4. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань і семестр

Поточний контроль здійснюється у таких формах:

1.Контроль систематичності та активності роботи на практичних, семінарських та лабораторних заняттях.

Практичне заняття №1:

(за вибором викладача передбачається проведення наступних видів робіт)

виконання самостійної роботи (перші 15 хвилин заняття) – знаходження оцінок параметрів парної лінійної регресії за МНК,

або виконання індивідуальних завдань: побудова кореляційного поля вибірки та оцінка параметрів парної лінійної регресії, перевірка якості моделі. (протягом всього заняття),

максимальна оцінка 2 бали.

Практичне заняття №2:

(за вибором викладача передбачається проведення наступних видів робіт)

виконання самостійної роботи (перші 15 хвилин заняття) – лінеаризація нелінійних моделей, запис системи нормальних рівнянь,

або виконання індивідуальних завдань: знаходження оцінок параметрів нелінійних множинних регресій (протягом всього заняття),

максимальна оцінка 3 бали.

Активність на семінарських (практичних) заняттях протягом семестру разом оцінюється до 5 балів.

Протягом семестру кожен студент виконує чотири лабораторні роботи. Результати виконання кожної лабораторної роботи студент оформляє у вигляді письмового звіту з додатками практичного матеріалу, одержаного на комп’ютері. Звіт лабораторної роботи повинен включати:

• титульний лист, відповідно до затвердженої форми;

• тему лабораторної роботи;

• мету лабораторної роботи;

• економічну постановку задачі;

• інформаційну базу;

• теоретичну базу;

• порядок виконання лабораторної роботи з короткими поясненнями;

• результати виконаної лабораторної роботи, роздруковані на принтері;

• аналіз результатів;

• список використаної літератури.

Лабораторні заняття завершуються захистом звітів лабораторних робіт.

Лабораторна робота №1 оцінюється за шкалою 0–10 балів.

Лабораторна робота №2, №3, №4 оцінюється за шкалою 0–5 балів.

Виконання всіх лабораторних робіт протягом семестру оцінюється до 25 балів.

2. Виконання контрольних завдань.

Виконання письмової модульної контрольної роботи в аудиторії. Результати контрольної роботи оцінюються від 0 до 10 балів.

3. Контроль виконання завдань для самостійного опрацювання.

Обов’язкові види СРС. Протягом семестру студенти виконують індивідуальні домашні завдання (вирішення задач). Результати виконання індивідуальних домашніх завдань студент оформляє письмово. Завершується індивідуальна робота захистом письмової роботи і оцінюється від 0 до 5 балів.

Вибіркові види СРС. Студент обирає один з видів запропонованих вибіркових завдань для самостійного опрацювання (див. карту самостійної роботи студента, пункти 2.1.-2.3.). Результати виконання обраного завдання оцінюються від 0 до 5 балів.

Результати поточного контролю знань студентів в цілому оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів.

Підсумковий контроль знань студентів за І семестр не проводиться.

ІІ СЕМЕСТР

Практичне заняття №1:

(за вибором викладача передбачається проведення наступних видів робіт)

виконання самостійної роботи (перші 15 хвилин заняття) – розв’язування задач лінійного програмування графічним методом,

або виконання індивідуальних завдань розв’язування задач лінійного програмування симплексним методом (протягом всього заняття),

максимальна оцінка 2 бали.

Практичне заняття №2:

(за вибором викладача можливо проведення наступних видів робіт)

розгляд прикладів цілочислових та дробово-лінійних задач, математичні моделі яких зводяться до лінійних оптимізаційних,

розгляд побудови функціоналу оцінювання задач теорії ігор для підготовки до наступної лабораторної роботи,

практичне заняття не оцінюється.

Практичне заняття №3:

Проведення модульної контрольної роботи.

Практичне заняття №4:

(за вибором викладача можливо проведення наступних видів робіт)

виконання індивідуальних завдань проведення якісного аналізу ризику певного економічного об’єкту (протягом всього заняття),

або виконання самостійної роботи (15 хвилин заняття) – класифікація ризиків певного економічного об’єкту,

максимальна оцінка 2 бали.

