
- •Програма навчальної дисципліни
- •Змістовний модуль і
- •Тема 1. Чернігівщина в епоху первіснообщинного ладу
- •Тема 2. Чернігово-Сіверська земля у добу Київської Русі.
- •Змістовний модуль іі
- •Тема 3. Чернігово-Сіверська земля під владою татар та у складі Великого князівства Литовського.
- •Тема 4. Чернігівська земля наприкінці хv – у першій половині хvіі ст.
- •Тема 5. Чернігово-Сіверщина у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •Змістовний модуль ііі
- •Тема 6. Чернігівщина у хіх ст.
- •Тема 7. Чернігівщина у добу визвольних змагань .
- •Змістовний модуль іv
- •Тема 8. Чернігівщина у довоєнну добу.
- •Тема 9. Розвиток Чернігівщині в умовах системної кризи 50-80-х рр. Хх ст.
- •Тема 10. Чернігівщина на сучасному етапі
- •Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:
- •Розподіл балів за рейтинговою системою
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
29 березня 2012 року № 384
Форма № Н-3.03
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка
Історія Чернігово-Сіверщини
Програма
нормативної навчальної дисципліни
підготовки освітньо-кваліфікаційний рівень ”спеціаліст”
напряму 0203 Гуманітарні науки
спеціальності 020302 Історія
Чернігів
2012 рік
РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка
РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Гейда Ольга Сергіївна
Обговорено та рекомендовано до видання кафедрою історії та археології України
“29” серпня 2012 року, протокол № 1
Вступ
Навчальний курс “Історія Чернігово-Сіверщини” розрахований на студентів вищих навчальних закладів історичних факультетів з урахуванням наявності у них базового рівня знань (середньої освіти), які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки спеціаліста. Курс “Історія Чернігово-Сіверщини” для студентів V курсу історичного факультету розрахований на 9-й семестр і передбачає 30 лекційних, 16 практичних та 62 години самостійної роботи. Формою підсумкового контролю якості знань, навичок, вмінь студентів є екзамен.
Потреба у вивченні історії рідного краю постала у зв’язку із сучасними тенденціями розвитку вітчизняної історичної науки та активізацією досліджень у галузі мікроісторії. Для всебічного розуміння історичного процесу вцілому, необхідно прослідкувати ті особливості та специфічні риси суспільного розвитку, що були притаманні окремим регіонам України. Крім того, сучасні дослідження локальної історії сприяють заповненню тих фактологічних лакун, що існують ще з часів панування радянської історіографії.
Після здобуття Україною незалежності концепція освіти докорінно зазнала змін, що позначилося на впровадженні у навчально-виховний процес школи та вищих навчальних закладів елементів патріотичного виховання, спрямованого на формування у студентів почуття національного самоусвідомлення та національної повноцінності ( для подолання комплексу меншовартості). Одним із засобів для досягнення поставлених цілей має стати розвиток історичного краєзнавства.
Хронологічно курс “Історія Чернігово-Сіверщини” охоплює період від появи людини на теренах краю до сучасності, тематично – усі етапи економічної, політичної та соціокультурної історії. Територіальні рамки курсу охоплюють землі Чернігово-Сіверщини з урахуванням змін в територіальному поділі у різні історичні епохи (територію Чернігово-Сіверського князівства у києворуський час, Чернігівського воєводства у часи підпорядкування ВКЛ та Речі Посполитій, Чернігівської губернії у часи входження до складу Російської імперії, Чернігівської області у ХХ ст.).
У процесі викладання матеріалу актуалізуються набуті знання, навички, вміння, життєвий досвід студентів, вивчається творча спадщина вітчизняних і зарубіжних істориків. Значну увагу приділено процесам розвитку регіону у різні історичні єпохи. Аналізуються особливості політичної, економічної та соціальної історії Чернігово-Сіверщини у давньоруські часи та період входження земель краю до складу Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії. Окремі лекції присвячені добі Гетьманщині. На семінарськіх заняттях, питання яких не співпадають з лекційними студенти опрацьовують матеріал найновіших досліджень з історії Чернігово-Сіверщини останніх десятиліть, розширюючи свої знання з історії рідного краю. Чималу увагу пропонується звернути на історію містечок і сіл області, культурні надбання населення рідного краю, здобутки у сфері літератури, мистецтва, архітектурного будівництва.
Формою контролю якості знань, вмінь та навичок, здобутих у ході опрацювання матеріалу курсу, може бути система завдань, яка будуватиметься на основі поступового підвищення їх складності та вимагатиме оперування основними прийомами розумової діяльності, передбачатиме збільшення ступеня активності й самостійності студента в навчальній діяльності.
