Визначення крупності та вирівненості ячменю
N п/п |
Фракція зерна |
Маса порожнього бюкса, г |
Маса бюкса з відповідною фракцією, г |
Маса фракції зерна, г |
Склад фракції, % мас. |
1.
2. 3. |
Залишок на ситі а) 2,8 х 20 мм б) 2,5 х 20 мм в) 2,2 х 20 мм Дрібні зерна Домішки, в т.ч. а) сміттєві в т.ч. шкідливі б) зернові |
|
|
|
|
Всього |
100,00 |
100,0 |
|||
Крупність ячменю характеризується кількістю залишку на ситах з отворами шириною 2,8 і 2,5 мм, а вирівненість найбільшим сумарним залишком на двох сусідніх ситах. До дрібних належать зерна ячменю, що проходять крізь сито з отворами 2,2 х 20 мм.
1.2.5. Визначення зараженості зерна шкідниками
Зараженість встановлюють після просіювання 1 кг проби зерна через сита з діаметром отворів 1,5 і 2,5 мм при визначенні наявності кліщів і довгоносиків, відповідно. Ступінь зараженості визначають за кількістю живих шкідників в 1 кг зерна.
Прилади і реактиви: сита з отворами діаметром 1,5 і 2,5 мм; хімічна склянка на 500 мл; бюкс (або чашка Петрі); збільшувальне скло; сітка з металевою оправою; фільтрувальний папір; 1 %-й розчин КМnO4; зерно.
Послідовність виконання роботи
Зараженість зерна кліщем і довгоносиком визначають, розглядаючи прохід крізь сито і вміст піддона через збільшувальне скло (збільшення у 4 4,5 рази) після просіювання 1 кг проби на відповідних ситах. Розраховують кількість живих шкідників в 1 кг зерна. Тривалість просіювання 2 хв. Якщо температура зерна менша 5 оС, то вміст піддона підігрівають до 25-30 оС поки жуки не почнуть рухатися.
Приховану зараженість встановлюють методом Брудної А. А. Методом квадратів виділяють 15 г зерна, звільненого від сміття, розміщують їх у чисту сітку з металевою оправою. Сітку спочатку занурюють на 1 хв у воду з температурою 30 оС, потім на 1 хв в 1 %-й розчин КМnO4, після цього на 20 30 секунд у холодну воду. Після такої обробки на заражених зернах неозброєним оком можна виявити чорні випуклості діаметром приблизно 0,5 мм. Вологу наважку переносять на фільтрувальний папір і підраховують у ній кількість заражених зерен, яку перераховують на 1 кг зерна.
1.2.6. Визначення абсолютної маси ячменю (гост 10842-76)
Абсолютною масою (АМ) ячменю називають масу сухої речовини 1000 зерен, виражену в грамах. Вона об'єктивніше характеризує технологічну цінність зерна, нiж натура, тому що залежить лише вiд його крупностi, зрiлостi та густини зерна. Висока АМ ячменю свідчить про його високу екстрактивнiсть і значний вміст зерна I і II сорту. АМ ячменю для пивоваріння знаходиться в межах 37 48 г, але існують крупнозернисті сорти з масою понад 50 г. Дрібнозернистий ячмінь з масою до 37 г належить до категорії низькосортних.
Прилади і реактиви: технічні ваги, розбірна дошка; пінцет; ячмінь.
Послідовність виконання роботи
Шляхом поділу середньої проби відбирають наважку ячменю масою 50 г (з точністю до десятих грама), звільняють її від сміттєвих і зернових домішок, змішують і розподіляють рівномірним шаром у вигляді квадрату, який ділять по діагоналі на чотири трикутники і відраховують з кожного по 250 зернин підряд без вибору. Кожну з відібраних проб зважують окремо на технічних вагах і додають одержані результати.
З середньої проби вiдбирають двi наважки мiнiмальною вагою по 50 г з точнiстю до 0,01 г. Від цілих зерен відділяють половинки та домiшки i зважують їх. Розраховують масу цiлих зерен i пiдраховують їх кiлькiсть.
АМ повітряно-сухого ячменю (у г) знаходять за формулою:
; (2)
де
m маса наважки цiлих зерен, г;
n кiлькiсть цiлих зерен.
АМ ячменю розраховують за формулою:
; (3)
де
W вологiсть ячменю, %.
Відносна похибка двох паралельних визначень АМ не повинна перевищувати 5 %.