Активізація розумової діяльності учнів на уроках математики

Активізація розумової діяльності полягає у стимулюванні інтелектуальних творчих сил учнів. Враховую їхні психологічні можливості, рівень підготовленості, вікові особливості. Зовнішні стимули навчального процесу діють через внутрішні. Це вимоги вчителя, однокласників, оцінка, заохочення, зауваження. Внутрішні – це інтерес до знань, бажання здобувати знання. Внутрішні стимули мобілізують вольові і мислительські процеси школяра. Тому важливо передбачати такі способи і прийоми, які збуджують інтерес, активізують їхню пізнавальну діяльність.

Важливим у моїй роботі з учнями на уроках математики є розвиток логічного мислення і математичного мовлення. Намагаюся уникнути монотонного і одноманітного розв’язування вправ і задач. Для формування творчої особистості потрібні нестандартні за змістом і прийомами завдання. Творчі вправи систематизую за класами, що полегшує добір потрібного матеріалу. Виділяю окремі змістові групи завдань:

1. Пов’язані з математичними поняттями та іншими елементами теорії.

2. З елементами дослідження.

3. На класифікацію і узагальнення.

4. На практичне застосування теорії.

5. З логічним навантаженням.

6. Цікаві вправи та ігри.

Пропоную завдання в ігровій формі, різноманітні лічилки, задачі – ігри, задачі – вірші, загадки математичні веселики.

Ці задачі передбачають різні види пізнавальної діяльності учнів різної складності: вчаться самостійно робити висновки, обґрунтовувати твердження перевіряти їх. Способи розв’язування творчих завдань цілком доступні дітям. Графічний матеріал передбачає читання готових зображень, та їх побудову за певними умовами. Розв’язування всіх творчих вправ полегшується тим, що дітям пропоную оперувати предметами, фігурами, числами, цифрами. Коли вони стають об’єктом дії, все це міцно запам’ятовується.

До задач даю короткі, але змістовні методичні поради щодо опрацювання матеріалу, оптимізації пошукової самостійності учнів, систематизації здобутих знань, супроводжую рекомендації конкретними прикладами роботи. Формуванню пізнавальної діяльності учнів сприяє складання і розв’язування нестандартних задач на місцевому матеріалі.

У повсякденній роботі використовую цікаві вправи з математики. Це „нестандартні” задачі і приклади, лічильні фігури, „магічні” квадрати, математичні фокуси, курйози, „лабіринти”, ребуси головоломки, логічні, віршовані вправи, „лічилки”, задачі-жарти, математичні ігри. Проводжу математичні ігри, розв’язую задачі-ігри, розбираю математичні „курйози”. фокуси. Цікаво проходять групові змагання, коли клас розбивається на команди і представники від них вправляються у кмітливості і винахідливості. Решта учнів теж бере участь у грі, вони – „болільники”. Діти люблять розв’язувати цікавинки. „Цікавинки” часто бувають предметом довготривалих завдань додому. Це нестандартні задачі, головоломки, ребуси.

І. Числові приклади, ребуси

1 клас

1. Я записала дві рівні суми і деякі цифри стерла випадково. відновити їх: а) _2+_ = 8+4; б) 6_+23 =_7+38; в) _0+35=3_+56.

2. У двох рівних різницях відновити пропущені цифри: а)_3-_=8-2; б) 50-__=_3 – 13; в) 30-3_=_3-13.

3. Поставити пропущені знаки дії і число: а) 21*__=50*15; б) 35*_=40*15.

2 – 3 клас

4. Відновити пропущені цифри: а)376 *___+24 * __=352+24; б)376*__+24*__=400; в) (__70+__0)/6 =90.

5. Замість букв поставити цифри, причому так, щоб сума двох даних чисел була найменшою.

АЗ + БУ = КА

Розв’язання таких прикладів дає можливість глибше усвідомити десяткову систему числення, залежність між компонентами арифметичних дій. Доцільно пропонувати їх дітям як додаткові вправи або довготривалі домашні завдання.

Вказівки до окремих вправ:

1. а) Обчислимо суму у правій частині рівності 8+4=12. У лівій частині першим доданком може бути лише число 12. Отже, другий доданок 0. б) У правій частині рівності сумою є число, що закінчується п’ятіркою. Тоді невідома цифра першого доданка у лівій частині 2. в) Аналогічна до попередньої. тільки суму одиниць у правій частині рівності слід брати з переходом через десяток.

2. а) Звертаю увагу на те. що зменшуваним у лівій частині рівності може бути число 13. б) З аналізу цифр одиниць у правій частині випливає висновок, що у лівій невідомим від’ємником є нуль. Далі питання зводиться до знаходження невідомого зменшуваного за відомим від’ємником і різницею. в) Аналогічна до попередньої, але й зліва і справа маємо нулі.

3. Ці приклади відрізняються від попередніх неоднозначністю відповідей, причому у випадку а) незалежно від того, плюс чи мінус стоїть у правій частині рівності, у лівій – плюс, а у випадку в) в одному разі плюс, в іншому – мінус.

4. а) Звернути увагу на те, що 376 можна помножити лише на 1, а 24 – на 0, бо у правій частині сума також 376. б) Множники при числах 376 та 24 не можуть бути різними, бо в сумі ліва частина повинна становити число 400. в) В дужках у лівій частині рівності – кругле число. Використавши зв’язок між компонентами при діленні, дістанемо, що сума в дужках дорівнює 540. Число десятків другого доданка – одноцифрове. Отже, невідома цифра сотень першого доданка 4, а число десятків другого 7.

5. Щоб одержати найменшу суму, цифри десятків мають бути найменшими: А=1, Б=2, а цифра одиниць суми дорівнювати 1. Це можливо, коли цифри одиниць у доданків 3 і 8, 4 і 7 або 5 і 6. Комбінуючи їх з цифрами десятків, одержимо кілька відповідей.