МЕТА:
ознайомлення з основними фактами та подіями історії регіону;
закріплення та поглиблення здобутих у середніх навчальних закладах знань про історичний поступ народів, які проживали в різний час на її території;
розвиток навичок наукового аналізу, спрямованих на забезпечення самостійного осмислення закономірностей історичного процесу;
оволодіння практичними навичками роботи з історичними джерелами і науковою літературою;
вироблення уміння правильно оформляти методологічний і технічний інструментарій наукових досліджень;
пробудження і розвиток інтересу до рідного краю, виховання любові та поваги до його культури, звичаїв, традицій, історичного минулого.
Згідно з вимогами Державного стандарту підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” з історії, фахівець повинен вміти:
аналізувати шляхи розвитку первісного суспільства на території Чернігівщини, використовувати набуті знання у практичній роботі.
аналізувати етносоціальні процеси у регіоні з найдавніших часів до середини XIX ст., основні історичні події, які їм сприяли або ж, навпаки, гальмували їх, основні народотворчі сили в різні періоди історії.
аналізувати особливості перебігу державотворчих процесів на Середньому Подніпров’ї на різних етапах історичної еволюції, знаходити спільне і відмінне з аналогічними процесами як у інших регіонах, так і на українських землях в цілому.
аналізувати найбільш важливі події і явища, визначати їх місце та роль у мікроісторії регіону та загальному історичному процесі, застосовувати на практиці методику конкретних краєзнавчих досліджень з використанням місцевих історичних джерел, експозицій краєзнавчих музеїв, періодичної преси тощо, використовувати набуті знання у практичній роботі.
Програма навчальної дисципліни
“Історія Чернігово-Сіверщини”
Змістовний модуль і
Давня історія заселення території Чернігово-Сіверщини. Характеристика стоянок кам’яного віку. Епоха бронзи та заліза. Поширення слов’янських археологічних культур у регіоні. Виникнення, розвиток і занепад Київської Русі (ІХ – перша половин ХІІІ ст.)
Вступ
Предмет та завдання курсу «Історія Чернігово-Сіверщини». Хронологічні та територіальні рамки. Періодизація історії регіону. Характеристика джерельної бази. Етапи історіографічного вивчення Чернігово-Сіверщини.
Тема 1. Чернігівщина в епоху первіснообщинного ладу
Заселення території сучасної Чернігівщини в епоху палеоліту. Палеолітичні стоянки Пушкарі, Чулатов, Погон. Відкриття і дослідження Мезинської палеолітичної стоянки.
Мезоліт на Чернігівщині. Характеристика неолітичних стоянок на території краю. Поселення трипільської культури. Епоха бронзи. Поселення Пустинка. Залізний вік на території Чернігов-Сіверщини. Пам’ятки скіфського періоду. Юхнівська культура та її пам’ятки на теренах краю
Ранні слов`ни на території Чернігівщини. Поселення зарубінецької, черняхівської, київської та колочинської археологічних культур. Характеристика поселень волинцевської та роменської культур. Сіверяни. Літописні джерела про розселення сіверян. Суспільно-політичний устрій. Релігійні уявлення. Матеріальна культура.
Тема 2. Чернігово-Сіверська земля у добу Київської Русі.
“Повість минулих літ” про приєднання Олегом до складу Київської Русі літописного племені сіверян. Соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства у складі Київської Русі. Основні господарські заняття населення: землеробство, скотарство, розвиток промислів та ремесел. Соціальна структура населення князівства. Торгівельні зносини. Вірування, звичаї та обрядовість. Літописні міста Чернігово-Сіверської землі та їх археологічне вивчення.
Перші літописні згадки про Чернігів. Версії походження назви міста Чернігова. Етапи формування давнього міста. Топографія Чернігівського дитинця.
Значення Лиственської битви для формування території Чернігівського князівства. Генеалогія чернігівських князів. Любецький з”їзд та його наслідки. Удільні князівства Чернігово-Сіверської землі.
Змістовний модуль іі
Перебування Чернігово-Сіверщини під владою татаро-монголів, Великого князівства Литовського та Московії. Характеристика соціальної структури населення краю, економічного та політичного розвитку, культурних надбань означеного періоду. Історичний поступ регіону часів Гетьманщини.
Тема 3. Чернігово-Сіверська земля під владою татар та у складі Великого князівства Литовського.
Етапи перебування Чернігово-Сіверщини під владою Золотої Орди та їх характеристика. Перші набіги монголо-татар на територію Чернігово-Сіверщини. Події жовтня 1239 р. на Чернігівщині. Особливості розвитку Чернігово-Сіверщини під монголо-татарським ігом. Наслідки панування монголо-татар на Чернігівщині в оцінках істориків.
Причини входження земель південної Русі до складу Великого князівства литовського. Процес включення території Чернігово-Сіверщини до складу ВКЛ. Питання дати включення сіверських земель до складу ВКЛ в українській історіографії. Внутрішнє життя князівства за часів ВКЛ: структура влади, соціально-економічний розвиток. Територія Чернігово-Сіверщини за часів Великого князя литовського Ольгерда. Чернігівській князь Свидригайло.