3. Підстави виникнення і підстави припинення права власності на природні ресурси

Правовідносини власності виникають, змінюються і припиняються на основі положень, зафіксованих у законодавстві України і при наявності відповідних юридичних фактів. Таким чином, можна вести мову про те, що основами виникнення права власності на природні ресурси є обставини, із настанням яких законодавець зв'язує зміну форми власності на землю, надра, лісові і водні об'єкти, рослинний і тваринний світ та інші природні ресурси.

Підстави виникнення права власності на індивідуально визначені природні об'єкти урегульовані нормами Цивільного Кодексу України, Закону України «Про власність», а також цілим рядом нормативно-правових документів, що мають спеціальну спрямованість (наприклад, Земельний Кодекс, Водний Кодекс, Закон «Про тваринний світ» та ін.). Слід врахувати і те, що зазначені обставини розмежовуються також у залежності від форми власності на природні ресурси. Спираючись на вищевказану класифікацію, можна визначити, що підставами виникнення права колективної і приватної власності є:

• придбання за договором купівлі-продажу, міни, дарування, іншою цивільно-правовою угодою;

• безкоштовної передачі природних ресурсів державної і комунальної власності;

• приватизації природних ресурсів, раніше наданих їм у користування;

• прийняття спадщини;

• внесення природних ресурсів їх засновниками в статутний фонд;

• виділення в натурі (на місцевості) належної їм частки (паю).

У якості однієї з найбільш поширених підстав, що сприяють виникненню права колективної і приватної власності на природний об'єкт, виступає приватизація.

Обставинами, настання яких зв'язується з виникненням права державної та комунальної власності на природні ресурси, є:

• передача їм природних ресурсів державної власності;

• примусової відчуженості природних ресурсів у власників по мотивах суспільної необхідності і для суспільних потреб;

• прийняття спадщини;

• придбання за договором купівлі-продажу, міни, дарування, іншим цивільно-правовим угодам;

• передача у власність державі природних ресурсів комунальної власності територіальними громадами;

• конфіскації природного ресурсу - це безоплатне вилучення у власника приналежного йому природного ресурсу за рішенням суду, що виступлять у виді санкції за вчинення злочину або іншого правопорушення. У випадках, визначених законом, конфіскація може бути зроблена в адміністративному порядку.

Підставами припинення права власності на природні ресурси є законодавчо закріплені дії фізичних і юридичних осіб, здійснення яких сприяє припиненню повноважень володіння, користування і розпорядження на землю, надра, водні і лісові ресурси, рослинний і тваринний світ, території природно-заповідного фонду й інші природні об'єкти.

Настання зазначених обставин зв'язують також із наявністю або відсутністю у власника відповідного волевиявлення. У рамках даної класифікації можна виділити в якості підстав припинення права власності на природні ресурси такі: дії, що носять правомірний характер, і дії, що мають протиправну спрямованість.

До правомірних дій можна віднести наступні:

• добровільна відмова власника від здійснення повноважень володіння, користування і розпорядження у відношенні приналежного йому природного об'єкта;

• відчуженість (продаж) конкретного природного ресурсу шляхом укладання власником з іншою особою цивільно-правової угоди;

• вилучення (викуп) для суспільних або державних потреб.

Діями, що мають протиправну спрямованість і внаслідок цього тягнуть за собою припинення права власності на природні ресурси, є:

• систематичне невнесення плати (податку) за здійснення повноважень власності;

• використання природного об'єкта не по цільовому призначенню;

• порушення термінів освоєння або розробки приналежному власнику природного ресурсу;

• використання природного ресурсу засобами, що погіршують його якісний стан;

• укладання цивільно-правової угоди з порушенням порядку придбання або відчуженості природних ресурсів.