
- •Тема 1. Основи загальної теорії держави і права
- •1. Влада та соціальні норми в первісному суспільстві
- •2. Загальна характеристика теорій походження держави
- •3. Виникнення держави і права.
- •4. Поняття та ознаки держави
- •5.Типологія держави (формаційний і цивілізаційний підхід)
- •6. Функції держави
- •11. Теорія розподілу державної влади
- •12. Поняття та основні ознаки правової держави
- •13. Громадянське суспільство і держава
- •14. Поняття і види соціальних норм
- •15. Поняття й ознаки права
- •16. Співвідношення права та моралі.
- •17. Об'єктивне та суб'єктивне право
- •18. Функції права
- •19. Поняття та види джерел права
- •20. Закони та підзаконні акти
- •21. Система права. 22. Галузі та інститути права.
- •23. Загальна характеристика галузей права України.
- •24.Поняття та види норм права
- •25. Структура норми права
- •26. Систематизація нормативно-правових актів, її мета та види
- •29. Види правовідносин
- •30. Поняття та види юридичних фактів
- •31. Поняття законності та правопорядку
- •32. Гарантії законності та правопорядку
- •33. Поняття, види та ознаки правопорушення
- •34. Склад правопорушення
- •35. Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •36. Види юридичної відповідальності
- •37. Підстави та цілі юридичної відповідальності
3. Виникнення держави і права.
Питання про походження держави дотепер є відкритим. Процес виникнення первинних держав охоплює тривалий час, і відбувався приблизно п'ять – шість тисяч років тому. Реконструкція цього процесу представлена в безлічі різних теорій походження держави. В даний час найбільш розробленою і достовірною є кризова теорія походження держави. Ця теорія утворилася в другій половині ХХ сторіччя і пов'язана з новими відкриттями в археології. Археологи виділяють у якості одного з основних рубежів розвитку первісного суспільства “неолітичну революцію” (від «неоліт» - новий кам'яний вік).
На рубежі 10 — 12 тисяч років тому виникли екологічні кризові явища, що на думку деяких учених, загрожували людству як біологічному виду. Відбулися несприятливі зміни клімату, почалося вимирання мегафауни /мамонтів, шерстистих носорогів і ін.), що була основним джерелом харчування людини в деяких районах.
Людство відповіло на ці кризові явища переходом до нового способу існування: від привласнюючого до виробляючого господарства, тобто від полювання і збирання до землеробства, скотарства, металургії, металообробки, керамічного виробництва. Цей перехід зайняв кілька тисячоріч.
Поступово від архаїчних форм землеробства і скотарства людство переходить до розвинутих форм землеробства (підсічно-вогневого, неполивного, поливного в тому числі, іригаційного) і скотарства (пасовищного, відгінного, а потім кочового). Ці нові форми організації господарського життя стали відігравати основну економічну роль у житті суспільства.
Соціально-економічна сутність неолітичної революції полягала в тому, що з метою задоволення своїх потреб людина із знаряддєвої діяльності, пов'язаної з присвоєнням готових тваринних і рослинних форм, перейшла до справді трудової діяльності, спрямованої на перетворення природи і виробництво їжі: створення нових рослинних і тваринних форм і заміщення ними природних форм.
В основі переходу до виробляючої економіки лежать кризові явища, що поставили під загрозу саме існування людства. Відповівши перебудовою усієї своєї соціальної і господарської організації, людство змогло вийти з глобальної екологічної кризи. У цю перебудову входить і нова організація владних відносин — поява державних заснувань ранньокласових міст-держав.
Виробляюча економіка вже на перших етапах свого становлення характеризується таким обміном між людиною і природою, при якому людина стала створювати прибавочний продукт. Вона об'єктивно вела до ускладнення організації виробництва, появи нових управлінських організаційних функцій нового типу трудової діяльності пов'язаної з необхідністю регламентації сільськогосподарського виробництва, збереженням і розподілом прибавочного продукту. Виникла необхідність нормувати і враховувати трудовий внесок кожного члена суспільства, результати його праці, його участь у створенні суспільних фондів, видачі із суспільних фондів. Ця економіка об'єктивно призвела до подальшого поділу праці. Виділяються групи організаторів виробництва, працівників інформаційних систем, у яких здійснюється облік праці і розподіл його результатів, а також працівників систем контролю за дотриманням регламентуючих норм.
Виникнення і присвоєння прибавочного продукту веде до становлення нових форм власності: групової, приватної, до подальшого соціального розшарування суспільства. Починається становлення класів, організаційних форм управління суспільством, зародження держави.
Таким чином, кризова теорія зберігає матеріалістичний, класовий підхід. Разом з тим, у ній упор робиться на організаційні функції держави, на взаємозв'язок походження держави і становлення виробляючої економіки. Класова природа первинних держав чітко визначилася лише з часом, коли розшарування суспільства, утворення класів призводили до захоплення держави тим чи іншим класом і пристосування її до своїх інтересів, потреб. Отже процеси утворення класів і держави не можна розуміти спрощено, начебто спершу виникли класи, а потім їхній антагонізм призвів до появи держави. Ці процеси йдуть паралельно, незалежно й одночасно взаємодіючи один з одним. Не тільки класоутворення стимулює появу первинних держав, сама первинна держава виступає могутнім каталізатором процесу класоутворення.