3. Правові методи забезпечення екологічної безпеки

Питання правового забезпечення екологічної безпеки урегульовані у розділі 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Зокрема, ст. 50 встановлює, що екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємозалежних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Вимоги щодо забезпечення екологічної безпеки повинні враховуватися при здійсненні будь-якої господарської або іншої діяльності.

Зокрема, закон встановлює, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруджень та інших об'єктів, удосконалюванні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів, а також у процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, дотримання нормативів шкідливого впливу на навколишнє природне середовище. При цьому повинне враховуватися уловлювання, утилізація і знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана зі шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію, повинні бути забезпечені спорудженнями для очищення викидів і скидання або їх знешкодження, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин і за характеристиками шкідливих чинників. Далі мова йде про те, що підприємства, установи й організації, що розміщають, проектують, будують, реконструюють і вводять в експлуатацію різноманітні об'єкти, діяльність яких може негативно впливати на стан навколишнього середовища і здоров'я людей, подають у спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів і його органам на місцях спеціальну заяву про здійснення вищевказаної діяльності.

Забороняється введення в дію підприємств, споруджень та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі дотримання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво і реконструкцію.

Ст. 52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює вимоги по забезпеченню екологічної безпеки при використанні різноманітних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних хімічних речовин та інших препаратів. Зокрема, передбачається, що при створенні нових хімічних речовин і препаратів, що ставлять потенційну небезпеку для навколишнього природного середовища, повинні розроблятися і затверджуватися у встановленому законом порядку допустимі рівні змісту цих речовин в об'єктах навколишнього природного середовища й у продуктах харчування, методи виявлення їх залишкової кількості й утилізації після використання.

У ст. 53 зазначеного закону визначаються основні засоби охорони навколишнього середовища від неконтрольованого і шкідливого біологічного впливу. Поряд з іншими заходами передбачається, що створення і використання нових штамів мікроорганізмів та інших біологічно активних речовин здійснюється тільки після проведення комплексних досліджень їх впливу на здоров'я людей і стан навколишнього природного середовища з дозволу спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань охорони здоров'я і спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів. При створенні вищевказаних організмів і речовин повинні розроблятися нормативи гранично допустимих концентрацій, методи виявлення цих організмів і речовин у навколишньому природному середовищі і продуктах харчування.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає й основні засоби охорони природного середовища від акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого впливу фізичних чинників і радіоактивного забруднення. Ст. 54 встановлює, що підприємства, установи й організації, що здійснюють господарську або іншу діяльність, пов'язану з використанням радіоактивних речовин у різноманітних формах і з будь-якою метою, зобов'язані забезпечити екологічну безпеку зазначеної діяльності, що виключала б можливість радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища і негативного впливу на здоров'я людей у процесі видобування, збагачення, транспортування, переробки, використання і поховання радіоактивних речовин.

Стаття 55 цього ж закону визначає основні вимоги забезпечення екологічної безпеки при здійсненні підприємствами, установами, організаціями і громадянами діяльності, пов'язаної з забрудненням навколишнього середовища виробничими, побутовими й іншими відходами. Зокрема встановлюється, що складування або розміщення відходів вирішується тільки при наявності дозволи місцевих Рад, на визначених ними територіях, а також у межах встановлених ними лімітів, із дотриманням санітарних і екологічних норм, засобом, що забезпечував би можливість їх подальшого господарського використання і безпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я населення.

Забезпечення екологічної безпеки транспортних засобів регламентується ст. 56, у якої, поряд з іншими природоохоронними заходами, встановлюється заборона на виробництво й експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів і установок, у викидах і скиданнях яких зміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи.

Закон передбачає необхідність дотримання вимог екологічної безпеки при проведенні наукових досліджень, впровадженні відкриттів і винаходів, застосуванні нової техніки, технології і т.д. Зокрема, ст. 57 забороняє здійснення зазначеної діяльності, якщо вона не відповідає вимогам екологічної безпеки. У випадку порушення зазначених вимог така діяльність припиняється уповноваженими на те державними органами, а винні особи залучаються до відповідальності.

