МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Запорізький національний технічний університет
Методичні вказівки
для проходження переддипломної практики
студентів спеціальності 7.090211
“Колісні та гусеничні транспортні засоби”
денної та заочної форм навчання
2010 р.
Методичні вказівки для проходження переддипломної практики студентів спеціальності 7.090211 “Колісні та гусеничні транспортні засоби” денної та заочної форм навчання. /Укл.: Бєліков С.Б., Козирев В.Х., Дударенко О.В. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2010.-14 с.
Укладачі: С.Б. Бєліков, проф., доктор техн. наук,
В.Х. Козирев, доц., канд. техн. наук,
О.В. Дударенко, доц., канд. техн. наук.
Рецензент: О.С. Слюсаров, доц., канд. техн. наук.
Відповідальний за випуск: В.Х. Козирев, доц., канд. техн. наук.
Затверджено
на засіданні кафедри “Автомобілі”
Протокол № 2 від 05.10.2010 р.
ЗМІСТ
стор.
Вступ………………………………………………………… |
4 |
1 Мета та завдання практики………………………………. |
5 |
2 Зміст практики та особисте завдання…………………… |
5 |
3 Екскурсії…………………………....................................... |
8 |
4 Вимоги до технічного звіту……………………………… |
8 |
5 Календарний графік………………………………………. |
9 |
Рекомендована література.………………………………… |
10 |
Додаток А. Приклад оформлення титульного листа……... |
14 |
ВСТУП
Переддипломна практика студентів є важливою частиною навчального процесу по підготовці висококваліфікованих фахівців, яка повинна забезпечити закріплення та поширення фахових знань студентів, їх систематизацію і придбання практичних навиків, самостійне вирішення задач зі спеціальності у відповідності зі спеціалізації, вивчення комплексу виробничих питань, необхідних для послідовної інженерної діяльності.
Згідно з навчальним планом за фахом 7.090211 “Колісні та гусеничні транспортні засоби” передбачена переддипломна практика на 10 семестрі (денна форма навчання) або на 12 семестрі (заочна форма навчання) протягом 4 тижнів.
Учбово-методичне керівництво переддипломної практики виконує кафедра "Автомобілі".
Керівник практики від кафедри забезпечує проведення усіх організаційних заходів, контролює проведення зі студентами обов'язкових інструкцій по охороні праці і техніці безпеки, організує високу якість практики студентами і несе відповідальність її навчальному плану і програмі.
Керівник практики студентів від підприємства:
- організує проходження практики закріплених за ним студентів у тісному зв'язку з вузівським керівництвом;
- знайомить студентів з організацією робіт на конкретному робочому місці, з управлінням технічними процесами, обладнанням, організацією створення і освоєння нової техніки, охорони труда, тощо;
- здійснює постійний контроль за роботою практикантів, допомагає збирати матеріал для дипломного проектування.
Студент при проходженні практики повинен повністю виконувати завдання, передбачені програмою практики, підкорятись діючим на виробництві правилам внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії.
По закінченні практики студент-практикант складає письмовий звіт і здає його керівникові практики від кафедри, підписаний безпосереднім керівником практики від підприємства і завіреним печаткою підприємства.
1 Мета та завдання практики
Метою практики є вивчення виробничої діяльності конструкторських і технологічних служб автомобільних заводів, автотранспортних підприємств, станцій технічного обслуговування, безпосередня практична підготовка до самостійної праці на первинній посаді, передбаченій для заміщення фахівцями з вищою освітою типовими номенклатурами посад, збір матеріалів до дипломного проекту, поглиблення і закріплення теоретичних знань, придбанню досвіду організаційної і виховательської праці в колективі.
Завданням практики є:
- узагальнення, систематизація, закріплення і поглиблення знань по загально-технічним і спеціальним дисциплінам зі спеціальності;
- вивчення і придбання практичних навичок на посадах конструктора і технолога;
- ознайомлення з питаннями організації науково-дослідної роботи, раціоналізаторської і винахідницької діяльності на підприємствах;
- придбання навиків в проведенні дослідної роботи і впровадженні її результатів в дипломному проектуванні.
