2. Правове регулювання управління в галузі охорони атмосферного повітря

У відповідності зі ст. 3 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» державне управління в галузі охорони атмосферного повітря здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я, Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, інші центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Основними функціями органів, що здійснюють управління в галузі охорони атмосферного повітря, є:

• стандартизація і нормування;

• контроль в галузі атмосферного повітря;

• державний облік і моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря.

Варто роздивитися кожний із перерахованих вище елементів окремо.

1. Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря. Ст. 4 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» зазначає, що стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог, що стосуються охорони атмосферного повітря від забруднення і забезпечення екологічні безпеки. Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря спрямовані на:

• забезпечення безпечного навколишнього природного середовища і попередження екологічних катастроф;

• реалізацію єдиної науково-технічної політики в галузі охорони атмосферного повітря;

• встановлення єдиних вимог до устаткування і споруджень, що стосуються охорони атмосферного повітря від забруднення;

• забезпечення безпеки господарських об'єктів і попередження виникнення аварій і техногенних катастроф;

• впровадження і використання сучасних екологічно безпечних технологій.

Також ст. 4 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює, що стандарти в галузі охорони атмосферного повітря підлягають розробці, прийняттю, схваленню, перегляду, а також зміні у встановленому законом порядку. Їхня дія припиняється також у порядку, передбаченому законодавством.

Ст. 5 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачає, що в галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі види нормативів:

1) нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря. До їхнього числа у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» можна віднести такі:

• нормативи якості атмосферного повітря;

• гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого й інших фізичних чинників і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів;

2) нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. Ст. 7 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює такі види зазначених нормативів:

• нормативи гранично допустимого викиду забруднюючих речовин стаціонарними джерелами;

• технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їхніх сумішей, що встановлюються в місці їхнього викиду з устаткування;

3) нормативи гранично допустимого впливу фізичних і біологічних чинників стаціонарних джерел. Ці нормативи встановлюються для кожного стаціонарного джерела по всім утворюваним їм фізичним і біологічним чинникам;

4) нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах і впливи фізичних чинників пересувних джерел. Ст. 9 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначає, що зазначені нормативи встановлюються для кожного такого джерела. Ці нормативи розробляються з урахуванням сучасних технічних рішень, що стосуються зменшення створення забруднюючих речовин, зниження рівнів шкідливого впливу фізичних чинників, очищення відпрацьованих газів і економічної доцільності;

5) технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин. До їхнього числа у відповідності зі ст. 7 Закону України «Про охорону атмосферного» повітря можна віднести такі:

• поточні технологічні нормативи - для чинних окремих типів устаткування, споруджень, а також на рівні підприємств із найкращою діючою технологією виробництва аналогічних по потужності технологічних процесів;

• перспективні технологічні нормативи - для нових і об'єктів, які проектуються, будуються або модернізуються, а також для окремих типів устаткування і споруджень з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій і устаткування.

Законодавством України можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.

2. Контроль в галузі охорони атмосферного повітря. У відповідності зі ст. 27 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» контроль в галузі охорони атмосферного повітря здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами. Контроль в галузі охорони атмосферного повітря підрозділяється на державний, виробничий і громадський.

У відповідності зі ст. 28 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» державний контроль в галузі охорони атмосферного повітря здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів, його територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади. Порядок здійснення державного контролю в галузі охорони атмосферного повітря встановлюється відповідно до закону.

Ст. 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачає, що виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями і громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності в процесі їх господарської й іншої діяльності в тому випадку, коли вона має негативний вплив на стан атмосферного повітря.

У відповідності зі ст. 30 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» громадський контроль в галузі охорони атмосферного повітря здійснюється громадськими інспекторами в галузі охорони навколишнього природного середовища у відповідності зі ст. 36 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

3. Державний облік і моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря. У відповідності зі ст. 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» державному обліку підлягають:

• об'єкти, що негативно впливають або можуть вплинути на здоров'я людей і на стан атмосферного повітря;

• види й обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

• види і ступені впливу фізичних і біологічних чинників на стан атмосферного повітря.

Державний облік в галузі охорони атмосферного повітря здійснюється по єдиній системі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Ст. 32 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачає, що моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою одержання, збору, опрацювання, збереження й аналізу інформації про викиди забруднюючих речовин і рівні забруднення атмосферного повітря, оцінки і прогнозування його змін і ступеня небезпеки, а також із метою розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень в галузі охорони атмосферного повітря. Моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря є складовою частиною державної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища. Порядок організації і проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України.