Ст. 58 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює вимоги екологічної безпеки стосовно до військових, оборонних об'єктів, а також до здійснюваної військової діяльності. Ці вимоги повинні дотримуватися при дислокації військових частин, проведенні військових навчань, маневрів, переміщенні військ і військової техніки, а також при здійсненні іншої, передбаченої законом діяльності.

Завершує розділ 11 зазначеного Закону ст. 59, що встановлює екологічні вимоги при розміщенні і розвитку населених пунктів. Дана норма визначає, що планування, розміщення, забудова і розвиток населених пунктів здійснюється за рішенням місцевих Рад з урахуванням екологічної ємності територій, дотриманням вимог охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки. При розробці генеральних планів розвитку і розміщення населених пунктів, сільські, селищні, міські Ради встановлюють режим використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища й екологічної безпеки в приміських і зелених зонах за узгодженням із Радами, на території яких вони знаходяться, відповідно до законодавства України.

Становить визначений інтерес порівняння норм, що регулюють відносини екологічної безпеки в національному законодавстві, з російським законодавством, приймаючи на увагу визначену аналогію шляхів розвитку екологічних систем даних держав. У новій редакції закону РФ «Про охорону навколишнього середовища» (2002 р.) вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при здійсненні господарської й іншої діяльності регулюються статтями 34-56 Розділу VII. Відзначимо для стислості тільки назви зазначених статей, що повною мірою дають уявлення про їхній зміст:

• ст. 34. - загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, введенні в експлуатацію, експлуатації, консервації і ліквідації будинків, будівель, споруджень та інших об'єктів;

• ст. 35. - вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при розміщенні будинків, будівель, споруджень та інших об'єктів;

• ст. 36. - вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при проектуванні будинків, будівель, споруджень та інших об'єктів;

• ст. 37.- вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при будівництві і реконструкції будинків, будівель, споруджень та інших об'єктів;

• ст. 38. - вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при введенні в експлуатацію будинків, будівель, споруджень та інших об'єктів;

• ст. 39.- вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при експлуатації і виведення з експлуатації будинків, будівель, споруджень та інших об'єктів;

• ст. 40.- вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, введенні в експлуатацію й експлуатації об'єктів енергетики;

• ст. 41.- вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, введенні в експлуатацію, експлуатації і виведенні з експлуатації військових та оборонних об'єктів, озброєння і військової техніки;

• ст. 42.- вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при експлуатації об'єктів сільськогосподарського призначення;

• ст. 43.- вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при меліорації земель, розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, введенні в експлуатацію й експлуатації меліоративних систем і окремо розташованих гідротехнічних споруджень;

• ст. 44.- вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції міських і сільських поселень;

• ст. 45.- вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при виробництві й експлуатації автомобільних та інших транспортних засобів;

• ст. 46.- вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, введенні в експлуатацію й експлуатації об'єктів нафтогазовидобувних виробництв, об'єктів переробки, транспортування, збереження і реалізації нафти, газу і продуктів їхньої переробки;

• ст. 47.- вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при виробництві, обертанні і знешкодженні потенційно небезпечних хімічних речовин, у тому числі радіоактивних, інших речовин і мікроорганізмів;

• ст. 48.- вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при використанні радіоактивних речовин і ядерних матеріалів;

• ст. 49.- вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при використанні хімічних речовин у сільському господарстві і лісовому господарстві;

• ст. 50. – охорона навколишнього середовища від негативного біологічного впливу;

• ст. 51.- вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при поводженні з відходами виробництва і споживання;

• ст. 52.- вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при встановленні захисних і охоронних зон;

• ст. 53.- вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при приватизації і націоналізації майна;

• ст. 54.- охорона озонового шару атмосфери;

• ст. 55.- охорона навколишнього середовища від негативного фізичного впливу;

• ст. 56.- заходи впливу за порушення природоохоронних вимог.

Наведений вище перелік статей показує стійку тенденцію до реалізації галузевого принципу забезпечення екологічної безпеки (відзначимо, що в російському законодавстві існує спеціальний закон «Про забезпечення екологічної безпеки»). Диференціація природоохоронних норм по галузях промисловості безсумнівно має свої позитивні риси, оскільки підвищує ефективність їхньої дії. Більш докладно це питання обговорюється в підрозділах 3 і 4 Доповнення у цьому підручнику.