
- •Тема 1. Основи загальної теорії держави і права
- •1. Влада та соціальні норми в первісному суспільстві
- •2. Загальна характеристика теорій походження держави
- •3. Виникнення держави і права.
- •4. Поняття та ознаки держави
- •5.Типологія держави (формаційний і цивілізаційний підхід)
- •6. Функції держави
- •11. Теорія розподілу державної влади
- •12. Поняття та основні ознаки правової держави
- •13. Громадянське суспільство і держава
- •14. Поняття і види соціальних норм
- •15. Поняття й ознаки права
- •16. Співвідношення права та моралі.
- •17. Об'єктивне та суб'єктивне право
- •18. Функції права
- •19. Поняття та види джерел права
- •20. Закони та підзаконні акти
- •21. Система права. 22. Галузі та інститути права.
- •23. Загальна характеристика галузей права України.
- •24.Поняття та види норм права
- •25. Структура норми права
- •26. Систематизація нормативно-правових актів, її мета та види
- •29. Види правовідносин
- •30. Поняття та види юридичних фактів
- •31. Поняття законності та правопорядку
- •32. Гарантії законності та правопорядку
- •33. Поняття, види та ознаки правопорушення
- •34. Склад правопорушення
- •35. Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •36. Види юридичної відповідальності
- •37. Підстави та цілі юридичної відповідальності
36. Види юридичної відповідальності
Юридична відповідальність поділяється на види за різними підставами. Однак, найбільш розповсюдженою є класифікація видів юридичної відповідальності за їхньою галузевою приналежністю. При цьому, звичайно виділяють наступні види юридичної відповідальності: кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, дисциплінарну, матеріальну і конституційно-правову, тобто такі види, що відповідають загальноприйнятим видам правопорушень, оскільки саме тільки правопорушення є підставою юридичної відповідальності.
Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом юридичної відповідальності. Вона настає за вчинення злочинів. Єдиним державним органом, управочиненим притягти до кримінальної відповідальності є тільки суд, що своїм вироком визначає вид і міру покарання. Ніякі інші державні чи суспільні органи й організації таким правом не наділені. Перелік покарань встановлений Кримінальним кодексом (КК) України. До них, зокрема належать: позбавлення волі, конфіскація майна, штраф, направлення у дисциплінарний батальйон і ін. Порядок притягнення особи до кримінальної відповідальності регламентований Кримінально-процесуальним кодексом України /КПК/. Припиняється кримінальна відповідальність після відбування покарання, а також у разі амністії чи помилування.
Адміністративна відповідальність пов'язується зі вчиненням адміністративної провини. На відміну від кримінальної, до адміністративної відповідальності правопорушника може притягти дуже широке коло органів: адміністративні комісії, виконкоми місцевих рад, місцеві суди, органи внутрішніх справ, різні контрольні і наглядові органи (ДАІ, органи пожежного нагляду, органи митного контролю, податкові адміністрації й ін., усього близько 40 суб'єктів).
Перелік адміністративних стягнень і порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності регламентований Кодексом України про адміністративні правопорушення (КпАП). /У даний час йде робота з підготовки Адміністративно-процесуального кодексу і нового Кодексу про адміністративні правопорушення/. До мір адміністративної відповідальності належать: попередження, штраф, конфіскація предмета, возмездное вилучення предмета, позбавлення спеціального права, виправні роботи, адміністративний арешт.
Цивільно-правова відповідальність випливає з порушення майнових і особистих немайнових прав і свобод фізичних і юридичних осіб. Міри цивільно-правової відповідальності можуть бути накладені судами загальної юрисдикції, третейськими судами. Основне призначення цивільно-правової відповідальності полягає у відшкодуванні заподіяної шкоди, відновленні порушеного майнового права.
Міри цивільно-правової відповідальності закріплені в Цивільному кодексі (ЦК) України, а порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності регламентований Цивільним процесуальним кодексом (ЦПК) України. До мір цивільно-правової відповідальності належать зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки, відшкодування шкоди.
Дисциплінарна відповідальність настає внаслідок порушення дисципліни (трудової, навчальної, військової). Міри дисциплінарної відповідальності накладаються органом, якому надане право прийняття на роботу даного працівника, а для окремих категорій працівників – вищестоящими стосовно зазначених осіб органами.
До мір дисциплінарної відповідальності належать догана, звільнення з роботи. Вони закріплені в Кодексі законів про працю (КЗпП) України, що встановлює також і порядок їхнього накладення.
Для окремих категорій працівників, до дисципліни яких пред'являються більш високі вимоги (суддів, працівників прокуратури, органів внутрішніх справ, військовослужбовців, працівників транспорту) статутами і положеннями про дисципліну закріплені й інші міри дисциплінарної відповідальності, напр., сувора догана, попередження про неповну службову відповідність та ін.
Для дисциплінарної відповідальності характерно те, що вона має місце стосовно підпорядкованості особи, яка вчинила провину, органу, що застосував захід дисциплінарного впливу. У разі кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності відносини службової підпорядкованості відсутні.
Матеріальна відповідальність настає внаслідок вчинення матеріальної провини. Міри матеріальної відповідальності регламентовані КЗпП України. Вони виражаються в обмеженому чи повному відшкодуванні матеріальної шкоди і можуть призначатися власником підприємства або судом загальної юрисдикції.
Конституційна відповідальність настає внаслідок вчинення конституційної провини. Мірами конституційної відповідальності є зокрема, імпічмент Президенту України, касирування (скасування) результатів виборів, відкликання депутата місцевої ради, оголошення акта Верховної Ради України не відповідним Конституції України, що припиняє його дію. Ці міри застосовуються різними органами держави (Верховною Радою України, Конституційним Судом України, Верховним Судом України, Центральною Виборчою Комісією), а у разі відкликання депутата – виборцями.