2 Зміст практики та особисте завдання
Студенти на практиці повинні:
- виконати дослідну частину (техніко-економічне обґрунтування необхідності створення нової розробки конструкції на основі аналізу матеріалів досліджень і патентної інформації);
- вивчити технологію розробки, виготовлення, випробування і доведення конструкції;
- обґрунтувати надійність і безпечність конструкції нової моделі, автоматизацію керування сучасним автомобілем чи стендом та діагностичним обладнанням;
- розробити художньо-естетичне оформлення нової моделі автомобіля або діагностичного обладнання;
- вивчити діючі технологічні процеси збірки-розбірки механізму, агрегату або системи стенду, пристрою і автомобіля в цілому, які розроблені в дипломному проекті;
- ознайомитись з основними напрямками розвитку технологічних процесів отримання заготівок; механічної і термічної обробки деталей;
- вивчити методи і види випробувань механізму або агрегату автомобіля на надійність і довговічність з умовою їх відповідності нормативам і технічним умовам і випробуванням надійності машин по основним технічним параметрам;
- вивчити умови праці водія на автомобілі, що проектується, з урахуванням фізіологічних і психологічних особливостей його праці і заходів безпеки, зменшенню шуму і вібрації, зниженню втомленості, тощо;
- ознайомитись з цеховими і загальнозаводськими заходами по охороні навколишнього середовища.
Особисте завдання, тематика якого підбирається керівниками практики від університету з урахуванням місць проходження практик у відповідності із завданням на дипломне проектування, є обов’язковим елементом переддипломної практики, дозволяючи студенту використовувати на практиці теоретичні знання, отримані в університеті, і поширити свій технічний кругозір за фахом.
Особисте завдання для спеціалізації “Автомобілебудування” включає:
- аналіз вдосконалення конструкції механізму або агрегату, вибір компоновки, установлення основних параметрів збиральних одиниць, у відповідності із сучасними вимогами (габарити, маса, матеріали, прогресивні, конструктивні і технологічні рішення, підвищення довговічності і надійності, зниження металоємкості, підвищення паливної економічності, зниження собівартості, підвищення техніко-економічних і експлуатаційних показників) та автомобіля в цілому по основних показниках (що необхідно для технічного обґрунтування агрегату, що проектується, або механізму і автомобіля в дипломному проекті);
- аналіз патентної інформації механізму, що проектується, або агрегату автомобіля;
- реальне виконання особистого завдання на підприємстві з використанням ЕОМ і САПР;
- вивчення і аналіз технологічного процесу збірки указаного механізму або агрегату з вказівкою принципу і організації збірки;
- аналіз технологічного процесу виготовлення однієї з деталей збірної одиниці з вказівкою матеріалу, метода виготовлення заготовки, механічної і термічної обробки, метода контролю якості обробки;
- завдання по організації виробництва;
- завдання по стандартизації і контролю якості продукції на виробництві;
- охорона праці на підприємстві;
- охорона навколишнього середовища на підприємстві, відповідальність за забруднення навколишнього середовища.
Особисте завдання для спеціалізації “Випробування та діагностика автомобіля, діагностичне обладнання" включає:
- аналіз вдосконалення конструкції механізму або агрегату, технічного обслуговування та діагностики;
- аналіз впливу технічного стану автомобіля, агрегату на його експлуатаційні характеристики, сучасного стану технічного обслуговування та можливі напрямки його удосконалення;
- ознайомлення з методиками проведення діагностики технічного стану автомобіля та його агрегатів, визначити послідовність проведення діагностики при технічному обслуговування, операції вимірювань діагностичних параметрів;
- аналіз результатів технічного стану окремих елементів агрегату отриманих на автотранспортному підприємстві або станції технічного обслуговування;
- аналіз стандартного обладнання, яке використовують при діагностиці технічного стану агрегату, виявити діагностичні параметри, для яких немає стандартного обладнання;
- вибрати напрямок та розробити принципову схему конструкції пристрою, стенду, контрольного приладу, діагностичного комплексу;
- ознайомитись з розміщенням обладнання на діагностичній ділянці та місцем діагностики в технологічному процесі технічного обслуговування і ремонту, залежністю кількості обладнання від потужності підприємства;
- вивчити і проаналізувати технологічний процес збірки та розбірки агрегату;
- завдання по організації виробництва;
- завдання зі стандартизації і контролю якості продукції на виробництві.