
- •Тема 1. Основи загальної теорії держави і права
- •1. Влада та соціальні норми в первісному суспільстві
- •2. Загальна характеристика теорій походження держави
- •3. Виникнення держави і права.
- •4. Поняття та ознаки держави
- •5.Типологія держави (формаційний і цивілізаційний підхід)
- •6. Функції держави
- •11. Теорія розподілу державної влади
- •12. Поняття та основні ознаки правової держави
- •13. Громадянське суспільство і держава
- •14. Поняття і види соціальних норм
- •15. Поняття й ознаки права
- •16. Співвідношення права та моралі.
- •17. Об'єктивне та суб'єктивне право
- •18. Функції права
- •19. Поняття та види джерел права
- •20. Закони та підзаконні акти
- •21. Система права. 22. Галузі та інститути права.
- •23. Загальна характеристика галузей права України.
- •24.Поняття та види норм права
- •25. Структура норми права
- •26. Систематизація нормативно-правових актів, її мета та види
- •29. Види правовідносин
- •30. Поняття та види юридичних фактів
- •31. Поняття законності та правопорядку
- •32. Гарантії законності та правопорядку
- •33. Поняття, види та ознаки правопорушення
- •34. Склад правопорушення
- •35. Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •36. Види юридичної відповідальності
- •37. Підстави та цілі юридичної відповідальності
20. Закони та підзаконні акти
Основними джерелами права України є нормативно-правові акти. Провідне місце серед них належить законам.
Закон - це нормативно-правовий акт, що приймається в особливому порядку парламентом (законодавчим органом держави) чи народом у порядку референдуму, володіє вищою юридичною силою і регулює найбільш важливі суспільні відносини.
Закони України приймаються Верховною Радою України, а також всеукраїнським референдумом і мають вищу юридичну силу стосовно нормативних актів всіх інших органів держави. Жоден інший орган не має права прийняти, скасувати чи змінити закон. Акти всіх інших органів держави повинні відповідати закону, а у разі, якщо вони суперечать закону, повинні бути у встановленому порядку скасовані чи приведені у відповідність із законом.
Для законів характерний особливий порядок їх прийняття і введення в дію.
Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президенту України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України і Національному банку України. Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.
Законодавчий процес в Україні містить у собі також стадії: підготовки законопроекту; його обговорення в трьох читаннях на засіданнях Верховної Ради України, у ході яких вносяться виправлення і доповнення; прийняття закону; його підписання й обнародування. Законодавчий процес урегульований Конституцією України і Регламентом Верховної Ради України.
Закони приймаються зазвичай постатейним голосуванням. Верховна Рада приймає закони більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією.
Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президенту України.
Президент України протягом п'ятнадцяти днів після одержання закону підписує його, приймаючи до виконання, і офіційно обнародує його або повертає закон зі своїми мотивованими і сформульованими пропозиціями у Верховну Раду України для повторного розгляду.
У разі, якщо Президент України протягом установленого терміну не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і повинен бути підписаний і офіційно обнародуваний.
Якщо при повторному розгляді закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш ніж двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати й офіційно обнародувати протягом десяти днів.
Закон набирає сили через десять днів із дня його офіційного обнародування, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. /Нерідко в самому законі чи в супровідній постанові Верховної Ради уточнюються терміни і порядок введення його в дію (з моменту прийняття; з моменту опублікування; конкретно зазначеної дати; поетапно)/.
Офіційне обнародування закону здійснюється шляхом його опублікування в офіційних виданнях, якими є "Відомості Верховної Ради України", „Офіційний вісник” і газети „Президентський вісник”, „Урядовий кур'єр”, "Голос України".
Діючі в Україні закони можна поділити на наступні види: 1) Конституція України; 2) кодекси України; 3) основи законодавства України; 4) поточні (звичайні) закони України.
Конституція України - Основний Закон України, що закріплює основи конституційного ладу України, основи правового стану особи, державний устрій, систему державних органів і символи держави Україна.
Кодекси - це своєрідні зводи законів по окремих галузях права України. В даний час в Україні діє близько 20 різних кодексів.
Основи законодавства – законодавчий акт, що закріплює основні початки правового регулювання в ряді комплексних сфер соціально-культурного будівництва. В даний час в Україні діє три акти законодавства, що іменуються Основами. Зокрема, це Основи законодавства про культуру й Основи законодавства про охорону здоров'я.
Поточні (звичайні) закони - це акти, що регулюють окремі важливі сторони і сфери громадського життя.
Закон займає чільне місце в системі нормативних актів. Всі інші нормативно-правові акти називаються підзаконними. Сама назва "підзаконний нормативний акт" підкреслює, що усі вони перебувають "під" законом, підпорядковані його вищій юридичній чинності, видаються на основі й для виконання закону. У цьому плані вони мають ніби вторинний характер, оскільки основні напрямки правового регулювання встановлені певним законом. Підзаконні нормативні акти розвивають і конкретизують основні положення законів, поглиблюють їхній зміст. В існуванні такого роду актів існує об'єктивна необхідність, оскільки законодавець не в змозі у всіх подробицях врегулювати всі сторони суспільного життя.
Підзаконні нормативно-правові акти - це нормативні акти компетентних органів, що видаються на основі закону й для виконання закону.
Система підзаконних актів дуже велика. При цьому кожен орган держави приймає правові норми тільки у встановленій для нього формі. Найважливішими підзаконними нормативними актами в Україні є нормативні укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні накази міністрів, постанови державних комітетів, інструкції, вказівки, положення, що затверджуються наказами і постановами, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій та ін.