Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tema_1_ukr_m.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
303.62 Кб
Скачать

31. Поняття законності та правопорядку

Вимога дотримуватися виданих державою законів сформувалася давно. Ще римські юристи говорили про безумовну необхідність дотримуватися законів /закон суворий, але це закон - dura lex sed lex/.

Як стійке явище громадського життя законність виникає і формується в умовах цивілізованого суспільства, здатного забезпечити реальну рівність громадян перед законом.

3аконність - є суворе і повне здійснення приписів правових законів і заснованих на них юридичних актів усіма суб'єктами права.

Законність характеризується наступними основними ознаками: загальністю і пов'язаністю з правом.

Найважливішою рисою законності є її загальність. Вимога дотримуватися правових норм відноситься до усіх, хто знаходиться в межах їхньої дії, та до кого вони звернені. Законів зобов'язані дотримуватися усі без винятку. Ніхто не має привілеїв обходити чи порушувати закон, ставити себе над законом. Ні посада, ні заслуги, ні будь-які особливі досягнення не можуть бути підставою для зневаги закону. Загальність законності належить в однаковій мірі і державі, її органам, посадовим особам і громадянам. Забезпечення загальності дотримання правових приписів - завдання держави і її органів. Самі громадяни поза державно-правовими структурами не можуть встановити режим законності в громадському житті.

3аконність нерозривно пов'язана з правом. Оцінити стан законності в країні можна тільки на підставі того, якою мірою закони держави відбивають об'єктивні потреби суспільного розвитку. Якщо правові норми, що видаються державою, закріплюють і охороняють інтереси тільки окремих осіб чи певних соціальних груп, не враховуючи загальних та індивідуальних інтересів усього населення країни, то законність відсутня. Якщо правові норми лише формально відбивають інтереси різних шарів населення, але не гарантують їх, то і тут не може бути мови про законність. Нормативною основою законності є правові закони, що адекватно відбивають загальні й індивідуальні інтереси всіх учасників суспільних відносин.

Таким чином, режим законності в правовій державі припускає наявність двох взаємозалежних факторів:

- досконалого, чітко відпрацьованого законодавства, що відповідає потребам суспільного прогресу;

- повної і безумовної реалізації приписів законів і підзаконних нормативних правових актів державними органами, посадовими особами, громадянами і різними об'єднаннями.

Режим законності існує лише тоді, коли виконуються наступні вимоги законності:

1. Верховенство закону по відношенню до всіх інших правових актів.

У правовій державі закон володіє вищою юридичною силою. Він виступає головним, основним регулятором суспільних відносин. Підзаконні акти діють лише в тому випадку, коли які-небудь відносини законодавчо не урегульовані. При цьому вони повинні видаватися в точній відповідності з законом і на основі закону.

2. Єдність розуміння і застосування законів на всій території їхньої дії.

Єдине розуміння сутності і конкретного змісту законів забезпечує законність правозастосовчої діяльності компетентних органів і посадових осіб на всій території, у межах якої поширюється чинність закону.

3. Рівна можливість усіх громадян користуватися захистом закону та їх рівний обов'язок слідувати його приписам (рівність усіх перед законом і судом).

Міцний і ефективний режим законності в суспільстві можливий тільки в умовах рівності людей перед законом і судом.

4. Здійснення прав і свобод людиною не повинно порушувати права і свободи інших осіб.

У правовій державі свобода однієї людини не може бути реалізована на шкоду свободі іншої. Закон не допускає обмеження прав одних за рахунок прав інших громадян.

5. Неприпустимість протиставлення законності і доцільності.

Правові закони мають вищу суспільну доцільність. У них максимально відбиваються як суспільні, так і індивідуальні інтереси людей. Якщо ж закон застарів, відстає від потреб суспільного розвитку, він повинен бути змінений чи замінений у встановленому порядку. Але, поки закон діє в часі, у просторі і за колом осіб, його приписи рівною мірою обов'язкові для усіх. Застарілий закон скасовується тільки в законному порядку, і ніякі місцеві органи чи індивідуальні особи не можуть порушувати закон, посилаючись на його недоцільність. Вони можуть звернутися до законодавчого органа з проханням невідкладного скасування застарілого закону, але не більше. Мудрий же законодавець завжди скасує чи замінить застарілий закон.

6.Запобігання й ефективна боротьба з правопорушеннями. Правова держава створює необхідні матеріальні, політичні, соціальні й інші передумови для запобігання і припинення правопорушень. Сприятливі матеріальні умови життя, соціальна захищеність населення, політична стабільність у країні, наявність справедливих правоохоронних органів створюють реальну основу режиму законності.

Безпосереднім підсумком правового регулювання, дії права є правопорядок. Тобто, правопорядок є результат здійснення режиму законності. Це, по суті реалізована законність, що виявляється в системі суспільних відносин, урегульованих нормами права. Якщо законність виражається в суворому і неухильному виконанні правових норм, то правопорядок являє собою фактичний стан упорядкованості суспільних відносин, що виникли в результаті перетворення правових приписів у життя. Поведінка учасників цих відносин відповідає їх суб'єктивним правам і юридичним обов'язкам. Інакше кажучи, правопорядок створюється в сфері правових відносин у результаті здійснення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Правопорядок є найважливішою складовою частиною суспільного порядку, що виник у результаті функціонування всіх соціальних норм. Суспільний порядок – більш широке поняття, тому що він містить у собі всі суспільні відносини, що складаються між людьми. Правовий порядок являє собою центральну частину суспільного порядку, оскільки правом регулюються найважливіші, докорінні суспільні відносини.

Усяке порушення правового порядку є одночасно порушенням суспільного порядку, оскільки перший включається в другий. Але, не всяке порушення суспільного порядку означає одночасне порушення правового порядку, тому що суспільний порядок - явище більш широке за своїм обсягом, змістом.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]