан природних і історико-культурних комплексів і об'єктів або перешкоджає їхньому використанню по цільовому призначенню.

Правовий режим функціонування територій і об'єктів природно-заповідного фонду регулює також комплекс суспільних відносин в галузі організації охорони зазначених територій. Зокрема, ст. 8 Закону України «Про природно-заповідний фонд» передбачає, що цілість територій і об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом проведення нижчеперерахованих заходів:

• встановлення заповідного режиму;

• організація систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів і об'єктів;

• проведення комплексних досліджень із метою розробки наукових засад їхнього зберігання й ефективного використання;

• дотримання вимог охорони територій і об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської управлінської й іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землеустрою, лісоорганізації, проведення екологічних експертиз;

• впровадження економічних важелів стимулювання охорони зазначених територій;

• здійснення державного і громадського контролю за дотриманням режиму їх охорони і використання;

• встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони і використання, а також за знищення й пошкодження заповідних природних комплексів і об'єктів;

• проведення широкого міжнародного співробітництва в зазначеній сфері;

• проведення інших заходів із метою зберігання територій і об'єктів природно-заповідного фонду.

Законодавство України встановлює також основні права громадян із питань охорони і використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду. У відповідності зі ст. 10 Закону України «Про природно-заповідний фонд» до їхнього числа можна віднести такі:

• участь в обговоренні проектів законодавчих актів із питань розвитку заповідної справи, формування природно-заповідного фонду;

• участь у розробці і реалізації заходів щодо їхньої охорони й ефективного використання, а також попередження негативного впливу на них господарської діяльності;

• внесення пропозицій про включення до складу природно-заповідного фонду найбільше цінних природних територій і об'єктів;

• ознайомлення з територіями й об'єктами природно-заповідного фонду, здійснення інших видів користувань із дотриманням встановлених вимог у відношенні заповідного режиму;

• участь у здійсненні громадського контролю за охороною заповідних територій і об'єктів, внесення пропозицій про притягнення до відповідальності винних у порушенні вимог охорони територій і об'єктів природно-заповідного фонду.

Поряд із цим у статті підкреслюється, що законодавством України можуть бути встановлені й інші права громадян із питань охорони і використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду.

У висновку слід зазначити положення ст. 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд», що передбачає, що завдання, науковий профіль, особливості природоохоронного режиму, а також характер функціонування територій і об'єктів природно-заповідного фонду визначаються у відповідних положеннях, що розробляються відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд» і затверджуються:

• спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів - у відношенні територій і об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

• органами спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів України на місцях - у відношенні територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.