1. 2. Експериментальна частина

1.2.1. Органолептична оцінка зерна

Прилади і реактиви: хімічна склянка на 500 мл; бюкс (або чашка Петрі); зерно.

Послідовність виконання роботи

Колір зерна встановлюють у наважці масою 100 – 150 г при денному розсіяному світлі, порівнюючи його з кольором зерна встановленого зразка.

Запах зерна визначають як у цілому, так і в розмеленому вигляді. Для цього на долоню беруть приблизно 100 г зерна, зігрівають його подихом і нюхають. Для підсилення запаху зерно висипають у склянку, заливають водою з температурою 60 – 70 ^оС і накривають на 2 – 3 хв склом. Воду зливають, висипають зерно на аркуш чистого паперу і встановлюють у ньому наявність стороннього запаху. Вказують в якому зерні, цілому чи розмеленому, виявлено запах.

Смак визначають розжовуванням приблизно 2 г розмеленого зерна. Перед кожним визначенням і після нього рот ретельно промивають водою.

1.2.2. Визначення вологості зерна у приладі к.Н.Чижової

Вологість зерна визначають термічними або електрометричним методом. До термічних методів належать: зразковий  двоступеневе висушування цілого зерна (при 105 ^оС) і розмеленого (при 130 ^оС) у вакуум-тепловій установці; висушування наважки розмеленого зерна до постійної маси при 105 ^оС; основний (стандартний, метод прискореного висушування)  висушування наважки розмеленого зерна в металевих бюксах у сушильній шафі СЕШ1 або СЕШ3 при 130 ^оС протягом 40 хв. Зерно з вологістю понад 18 % перед розмелюванням підсушують при температурі 105 ^оС. Для експрес-визначення вологості використовують прилад Чижової, в якому відбувається швидке висушування (протягом 5-10 хв) наважки зерна завдяки тому, що воно розподіляється тонким шаром і прогрівається з обох боків масивними металевими плитами, нагрітими до температури 160 – 165 ^оС. Метод висушування ІЧ-променями грунтується на здатності вологих матеріалів поглинати їх тепловий потік. Промені проникають на декілька міліметрів вглиб речовини і поглинаються водою, внаслідок чого вона швидко нагрівається і випаровується.

Електрометричне визначення вологості за допомогою електровологоміра грунтується на вимірюванні електропровідності зерна. Вологість визначають у нерозмеленому зерні.

Прилади і реактиви: сушильна шафа СЕШ – 1, металічні бюкси з кришками, ексикатор, пінцет, зерно.

Послідовність виконання роботи

Зразок зерна виділений з середньої проби, приблизно 10 г розмолюють, збирають у скляну банку з притертою кришкою. Для наважки пробу у банці добре перемішують і шпателем з різних місць беруть порції для двох паралельних вимірювань у попередньо висушені і зважені бюкси. Зважування проводять на аналітичних вагах з точністю до 5  0,01 г.

У сушильну шафу нагріту до 140 ^оС ставлять бюкси з відкритими кришками, при цьому температура звичайно падає до 125 ^оС . Включають шафу і за 10 – 25 хв піднімають темепарутру до 130  2 ^оС, фіксують час і проводять висушування протягом 40 хв. Пізніше бюкси щипцями виймають з шафи, накривають їх кришками, охолоджують в ексикаторі протягом 15 – 20 хв і зважують з точність до  0,01 г.

Вологість зерна (у % мас.) розраховують за формулою:

(1)

де

m₁, m₂ – маса бюкса з розмеленим зерном до і після висушування, г;

m – маса порожнього бюкса, г.

Відносна похибка двох паралельних визначень вологості не повинна первищувати 0,5 %.