- •Вихідна сировина для виробництва пива
- •1. Визначення якості ячменю
- •1.1. Теоретичні відомості
- •1. 2. Експериментальна частина
- •1.2.1. Органолептична оцінка зерна
- •Послідовність виконання роботи
- •1.2.2. Визначення вологості зерна у приладі к.Н.Чижової
- •1.2.3. Визначення натури зерна (гост 10840-64)
- •1.2.4. Визначення крупності та вирівненості ячменю (гост 5060-67)
- •Визначення крупності та вирівненості ячменю
- •1.2.5. Визначення зараженості зерна шкідниками
- •1.2.6. Визначення абсолютної маси ячменю (гост 10842-76)
- •1.2.7. Визначення плівчастості ячменю
- •1.2.8. Визначення кислотності зерна
- •1.2.9. Визначення життєздатності
- •2. Визначення якості хмелю
- •2.1. Теоретичні відомості
- •Вимоги до хмелю-сирцю
- •2.2. Експериментальна частина
- •2.2.1. Органолептична оцінка і механічний аналіз хмелю
- •Визначення вмісту листя, стебел та інших домішок
- •Визначення пошкодження хмелю хворобами, шкідниками і плісенню
- •2.2.2. Визначення вологості хмелю
- •2.2.3. Визначення зольності хмелю
- •2.2.4. Визначення вмісту -кислоти у хмелі
- •2.2.5. Визначення загального вмісту гірких речовин у хмелі
- •2.2.5. Розрахунок величини гіркоти хмелю
- •2.2.6. Визначення вмісту дубильних речовин у хмелі
- •3. Визначення якості солоду
- •3.1. Теоретичні відомості
- •Вимоги до якості сухого ячмінного солоду для пивоваріння
- •3.2. Експериментальна частина
- •3.2.1. Органолептична оцінка солоду.
- •3.2.2. Визначення вологості солоду
- •3.2.3. Визначення амілолітичної активності солоду
- •3.2.4. Визначення екстрактивності
- •Вихідна сировина для виробництва пива
- •Вул. Колеси, 2, 79000, м. Львів
1. 2. Експериментальна частина
1.2.1. Органолептична оцінка зерна
Прилади і реактиви: хімічна склянка на 500 мл; бюкс (або чашка Петрі); зерно.
Послідовність виконання роботи
Колір зерна встановлюють у наважці масою 100 – 150 г при денному розсіяному світлі, порівнюючи його з кольором зерна встановленого зразка.
Запах зерна визначають як у цілому, так і в розмеленому вигляді. Для цього на долоню беруть приблизно 100 г зерна, зігрівають його подихом і нюхають. Для підсилення запаху зерно висипають у склянку, заливають водою з температурою 60 – 70 оС і накривають на 2 – 3 хв склом. Воду зливають, висипають зерно на аркуш чистого паперу і встановлюють у ньому наявність стороннього запаху. Вказують в якому зерні, цілому чи розмеленому, виявлено запах.
Смак визначають розжовуванням приблизно 2 г розмеленого зерна. Перед кожним визначенням і після нього рот ретельно промивають водою.
1.2.2. Визначення вологості зерна у приладі к.Н.Чижової
Вологість зерна визначають термічними або електрометричним методом. До термічних методів належать: зразковий двоступеневе висушування цілого зерна (при 105 оС) і розмеленого (при 130 оС) у вакуум-тепловій установці; висушування наважки розмеленого зерна до постійної маси при 105 оС; основний (стандартний, метод прискореного висушування) висушування наважки розмеленого зерна в металевих бюксах у сушильній шафі СЕШ1 або СЕШ3 при 130 оС протягом 40 хв. Зерно з вологістю понад 18 % перед розмелюванням підсушують при температурі 105 оС. Для експрес-визначення вологості використовують прилад Чижової, в якому відбувається швидке висушування (протягом 5-10 хв) наважки зерна завдяки тому, що воно розподіляється тонким шаром і прогрівається з обох боків масивними металевими плитами, нагрітими до температури 160 – 165 оС. Метод висушування ІЧ-променями грунтується на здатності вологих матеріалів поглинати їх тепловий потік. Промені проникають на декілька міліметрів вглиб речовини і поглинаються водою, внаслідок чого вона швидко нагрівається і випаровується.
Електрометричне визначення вологості за допомогою електровологоміра грунтується на вимірюванні електропровідності зерна. Вологість визначають у нерозмеленому зерні.
Прилади і реактиви: сушильна шафа СЕШ – 1, металічні бюкси з кришками, ексикатор, пінцет, зерно.
Послідовність виконання роботи
Зразок зерна виділений з середньої проби, приблизно 10 г розмолюють, збирають у скляну банку з притертою кришкою. Для наважки пробу у банці добре перемішують і шпателем з різних місць беруть порції для двох паралельних вимірювань у попередньо висушені і зважені бюкси. Зважування проводять на аналітичних вагах з точністю до 5 0,01 г.
У сушильну шафу нагріту до 140 оС ставлять бюкси з відкритими кришками, при цьому температура звичайно падає до 125 оС . Включають шафу і за 10 – 25 хв піднімають темепарутру до 130 2 оС, фіксують час і проводять висушування протягом 40 хв. Пізніше бюкси щипцями виймають з шафи, накривають їх кришками, охолоджують в ексикаторі протягом 15 – 20 хв і зважують з точність до 0,01 г.
Вологість зерна (у % мас.) розраховують за формулою:
(1)
де
m1, m2 – маса бюкса з розмеленим зерном до і після висушування, г;
m – маса порожнього бюкса, г.
Відносна похибка двох паралельних визначень вологості не повинна первищувати 0,5 %.
