Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
навчальна Сіверщина.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
108.03 Кб
Скачать

Тема 7. Чернігівщина у добу визвольних змагань .

Лютнева революція в Росії та її відгомін на Чернігівщині. Зміни в структурі політичної влади. Результати виборів до Всеросійських Установчих Зборів по Чернігівській губернії. Діяльність органів Центральної Ради на Чернігівщині. Проголошення радянської влади у Чернігові 19 січня 1918 р. Окупація Чернігівщини німецькими військами. Чернігівщина при Гетьманському режимі та при Директорії. Глухівська селянська повстанська республіка. Розвиток культури на Чернігівщині за доби національних змагань.

Змістовний модуль іv

Чернігівщина у радянські часи. Зміни територіальної, політичної системи. Характеристика економічної політики на теренах області. Сталінський режим та його наслідки для регіону. Велика вітчизняна війна та її відгомін на Чернігівській землі. Чернігівщина у часи застою. Новітня історія краю. Напрямки розвитку регіону, проблеми та здобутки.

Тема 8. Чернігівщина у довоєнну добу.

Територіально-адміністративне районування краю при радянському режимі. Ліквідація губернії. Утворення Чернігівської області (жовтень 1932р.). Індустріалізація, колективізація та голодомор 1932 – 1933 рр. на Чернігівщині. Сталінський терор щодо наукової інтелігенції краю. Процеси українізації на Чернігівщині.

Тема 9. Розвиток Чернігівщині в умовах системної кризи 50-80-х рр. Хх ст.

Втрати Чернігівщини у Великій вітчизняній війні. Відбудова економіки краю. Голод 1946 – 47 рр. на Чернігівщині за спогадами очевидців. Суспільно-політичне життя. Культура Чернігівщині у повоєнний час.

ХХ з`їзд КПРС та особливості лібералізації суспільного життя на Чернігівщині. Доба «застою» у краї. Розвиток радгоспної системи та її специфіка у регіоні. Занепад сільського господарства Чернігівщини. Чернігівці учасники Афганської війни. Аналіз тогочасної преси. Культура.

«Перебудовчі» процеси і Чернігівщина. Формування опозиції офіційно існуючій владі. Діяльність чернігівських осередків Народного Руху та їхній внесок у розгортання провінційної революції.

Тема 10. Чернігівщина на сучасному етапі

Територія, населення, природні умови сучасної Чернігівської області. Структура влади. Політична структура сучасної Чернігівщини. Етнічній склад населення.

Особливості соціально-економічного життя. Екологічні проблеми сучасної Чернігівщини. Розвиток промисловості в регіоні.ї

Система освітніх закладів. Культурне життя. Музеї. Туристичні маршрути. Чернігівщина літературознавча.

Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:

а) робота на лекції (за курс) (активність роботи, ведення зошитів

і написання конспектів) до 10 балів

б) робота на семінарському занятті до 8 балів

  • Відповідь на семінарському занятті 5 – 8 балів

  • Запитання на семінарському занятті до 1 бала

  • Рецензування відповіді на семінарському занятті до 1 бала

  • Доповнення на семінарському занятті до 5 балів

  • Реферат 3-5 балів

в) самостійна робота до 6 балів

г) модульна контрольна робота до 5 балів

д) інші види робіт (наукова робота, творчі завдання,

реферування, участь в олімпіаді та круглих столах) до 10 балів

е) екзамен до 30 балів

Ведення конспекту лекцій оцінюється за наступними критеріями: повнота, охайність, грамотність. Наявність усіх компонентів лекцій, які відповідають усім вимогам, може бути оцінено від 8 до 10 балів; неохайне оформлення – від 4 до 7 балів; за відсутності конспекту окремих лекцій або недостатньо повне відображення лекційного матеріалу у конспекті – від 1 до 3 балів.

Відповідь на семінарському занятті оцінюється за наступними критеріями:

7 балів – студент у повному обсязі опрацював програмовий матеріал (основну і додаткову літературу, джерела), має глибокі й міцні знання, упевнено оперує набутими знаннями, виявляє розуміння історичних процесів, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати, може аналізувати історичну інформацію, здатний презентувати власне розуміння, оцінку історичних явищ, має досить міцні навички роботи з історичною картою.

6 бали – студент вільно володіє навчальним матеріалом (опрацював основну і деяку частину додаткової літератури і джерел), узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими з підручників, посібників історичних документів; може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення понять, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; узагальнювати та застосовувати набуті знання.

5 бали – студент загалом самостійно відтворює програмовий матеріал (на рівні підручника), може дати стислу характеристику питання, загалом правильно розуміє історичні терміни, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, виклад не самостійний (переказ підручника), є певні неточності як у матеріалі, так і у висновках, аргументація слабка.

4 бали – студент за допомогою викладача намагається відтворити матеріал, але відповідь неповна, в ній налічується багато неточностей, головний зміст матеріалу не розкрито

3 бали – студент має лише приблизне уявлення про питання, що розглядається на занятті, може сказати два-три речення по суті питання, назвати деякі дати, головний зміст матеріалу не розкрито.

Самостійна робота передбачає опрацювання проблем, винесених на самостійне опрацювання і може виконуватися у формі рефератів. В залежності від якості виконання оцінюється від 1 до 6 балів.

За виконання модульної контрольної роботи студенти можуть отримати максимально 7-8 балів (в залежності від модуля). Неповна відповідь на запитання, в якій налічується багато неточностей, не достатнє володіння науковим апаратом оцінюється від 1 до 3 балів; відповідь, яка позбавлена серйозних неточностей, але має окремі недоліки, оцінюється від 4 до 5 балів. Повна відповідь оцінюється від 6 до 8 балів.

Складання екзамену. Якщо студент отримав протягом навчальних модулів незадовільну оцінку (35-69 балів), то він може скласти іспит, але тільки з дозволу деканату. Кожен студент, що отримав більше 69 балів, має можливість підвищити свій рейтинг під час складання екзамену, але не більше, ніж на 30 балів.

СТруктура Навчальної дисципліни “Історія чЕРНІГОВО-СІВЕРЩИНИ” за модульною системою

Вид роботи (год.)

І

Модуль

ІІ

Модуль

ІІІ модуль

ІV модуль

Разом

Лекції

8

8

6

8

30

Семінари

4

4

4

4

16

Самостійна робота

15

15

17

15

62

Разом

27

27

27

27

108