3. Підстави виникнення і підстави припинення права природокористування

Підстави виникнення права природокористування являють собою законодавчо регламентовані обставини, із настанням яких зв'язується виникнення права користування природними ресурсами.

Для виникнення права загального природокористування достатньо простого волевиявлення з боку особи, що бажає здійснити зазначені дії, а також наявність правової норми, що регламентує можливість здійснення загального природокористування. Якщо ж мова йде про право спеціально природокористування, то тут ситуація укладається набагато складніше, оскільки законодавство встановлює декілька підстав виникнення цього права:

1. укладання угоди на користування природними ресурсами, у тому числі, договори оренди: у цьому випадку власник відповідного природного об'єкта, що здійснює у відношенні його повноваження володіння, користування і розпорядження, надає даний природний ресурс або його частину в постійне або тимчасове користування (у залежності від умов договору, встановлених сторонами) іншій особі. Така угода полягає, як правило, між фізичними особами;

2. надання природних ресурсів у користування: у цьому випадку особа, що бажає набути природного об'єкта у користування, подає клопотання в спеціально уповноважені органи, які, попередньо здійснивши ряд процесуальних дій, передбачених законодавством (узгодження, експертиза, підготування проекту відведення) виносять рішення про надання зазначеного природного ресурсу; потім здійснюється виділення природного об'єкта в натурі, а також підготування і видача спеціальних документів, що свідчать про наявність у особи права використовувати відповідний природний об'єкт;

3. видача дозволу на здійснення спеціального природокористування (наприклад, надання ліцензії на видобування корисних копалин): у даному випадку особа, що бажає здійснити зазначені дії, поряд із клопотанням подає в спеціально уповноважені органи відповідну документацію, зміст якої залежить від характеру діяльності, для здійснення якої потрібен дозвіл. Потім, у залежності від кожного конкретного випадку, відбувається узгодження цих матеріалів або з місцевими Радами, їх виконавчо-розпорядницькими органами, або з органами державної виконавчої влади, або з органами державного управління і контролю. Така процесуальна стадія включає розгляд, підготування і винесення конкретного рішення про видачу дозволу на здійснення спеціального природокористування. Ці дії здійснюються спеціальними органами, у компетенцію яких входить вирішення зазначених питань. Завершальним етапом даної процедури є видача офіційних документів (дозвіл, ліцензія), що свідчать про наявність можливості у особи здійснювати спеціальне природокористування;

4. деякі дослідники в якості окремої підстави виникнення права спеціального природокористування виділяють видачу спеціально уповноваженими органами інших документів (ордерів, лісорубальних квитків та ін.), які надають визначені права. Їх видача здійснюється приблизно по такий же схемі, як і в інших перерахованих вище випадках: подача клопотання або заяви в спеціально уповноважені органи особою, що бажає одержати відповідний дозвіл; поряд із цим надання матеріалів, що містять обґрунтування необхідності у здійсненні відповідного природокористування, їх узгодження; розгляд наданої документації і винесення рішення; відведення природного ресурсу в натурі; видача особі відповідних документів на здійснення визначених дій.

Законодавство України також визначає підстави припинення права природокористування. Вони підрозділяються на дві групи:

1. Об'єктивні підстави, настання яких не залежить від волевиявлення конкретного суб'єкта:

• закінчення терміна, на який давався у користування даний природний об'єкт;

• припинення діяльності юридичної особи, що здійснює право природокористування;

• фатальні обставини (наприклад, смерть природокористувача, загибель природного об'єкта внаслідок стихійного лиха і т.д.).

2. Суб'єктивні підстави, настання яких безпосередньо залежить від волевиявлення конкретних суб'єктів:

• вилучення або викуп природного ресурсу, здійснюване спеціально уповноваженими органами для суспільних або державних потреб;

• добровільна відмова природокористувача від подальшого здійснення відповідних дій;

• використання конкретного природного ресурсу не по цільовому призначенню;

• невикористання природного ресурсу протягом встановленого законом терміна;

• використання природних об'єктів засобами, що призводять до зниження їх якісних показників, а також до підвищення рівня забруднення і погіршення екологічної обстановки;

• систематичне невнесення плати за здійснення спеціального природокористування.

Законодавством України можуть встановлюватися й інші обставини, настання яких свідчить про припинення права природокористування.