Практичне заняття №5:

(за вибором викладача можливо проведення наступних видів робіт)

виконання індивідуальних завдань розв’язування задач, у яких використовуються показники ризику у абсолютному та відносному вираженні (протягом всього заняття),

або виконання самостійної роботи (останні 15 хвилин заняття) – розв’язування задач, у яких використовуються показники ризику у абсолютному та відносному вираженні,

максимальна оцінка 1 бал.

Активність на семінарських (практичних) заняттях протягом семестру разом оцінюється до 5 балів.

Протягом семестру кожен студент виконує чотири лабораторні роботи. Результати виконання кожної лабораторної роботи студент оформляє у вигляді письмового звіту з додатками практичного матеріалу, одержаного на комп’ютері. Звіт лабораторної роботи повинен включати:

• титульний лист, відповідно до затвердженої форми;

• тему лабораторної роботи;

• мету лабораторної роботи;

• економічну постановку задачі;

• інформаційну базу;

• теоретичну базу;

• порядок виконання лабораторної роботи з короткими поясненнями;

• результати виконаної лабораторної роботи, роздруковані на принтері;

• аналіз результатів;

• список використаної літератури.

Лабораторні заняття завершуються захистом звітів лабораторних робіт.

Кожна лабораторна робота оцінюється за шкалою 0–5 балів.

Виконання всіх лабораторних робіт протягом семестру оцінюється до 20 балів.

Участь у діловій грі оцінюється за шкалою 0–5 балів.

2. Виконання контрольних завдань.

Виконання письмової контрольної роботи в аудиторії. Результати контрольної роботи оцінюються від 0 до 10 балів.

3. Контроль виконання завдань для самостійного опрацювання.

Обов’язкові види СРС. Протягом семестру студенти виконують індивідуальні завдання (вирішення задач). Результати виконання індивідуальних завдань студент оформляє у вигляді стислого письмового звіту. Завершується індивідуальна робота захистом звіту і оцінюється від 0 до 5 балів.

Вибіркові види СРС. Студент обирає один з видів запропонованих вибіркових завдань для самостійного опрацювання (див. карту самостійної роботи студента, пункти 2.1.-2.3.). Результати виконання обраного завдання оцінюються від 0 до 5 балів.

Результати поточного контролю знань студентів в цілому оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів.

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі іспиту.

Іспит проводиться у письмовій формі за потоковою системою. Кожен студент отримує білет, що містить 6 завдань. Завдання білету охоплюють усі теми дисципліни “Економіко–математичні методи і моделі” згідно затвердженій навчальній програмі. Кожне завдання білету оцінюється за шкалою : 10; 8; 6; 0 балів, а саме:

10 балів ставиться, якщо відповідь студента є теоретично правильною, обґрунтованою, вичерпною, матеріал викладено в логічній послідовності та у повному обсязі, всі розрахунки правильні;

8 балів ставиться, якщо відповідь в основному правильна, студент володіє матеріалом, але допущені незначні помилки у формулюванні термінів, категорій, у розрахунках тощо;

6 балів ставиться, якщо відповідь правильна, але недостатньо обґрунтована; допущені суттєві помилки;

0 балів ставиться, якщо відповідь неправильна або відсутня, чи допущені грубі помилки, які свідчать про те, що студент не володіє відповідним матеріалом.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів.

В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів).

У загальній підсумковій оцінці враховуються середній бал за результатами поточної успішності в усіх семестрах, в яких вивчалася дисципліна, та результати екзамену. Поточна успішність в усіх семестрах оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів. Результати поточної успішності студентів у кожному семестрі фіксуються у відомості обліку поточної і підсумкової успішності дисципліни.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів), але не повинна перевищувати 100 балів.

Якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів, а отже отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	А
80-89	добре	B
70-79		C
66-69	задовільно	D
60-65		E
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F