4. Адміністративна відповідальність в галузі екології

Одним з видів юридичної відповідальності в галузі екології є адміністративна відповідальність, що являє собою можливість зазнавання несприятливих наслідків для осіб, що учинили протиправні дії і посягають на встановлений порядок природокористування, охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки населення.

Норми, що регулюють порядок застосування мір адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення містяться в Кодексі України «Про адміністративні правопорушення» (далі КУАП) і в цілому ряді інших законодавчих актів. КУАП встановлює, що в якості суб'єктів адміністративної відповідальності виступають виключно фізичні особи. В даний час у науковій літературі йде гостра дискусія щодо питання надання юридичним особам статусу суб'єктів адміністративної відповідальності. Така спроба була почата в Законі України «Про виключну (морську) економічну зону», у якому чітко визначається перелік правопорушень, за вчинення яких юридичні особи піддаються адміністративним стягненням.

Об'єктом адміністративної відповідальності є екологічна безпека, тобто такий стан захищеності життєво важливих екологічних інтересів людини, що сприяє повноцінної реалізації її прав і свобод. Екологічні правопорушення можуть вчинятися як умисно, так і по необережності.

Кодекс України «Про адміністративні правопорушення» визначає такі види правопорушень у сфері екології, за вчинення яких наступає адміністративна відповідальність:

• порушення права державної власності на надра (ст. 47 КУАП);

• порушення права державної власності на води (ст. 48 КУАП);

• порушення права державної власності на ліси (ст. 49 КУАП);

• порушення права державної власності на тваринний світ (ст. 50 КУАП);

• дрібне розкрадання державного або колективного майна (ст. 51 КУАП);

• відхилення від відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочинами підприємствам, установам, організаціям та громадянам (ст. 51¹ КУАП);

• порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності (ст. 51² КУАП);

• псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (ст. 52 КУАП);

• порушення правил використання земель (ст. 53 КУАП);

• самовільне заняття земельної ділянки (ст. 53¹ КУАП);

• приховування або перекручування даних земельного кадастру (ст. 53² КУАП);

• несвоєчасне повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання по призначенню (ст. 54 КУАП);

• самовільне відхилення від проектів внутрішньогосподарського землеустрою (ст. 55 КУАП);

• знищення межових знаків (ст. 56 КУАП);

• порушення вимог охорони надр (ст. 57 КУАП);

• порушення правил і вимог проведення робіт з геологічного вивчення надр (ст. 58 КУАП);

• порушення правил охорони водних ресурсів (ст. 59 КУАП);

• порушення правил охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення (ст. 59¹ КУАП);

• порушення правил водокористування (ст. 60 КУАП);

• пошкодження водогосподарських споруджень і будівництв, порушення правил їх експлуатації (ст. 61 КУАП);

• невиконання обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій з шкідливими речовинами і сумішами (ст. 62 КУАП);

• незаконне використання земель державного лісового фонду (ст. 63 КУАП);

• порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивозу деревини, заготівлі живиці (ст. 64 КУАП);

• незаконна порубка, пошкодження і знищення лісових культур і молодняку (ст. 65 КУАП);

• знищення або пошкодження полезахисних лісосмуг і захисних лісових насаджень (ст. 65¹ КУАП);

• знищення або пошкодження молодняку в лісах (ст. 66 КУАП);

• здійснення лісових користувань не відповідно до цілі або вимог, передбачених в лісорубальному квітку (ордері) або лісовому квитку (ст. 67 КУАП);

• порушення правил відтворення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини (ст. 68 КУАП);

• пошкодження сіножатей і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду (ст. 69 КУАП);

• самовільне сінокосіння і випас худоби, самовільний збір дикоростучих плодів, горіхів, грибів, ягід (ст. 70 КУАП);

• введення в експлуатацію виробничих об'єктів без устаткування, що запобігає шкідливий вплив на ліси (ст. 71 КУАП);

• пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками (ст. 72 КУАП);

• засмічення лісів відходами (ст. 73 КУАП);

• знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду (ст. 74 КУАП);

• знищення або пошкодження обмежувальних знаків у лісах (ст. 75 КУАП);

• знищення корисної для лісу фауни (ст. 76 КУАП);

• порушення вимог пожежної безпеки в лісах (ст. 77 КУАП);

• самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків (ст. 77¹ КУАП);

• порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або вплив на неї фізичних і біологічних факторів (ст. 78 КУАП);

• порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучну зміну стана атмосфери й атмосферних явищ (ст. 78¹ КУАП);

• недотримання вимог охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію або експлуатації підприємств і споруджень (ст. 79 КУАП);

• недотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції і прийнятті в експлуатацію об'єктів і споруджень (ст. 79¹ КУАП);

• випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів змісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (ст. 80 КУАП);

• експлуатація автотранспортних та інших пересувних засобів із перевищенням нормативів змісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (ст. 81 КУАП);

• порушення правил складування, збереження, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації і використання відходів (ст. 82 КУАП);

• порушення правил ведення первинного обліку і здійснення контролю за операціями поводження з відходами чи непредставлення або представлення звітності по утворенню, використанню, знешкодженню і видаленню відходів (ст. 82¹);

• виробництво продукції з відходів або з використанням без відповідної норматівно-техничної та технологічної документації (ст. 82²);

• приховання, чи перекручування відмовлення від представлення повної і достовірної інформації з запитів посадових осіб і звертанням громадян і їхніх об'єднань по безпеці утворення відходів і поводженню з ними (ст. 82³);

• змішування чи поховання відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціально дозволу (ст. 82⁴);

• порушення правил передачі відходів (ст. 82⁵);

• порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв по обробці й утилізації відходів (ст. 82⁶);

• порушення правил застосування, збереження, транспортування, знешкодження, ліквідації і поховання пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів (ст. 83 КУАП);

• порушення законодавства про захист рослин (83¹);

• порушення правил використання об'єктів тваринного світу (ст. 85 КУАП);

• виготовлення і збут заборонених знарядь видобування об'єктів тваринного і рослинного світу (ст. 85¹ КУАП);

• експлуатація на водних об'єктах водозабірних споруджень, незабезпечених рибозахисним устаткуванням (ст. 86¹ КУАП);

• порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації і схрещування диких тварин (ст. 87 КУАП);

• незаконний вивіз з України і ввіз на її територію об'єктів рослинного і тваринного світу (ст. 88 КУАП);

• порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах (ст. 88¹ КУАП);

• порушення правил створення, поповнення, збереження, використання або державного урахування зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними (ст. 88² КУАП);

• жорстоке поводження з тваринами (ст. 89 КУАП);

• порушення правил щодо охорони видів тварин і рослин, занесених у Червону книгу України (ст. 90 КУАП);

• невиконання правил і норм у процесі створення, виробництва, збереження, транспортування, використання, знешкодження, ліквідації, поховання мікроорганізмів, біологічно активних речовин та інших продуктів біотехнологій (ст. 90¹ КУАП);

• порушення правил охорони і використання територій, об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 91 КУАП);

• невиконання вимог екологічної безпеки в процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технології і систем, речовин і матеріалів (ст. 91¹ КУАП);

• перевищення лімітів і нормативів використання природних ресурсів (ст. 91² КУАП);

• поховання перевищення встановлених лімітів на об’єми відтворення та розміщення відходів (ст. 91³);

• порушення правил охорони і використання пам'ятників історії і культури (ст. 92 КУАП);

• знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів (ст. 153 КУАП);

• невиконання законних розпоряджень або розпоряджень посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної і ядерної безпеки або охорону природних ресурсів (ст. 188⁵ КУАП);

• невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади, до компетенції якого відносяться питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ст.. 188¹⁶ КУАП).

Закон України «Про виключну (морську) економічну зону» встановлює перелік порушень даного закону, за вчинення яких юридичні особи несуть у встановленому порядку адміністративну відповідальність. До їх числа можна віднести:

• незаконну промислову діяльність (ст. 22);

• порушення правил безпечної експлуатації споруджень (ст. 23);

• незаконну експлуатацію природних ресурсів (ст. 24);

• незаконне ведення морських наукових досліджень (ст. 25);

• забруднення морського середовища (ст. 26).

Законодавство України встановлює такі види адміністративних санкцій, застосовуваних до осіб, винних у вчиненні правопорушень в галузі екології:

• штраф (являє собою грошове покарання, яке накладається посадовою особою на винного у вчиненні адміністративного правопорушення);

• вилучення об'єктів правопорушення;

• позбавлення права займатися спеціальною діяльністю;

• конфіскація знарядь правопорушення;

• обмеження, зупинення, припинення діяльності або експлуатації об'єкта.

При накладенні адміністративного стягнення враховується характер зробленого правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.