5. Відповідальність за порушення законодавства про надра

Порушення законодавства про надра тягне за собою застосування до винних осіб мір дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової і кримінальної відповідальності відповідно до законодавства України. Стаття 65 КпН України передбачає міри юридичної відповідальності до осіб, які вчинили такі правопорушення:

• самовільне користування надрами;

• порушення норм, правил і вимог проведення робіт з геологічного вивчення надр;

• вибірковий виробіток багатих ділянок родовищ, що призведе до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

• наднормативні втрати і погіршення якості корисних копалин при їх видобуванні;

• пошкодження родовищ корисних копалин, що виключають цілком або істотно обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

• порушення встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

• невиконання правил охорони надр і безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливих робіт, пов'язаних з розробкою надр;

• знищення або пошкодження геологічних об'єктів, що складають особливу наукову або культурну цінність, що спостерігаються режимних шпар, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

• незаконне знищення маркшейдерської або геодезичної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних для подальшого геологічного вивчення надр і розробки родовищ;

• невиконання вимог щодо приведення гірничих виробіток і шпар, що ліквідовані або законсервовані, у стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог по зберіганню родовищ, гірничих виробіток і шпар на момент консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про надра. Наприклад, адміністративна відповідальність передбачається за порушення:

• права державної власності на надра (ст. 47 КУАП);

• вимог охорони надр (ст. 57 КУАП);

• правил і вимог проведення робіт із геологічного вивчення надр (ст. 58 КУАП).

Кримінальний Кодекс України встановлює перелік діянь, за вчинення яких законом передбачена кримінальна відповідальність:

• порушення правил екологічної безпеки (ст. 242 КК);

• незастосування заходів для ліквідації екологічного забруднення (ст. 243 КК);

• приховування або перекручування відомостей про екологічну обстановку або захворюваність населення (ст. 244 КК);

• порушення правил охорони надр (ст. 246 КК);

• порушення законодавства про континентальний шельф України (ст. 250 КК);

• проектування або експлуатація споруджень без систем захисту навколишнього природного середовища (ст. 259 КК);

• крадіжка, присвоєння, здирство вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим положенням (ст. 268 КК);

• незаконне поводження з радіоактивними матеріалами (ст. 271 КК);

• загроза вчинення розкрадання або використання радіоактивних матеріалів (ст. 272 КК);

• порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими й іншими речовинами, а також з радіоактивними матеріалами (ст. 273 КК);

• порушення правил безпеки під час проведення робіт підвищеної небезпеки (ст. 278 КК);

• порушення на виробництві правил хімічної і біологічної безпеки (ст. 279 КК);

• порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 280 КК);

• порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 281 КК).

Стаття 67 КпН України поряд із застосуванням до правопорушників вищевказаних мір юридичної відповідальності, встановлює, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, яку вони заподіяли внаслідок порушення законодавства про надра, у розмірі і порядку, встановленому законодавством України.

Також законодавством України передбачається, що при здійсненні самовільного користування надрами і забудови площ залягання корисних копалин з порушенням встановленого порядку, зазначені дії припиняються без відшкодування понесених витрат.

Стаття 64 КпН України встановлює порядок розгляду суперечок з питань користування надрами. Мова йде про те, що суперечки з питань користування надрами розглядаються органами державного геологічного контролю, державного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, місцевими Радами, судом або господарським судом у порядку, встановленому законодавством України. Місцеві Ради вирішують суперечки з питань користування надрами, пов'язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод.

Якщо в якості позивачів виступають спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань геології і використанню надр, нагляду за охороною праці, екології і природних ресурсів і їх органи на місцях, то зазначені суб'єкти звільняються від сплати державного збору по справах про стягнення коштів і відшкодуванні шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про надра.

Далі говориться, що суперечки з питань користування надрами, що виникають з іншими державами, а також між іноземними юридичними особами і громадянами і власником надр розглядаються відповідно до законодавства України.