3. Правові заходи охорони вод

Водне законодавство України встановлює такі напрямки в галузі охорони водних об'єктів:

1. створення водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, смуг відводу, берегових смуг водних шляхів і зон санітарної охорони;

2. безпосередньо охорона вод від забруднення, засмічення і виснаження;

3. попередження шкідливого впливу на води, а також аварій на водних об'єктах і ліквідація їхніх наслідків.

Уявляється доцільним роздивитися кожне з зазначених напрямків окремо.

1. Створення водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, смуг відводу, берегових смуг водних шляхів і зон санітарної охорони. Кожний з перерахованих вище об'єктів створюється для суворо визначених цілей, встановлюваних законодавством України.

Водоохоронні зони встановлюються з метою створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і виснаження, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж рік, морів і біля озер, водоймищ та інших водойм. На території водоохоронних зон забороняється:

• використання стійких і сильнодіючих пестицидів;

• розміщення кладовищ, скотомогильників, смітників, полів фільтрації;

• скидання неочищених стічних вод при використанні рельєфу місцевості (балки, низини, кар'єри і т.д.), а також у струмки.

Зовнішні межі водоохоронних зон встановлюються у відповідності зі спеціально розробленими проектами. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон і режим ведення в них господарської діяльності встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Водне законодавство України передбачає, що з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення, а також зберігання їх водності вздовж рік, морів і біля озер, водоймищ та інших водойм, у межах водоохоронних зон, виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Вони встановлюються по обох берегах рік і біля водойм. Що ж стосується прибережних захисних смуг, утворюваних у межах існуючих населених пунктів, то їхнє встановлення здійснюється з урахуванням конкретних умов.

Водне законодавство України визначає, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У цих зонах суворо забороняється:

• збереження і застосування пестицидів і добрив; розміщення літніх таборів для худоби;

• будівництво різноманітного роду споруджень (крім гідротехнічних, гідрометричних і лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів і стоянок автомобілів;

• розміщення полігонів побутових і виробничих відходів і накопичувачів стічних вод;

• розміщення полів фільтрації і створення інших споруджень для прийняття і знезаражування рідкісних відходів та ін.

У відповідності зі ст. 91 ВК України, для потреб експлуатації і захисту від забруднення, пошкодження і руйнації магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних і гідрометричних споруджень, а також водойм і гребель на ріках встановлюються смуги відводу з особливим режимом користування. Розміри смуг відводу і режим користування ними встановлюються відповідно до проекту, що розробляється і затверджується водокористувачами за узгодженням із державними органами охорони навколишнього природного середовища і водного господарства.

Одним із засобів охорони вод є створення берегових смуг водних шляхів. Ст. 92 ВК України передбачає, що на судноплавних водних шляхах за межами міських поселень для проведення робіт, пов'язаних із судноплавством, встановлюються берегові смуги. Порядок встановлення берегових смуг водних шляхів і користування ними визначається Кабінетом Міністрів України.

Також водне законодавство регулює порядок створення зон санітарної охорони. Стаття 93 ВК статті 33-38 закону «Про питну воду та питне водопостачання» визначають, що з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, що підрозділяються на пояси особливого режиму. Території зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюються місцевими Радами на їх території за узгодженням із державними органами санітарного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства і геології.

2. Охорона вод від забруднення, засмічення і виснаження. Ст. 95 ВК України встановлює, що усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, виснаження й інших дій, що можуть погіршити умови водопостачання, заподіяти шкоду здоров'ю людей, а також сприяти зменшенню водних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршенню умов існування диких тварин, зниженню родючості земель, несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їхньої спроможності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

З метою забезпечення більш ефективної охорони вод, законодавство встановлює заборону на введення в дію визначених об'єктів. На приклад, ст. 98 ВК України забороняє введення в дію:

• нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об'єктів, що не забезпечені устроями й очисними спорудження необхідної потужності, що запобігають забруднення і засмічення вод або їхні шкідливі дії, і необхідною вимірювальною апаратурою, за допомогою якої здійснюється урахування обсягів забору і скидання води;

• зрошувальних і обводнювальних систем, водоймищ і каналів до проведення заходів, передбачених проектами, що запобігають затопленню, підтоплення, заболочування, засолення земель і ерозію ґрунтів, а також забруднення поверхневих і підземних вод скиданням із зрошувальних систем;

• осушувальних систем до повної готовності водоприймачів та інших споруджень відповідно до затверджених проектів;

• водозабірних споруджень без рибозахисних устроїв і водозаборів обладнаних відповідно до затверджених проектів зон санітарної охорони;

• гідротехнічних споруджень до повної готовності устроїв для пропускання паводкових вод і риби відповідно до затверджених проектів; експлуатаційних шпар на воду без оснащення їх водорегулюючими і контрольно-вимірювальними устроями.

Далі підкреслюється, що наповнення водойм до здійснення заходів, передбачених проектами, по підготуванню його ложа, забороняється.

Слід також відзначити, що водне законодавство встановлює заборону на скидання у водні об'єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших видів відходів і сміття.

Поряд із вищевикладеним, Водний Кодекс України містить ряд статей, що регулюють порядок здійснення охорони різноманітних водних об'єктів. Як приклад можна призвести такі положення:

• охорона поверхонь водозаборів і крижаного покрову водойм, а також морів, їхніх заток і лиманів (ст. 100 ВК України);

• охорона вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат олії, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин;

• охорона внутрішніх морських вод і територіального моря;

• попередження забруднення вод добривами і хімічними засобами захисту рослин;

• охорона водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних;

• охорона підземних вод.

3. Попередження шкідливого впливу на воду, а також аварій на водних об'єктах і ліквідація їхніх наслідків. Ст. 107 ВК України встановлює ряд впливів на водні об'єкти, що віднесені до категорії шкідливих:

• наслідки повеней, що призвели до затоплення і підтоплення земель і населених пунктів;

• руйнація берегів, захисних дамб та інших споруджень;

• заболочування, підтоплення і засолення земель, заподіяна підвищенням рівня ґрунтових вод внаслідок ненормованої подачі води під час зрошення, витікання води з водопровідно-каналізаційних систем і перекритті потоків підземних вод при розміщенні великих промислових та інших споруджень;

• осушення земель, обумовлене забором підземних вод у кількості, що перевищує встановлені обсяги забору води;

• забруднення (засолення) земель у районах видобування корисних копалин, а також після закінчення експлуатації родовищ і їхньої консервації;

• оповзи, сіли, ерозія ґрунтів і створення ярів.

Під час проектування водогосподарчих та інших об'єктів повинно враховуватися можливий шкідливий вплив на води, під час експлуатації цих об'єктів повинні проводитися заходи щодо їхнього попередження:

• створення лісонасаджень на прибережних захисних смугах, схилах, балках і ярах;

• будівництво протиерозійних гідротехнічних споруджень, земляних валів, водоскидань, захисних дамб, водоймищ-регуляторів;

• спорудження дренажу; зміцнення берегів і т.д.

Стаття 108 ВК України встановлює, що у випадку загрози стихійного лиха, пов'язаного зі шкідливим впливом вод, місцеві Ради з притягненням підприємств, установ і організацій повинні проводити невідкладні заходи щодо попередженню цих бідувань, а у випадку їхнього настання - по негайній ліквідації його наслідків відповідно до законодавства України. Далі підкреслюється, що в аварійних ситуаціях на водних об'єктах, пов'язаних із їхнім забрудненням, що може негативно вплинути на здоров'я людей і стан водних екосистем, підприємство, установи або організація, із вини якої відбулася аварія або яке виявило її, повинно негайно почати ліквідацію її наслідків і повідомити про аварію державні органи екології і природних ресурсів, санітарного нагляду, водного господарства, геології і відповідну місцеву Раду.