
- •Вихідна сировина для виробництва пива
- •1. Визначення якості ячменю
- •1.1. Теоретичні відомості
- •1. 2. Експериментальна частина
- •1.2.1. Органолептична оцінка зерна
- •Послідовність виконання роботи
- •1.2.2. Визначення вологості зерна у приладі к.Н.Чижової
- •1.2.3. Визначення натури зерна (гост 10840-64)
- •1.2.4. Визначення крупності та вирівненості ячменю (гост 5060-67)
- •Визначення крупності та вирівненості ячменю
- •1.2.5. Визначення зараженості зерна шкідниками
- •1.2.6. Визначення абсолютної маси ячменю (гост 10842-76)
- •1.2.7. Визначення плівчастості ячменю
- •1.2.8. Визначення кислотності зерна
- •1.2.9. Визначення життєздатності
- •2. Визначення якості хмелю
- •2.1. Теоретичні відомості
- •Вимоги до хмелю-сирцю
- •2.2. Експериментальна частина
- •2.2.1. Органолептична оцінка і механічний аналіз хмелю
- •Визначення вмісту листя, стебел та інших домішок
- •Визначення пошкодження хмелю хворобами, шкідниками і плісенню
- •2.2.2. Визначення вологості хмелю
- •2.2.3. Визначення зольності хмелю
- •2.2.4. Визначення вмісту -кислоти у хмелі
- •2.2.5. Визначення загального вмісту гірких речовин у хмелі
- •2.2.5. Розрахунок величини гіркоти хмелю
- •2.2.6. Визначення вмісту дубильних речовин у хмелі
- •3. Визначення якості солоду
- •3.1. Теоретичні відомості
- •Вимоги до якості сухого ячмінного солоду для пивоваріння
- •3.2. Експериментальна частина
- •3.2.1. Органолептична оцінка солоду.
- •3.2.2. Визначення вологості солоду
- •3.2.3. Визначення амілолітичної активності солоду
- •3.2.4. Визначення екстрактивності
- •Вихідна сировина для виробництва пива
- •Вул. Колеси, 2, 79000, м. Львів
3.2.4. Визначення екстрактивності
та тривалості оцукрення солоду стандартним методом
Прилади і реактиви: ультратермостат; термометр; секундомір; хімічна склянка на 600 мл; конічна колба на 500 мл; мірний циліндр; лійка; пікнометри; чашка Петрі; фарфорова пластинка; скляна паличка; індикаторний розчин J2 (суміш 20 мл 0,1 н. розчину J2 з 80 мл дистильованої води); солод.
Послідовність виконання роботи
У хімічній склянці з відомою масою зважують 50,00 г розмеленого солоду і додають до нього 200 мл дистильованої води, нагрітої до 47оС. Температуру затору контролюють за допомогою термометра. Склянку ставлять у термостат з температурою води 45оС, витримують суміш 30 хв при періодичному перемішуванні і надалі нагрівають її до 70оС з інтенсивністю 1оС на хвилину. Після досягнення температури затору 70оС у склянку додають 100 мл дистильованої води, нагрі- тої до 70оС і оцукрюють затор протягом 1 год при періодичному перемішуванні.
Одночасно визначають тривалість оцукрення солоду: через кожні 5 хв на фарфорову пластинку скляною паличкою відбирають краплю затору і змішують її з краплею індикаторного розчину J2. Спостерігають за зміною забарвлення. Оцукрення вважається закінченим, якщо забарвлення йоду не змінюватиметься. Для порівняння на пластинці з краплею розчину J2 змішують краплю дистильованої води. Відзначають тривалість оцукрення солоду у хвилинах.
Через 1 год від початку оцукрення затор охолоджують до кімнатної температури. Невеликими порціями дистильованої води промивають термометр і доводять нею масу затору до 450 г, перемішують його і фільтрують через сухий складчатий фільтр у суху колбу; лійку накривають годинниковим склом або чашкою Петрі. Перші порції сусла (приблизно 100 мл) повертають на повторне фільтрування для досягнення повної прозорості фільтрату. Затор фільтрують до моменту утворення тріщин в осаді дробини на фільтрі. Тривалість фільтрування не повинна перевищувати 2 год. Пікнометрично визначають відносну густину фільтрату і за додатком 1 [1] встановлюють вміст ЕР у лабораторному суслі (у % мас.).
Екстрактивність солоду (у % мас.) розраховують за формулою:
E1 = е * (800 + W) / (100 - e), (32)
де
е - вміст ЕР у лабораторному суслі (концентрація сусла), %;
W - вологість солоду, % мас.
У перерахунку на АСР солоду:
Е = (Е1 * 100) / (100 - W). (33)
ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ І ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ
Виконанню лабораторного практикуму передує самостійна індивідуальна робота студентів, які зобовязані ознайомитися з переліком лабораторних робіт, які виконуються під час вивчення курсу, опрацювати теоретичний матеріал, ознайомитись з прилади, необхіднами для проведення роботи, техніку безпечного виконання роботи та послідовність розрахунків одержаних результатів.
До кожного заняття студенти повинні підготувати письмові звіти, які оформляють за такою схемою:
дата виконання роботи;
назва конкретної лабораторної роботи;
необхідні прилади та реактиви для виконання роботи;
послідовність виконання роботи;
результати аналізу, розрахункові формули і результати розрахунків;
висновки.
С П И С О К Л І Т Е Р А Т У Р И
Основна:
Мальцев П. М. Технология солода и пива. М.: Пищевая пром-сть, 1964. 858 с.
Мальцев П. М. Технология бродильных производств. М.: Пищевая пром-сть, 1980. 560 с.
Домарецький В. А. Технологія солоду і пива. К.: ІНКОС, 2004. 426 с.
Главачек Ф., Лхотский А. Пивоварение. Пер. с чеш. И. В. Холодовой. М.: Пищевая пром-сть, 1977. 495 с.
Кунце В., Мит Г. Технология солода и пива. Пер с нем. – Санкт-Петербург: Профессия, 2001. – 912 с.
Додаткова:
Технология пивовареного и безалкогольного производства. Киев: Высшая школа, 1986. 191 с.
Химико-технологический контроль производства солода и пива. Под ред. П. М. Мальцева М.: Пищевая пром-сть, 1976. 448 с.
Муравицкая Л. В. Технохимический контроль пивоваренного и безалкогольного производств и основы управления качеством продукции. М.: Агропромиздат,1987. 256 с.
Фертман Г. И.. Муравицкая Л. В.Справочник для работников пивоваренных заводов. М.: легкая и пищевая пром-сть, 1982. 208 с.
Бойко Л. М. Физико-химческие методы контроля бродильных производств. Киев: Технiка, 1986. 191 c.
Навчальне видання
Біотехнологія БРОДИЛЬНИХ ВИРОБНИЦТВ
Частина І