Рекомендована література

1. Лісовий кодекс України // Відомості ВР України. – 1994. – № 17. – Ст. 99.

2. Про рослинний світ: Закон України № 591 – 14 прийнятий 09.04.1999.

3. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України: прийнятий 25.06.1991 // Відомості ВР України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення. К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. – 376 с.

5. Кримінальний Кодекс України: прийнятий 06.04.2001 // www.rada.gov.ua

6. Санітарні правила в лісах України: Постанова КМ України від 27.07.1995, № 555.

7. Правила рубок головного користування в лісах України: Постанова КМ України від 27.07.1995. – № 559.

8. Правила відновлення лісів і лісорозведення: Постанова КМ України від 16.01.199. – № 97.

9. Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України: Постанова КМ України від 01.06.1993. – № 399 (із змінами від 16.03.1999).

10. Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України: Наказ Держжитлокомунгоспу від 29.06.1994. – № 70.

11. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Особенные части учебных курсов. Под ред. Погребного А.А. и Каракаша И.И.-Х.: «Одиссей», 2001.-С. 326-349.

12. Баб’як О.С., Беленчук П.Д., Чирва Ю.А. Екологічне право України.-К.: Атіка, 2000.-С. 138-143.

13. Боголюбов С.А. Экологическое право. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. –С. 296-317.

14. Бринчук М.М. Экологическое право (право окружающей среды). – М.: Юристъ, 1999. – С. 538-547.

15. Екологічне право України (Загальна частина) / В.К. Попов, А.П. Гетьман, С.В. Разметаєв та ін. – Харків: Право, 2001. – С. 283-307.

Тема 13. Правовий режим використання і охорони тваринного світу План

1. Поняття правового режиму використання й охорони тваринного світу. Задача законодавства України про тваринний світ.

2. Право власності на тваринний світ і право користування об'єктами тваринного світу.

3. Правові заходи охорони тваринного світу.

4. Управління в галузі користування тваринним світом і в сфері його охорони.

5. Відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ.

1. Поняття правового режиму використання і

ОХОРОНИ ТВАРИННОГО СВІТУ. ЗАДАЧА ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ТВАРИННИЙ СВІТ

Тваринний світ є одним з основних компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного і естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також найважливішою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

В інтересах теперішнього і майбутніх поколінь в Україні при участі підприємств, установ, організацій і громадян здійснюються заходи щодо охорони, відтворення і науково обґрунтованого використанню тваринного світу.

Таким чином, правовий режим використання й охорони тваринного світу являє собою систему правових норм, що регулюють суспільні відносини в галузі раціонального використання, відтворення й охорони об'єктів тваринного світу.

Відношення в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого знаходяться в стані природної свободи, у неволі або напіввільних умовах, на суші, у воді, ґрунту, у повітрі, постійно або тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією України, Законами України «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про полювальне господарство і полювання», а також іншими законодавчими актами України і Республіки Крим. У свою чергу, відношення в галузі охорони, використання і відтворення сільськогосподарських, домашніх та інших тварин, що використовуються для господарських, наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних та інших цілей, регулюються аграрним, цивільним та іншим законодавством України і Республіки Крим.

Суспільні відносини у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, з метою попередження зникнення таких видів із природи, забезпечення збереження їх генофонду регулюються Законом України «Про Червону книгу України».

Ст. 2 Закону України «Про тваринний світ» визначає основні задачі законодавства України в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. До їх числа можна віднести такі:

• регулювання відношень в галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу; зберігання і поліпшення середовища перебування диких тварин;

• забезпечення умов зберігання усього видового і популяційного різноманіття тварин у стані природної свободи, неволі або напіввільних умовах.

У відповідності зі ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об'єктами тваринного світу є:

• дикі тварини - хордові, у тому числі хребцеві (ссавці, птиця, плазуни, земноводні, риби й інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та ін.) тварини у всьому їх видовому і популяційному різноманітті і на всіх стадії розвитку (ембріони, яйця, лялечки і т.д.), які знаходяться в стані природної свободи, що утримуються в напіввільних умовах або в неволі;

• частини диких тварин (роги, шкіра і т.д.);

• продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск і т.д.);

• нори, будиночки, лігвища, мурашники, боброві греблі й інше житло і спорудження тварин.

Об'єкти тваринного світу, а також місця токування, линьки, гніздові колоній птиць, постійних або тимчасових скупчень тварин, інші території, що є середовищем перебування об'єктів тваринного світу, підлягають охороні.

Законодавство України встановлює перелік об'єктів тваринного світу, які належать до природних ресурсів загальнодержавного значення. Зокрема, ст. 4 Закону України «Про тваринний світ» встановлює, що дикі тварини, що знаходяться в стані природної свободи в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, інші об'єкти тваринного світу, на які поширюється дія даного Закону і які знаходяться в державній власності, а також об'єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку придбані в комунальну або приватну власність і визнані об'єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Законодавство України про тваринний світ визначає основні вимоги і принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу. Так, ст. 9 Закону України «Про тваринний світ» передбачає, що під час проведення заходів щодо охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу, а також під час здійснення будь-якої діяльності, що може вплинути на середовище перебування тварин і стан тваринного світу, повинно забезпечуватися дотримання таких основних вимог і принципів:

• зберігання умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної свободи;

• недопустимість погіршення середовища перебування, шляхів міграції й умов розмноження диких тварин;

• зберігання цілісності природних співтовариств диких тварин;

• дотримання науково обґрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу, забезпечення невичерпаного і раціонального їх використання, а також відтворення;

• раціональне використання корисних властивостей і продуктів життєдіяльності диких тварин;

• платність за спеціальне використання об'єктів тваринного світу;

• регулювання чисельності тварин з метою охорони здоров'я населення і запобігання заподіяння шкоди навколишньому середовищу, господарської й іншої діяльності;

• урахування висновків екологічної експертизи у відношенні об'єктів господарської й іншої діяльності, що можуть негативно вплинути на стан тваринного світу.

З метою забезпечення реалізації усіх вищевказаних вимог законодавство України встановлює основні права й обов'язки громадян у сфері охорони, використання і відтворення тваринного світу. Зокрема, ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» визначає, що кожний громадянин України має право:

• на загальне і спеціальне використання тваринного світу;

• мати у власності окремі об'єкти тваринного світу;

• на компенсацію шкоди, заподіяної дикими тваринами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до зазначеної статті громадяни України також зобов'язані:

• охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин;

• сприяти відтворенню відновлених об'єктів тваринного світу;

• використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до вимог Закону України «Про тваринний світ»;

• відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу, внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення об'єктів тваринного світу.

Громадяни України мають також інші права й обов'язки, передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства України.

Охорона та відтворення об’єктів Червоної книги України забезпечуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, які є суб’єктами використання тваринного і рослинного світу, та громадянами шляхом:

• установлення особливого правового статусу рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, забороні або обмеження їх використання;

• проведення постійного моніторингу за станом їх популяцій;

• пріоритетного створення заповідників, інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

• розведення їх у спеціально створених умовах;

• установлення підвищеної адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження об’єктів Червоної книги України, заподіяння шкоди середовищу їх перебування (зростання);

• проведення освітньої та виховної роботи серед населення;

• здійснення інших заходів відповідно до законодавства України.