Xiрургічні методи
Радикальна операція - це єдиний спосіб тривалого продовження життя. В Японії, де на ранній стадії діагностується більше 30 % карцином, показник 5-річного виживання таких пацієнтів становить понад 90 %.
Три типи радикальних операцій застосовують у хірургії раку шлунка: проксимальну субтотальну резекцію, гастректомію і дистальну субтотальну резекцію.
Паліативні та симптоматичні операції
Паліативна резекція виконується при гострій кровотечі, спричиненій розпадом пухлини, або при перфорації стінки шлунка пухлиною на фоні метастатичного поширення процесу у внутрішні органи. При цьому слід виконувати лише просту резекцію шлунка для того, щоб ліквідувати гостру хірургічну патологію.
Симптоматичні операції ліквідовують симптоми непрохідності:
а) гастростомія - при ураженні кардіального відділу шлунка з обтурацією просвіту стравоходу;
б) гастроентероанастомоз, єюностомія - при раку антрального відділу з декомпенсованим пілоростенозом.
Xiміотерапія
Цитостатична хіміотерапія може застосовуватися в кількох режимах як неоад’ювантна, периопераційна, післяопераційна та паліативна.
Променева терапія
Телегамматерапія в передопераційний період потенційно підвищує резектабельність первинно нерезектабельних пухлин (дані японських авторів). Післяопераційна променева терапія (45 Гр) сприяє зменшенню рецидивів (які спостерігаються в 50-80 % пацієнтів), однак ще немає переконливих даних щодо цього.
Диспансерне спостереження
Для ранньої діагностики раку велике значення має диспансеризація осіб, що мають підвищений ризик розвитку цього захворювання. До групи спостереження мають бути включені хворі, старші за 40 років та мають такі захворювання:
виразкова хвороба шлунку
поліпи шлунку
неепітеліальні пухлини шлунку
хронічний атрофічний гастрит з кишковою метаплазією
хворі, які зазнали резекції шлунку
За цими пацієнтами необхідно вести активне спостереження зі щорічним ендоскопічним і рентгенологічним контролем та дослідженням калу на приховану кров кожні 6 місяців.
Після радикального лікування пацієнт оглядається онкологом щотри місяці протягом двох років, далі два рази на рік. Інструментальне обстеження: ендоскопія (1-й рік - щоквартально; потім - два рази на рік); рентгенографія шлунково-кишкового тракту (раз у півроку); рентгенографія органів грудної порожнини (раз у півроку); УЗД органів черевної порожнини (що три місяці - в перші два роки, далі - раз на півроку); обстеження прямої кишки та яєчників; при необхідності КТ, сканування кісток; лабораторні дослідження: загальний аналіз крові, РЕА (раковоембріональний антиген) здійснюють щоквартально в перші два роки. При виявленні рецидиву чи метастазів подальший план лікування узгоджується з онкохірургом, хіміотерапевтом і радіологом.
Прогноз
Прогноз у хворих на рак шлунка в загальному несприятливий. Найважливші прогностичні фактори це: стадія, метастази в лімфовузли, ступінь диференціації пухлини. В Україні рак шлунка І-ІІ стадії діагностується в 19,8 % хворих, ІІІ стадія - в 35,9 %, четверта - в 37,6 % хворих (1995). Проблеми ранньої діагностики в нашій країні очевидні. Лише раннє виявлення раку і радикальне лікування сприяють продовженню життя. П’ятирічне післяопераційне виживання при І, ІІ, ІІІ стадії РШ становить відповідно 70, 43 і 16 %.