
- •Визначення коефіцієнта теплопровідності сипучих матеріалів методом кулі
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Експериментальна установка
- •Методика проведення досліду
- •.Протокол результатів вимірів
- •Обробка результатів вимірів
- •Звіт по роботі повинен включати:
- •Контрольні запитання
- •Визначення теплоємності повітря
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Експериментальна установка
- •Методика проведення досліду
- •2.1. Протокол результатів вимірів
- •Обробка результатів вимірів
- •Звіт по роботі повинен включати:
- •Контрольні запитання
- •Дослідження процесів у вологому повітрі
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Експериментальна установка
- •Порядок проведення досліду
- •3.2 Протокол результатів обробки досліду
- •Контрольні запитання
- •Визначення коефіцієнта тепловіддачі від горизонтальної труби при вільній конвекції
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Експериментальна установка
- •Порядок проведення досліду
- •Обробка результатів дослідів
- •Звіт по роботі повинен включати:
- •Контрольні запитання
- •Визначення коефіцієнта теплопередачі
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Експериментальна установка
- •Порядок проведення досліду
- •5.1 Протокол результатів вимірів
- •Обробка результатів вимірів
- •5.2 Результати обробки вимірів
- •Звіт по роботі повинен включати:
- •Контрольні запитання
- •Випробування поршневого компресора
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Експериментальна установка
- •Методика проведення досліду
- •Обробка результатів вимірів
- •Звіт по роботі повинен включати :
- •Контрольні запитання
Експериментальна установка
Лабораторна установка являє собою модель сушарки, в якій змочена у воді тканина висушується нагрітим повітрям (рис.3.1).
Вентилятором 1 повітря подається в електрокалорифер 2, який живиться від електромережі через автотрансформатор 8, нагрівається до заданої температури, яку вимірюють за допомогою термопари 3, холодний спай якої розміщений в посудині Дьюара 6, та мілівольтмет-ра 7, поступає в сушильну камеру з поперечним перерізом 0,05х0,06м, де розміщена змочена і натягнута на перфоровану рамку (за розміром поперечного перерізу сушильної камери) тканина 4. Таким чином, на-грітий потік повітря продуває зволожену тканину; при цьому тканина висушується, а повітря зволожується. Його параметри на вході в уста-новку і виході з неї вимірюють психрометрами 12 і 5.Потужність на нагрівання повітря в калорифері визначають за допомогою ампермет-ра 10 і вольтметра 9. Для визначення кількості повітря, що проходить
через установку, анемометром 11 вимірюють швидкість повітря, а також визначають тривалість досліду.
Порядок проведення досліду
Перед початком досліду добре зволожують дослідний зразок тканини і розміщують його в сушильну камеру, перевіряють справність психрометрів, включають вентилятор і встановлюють задану напругу на живлення калорифера. Не допускається включення спочатку калорифера, а потім вентилятора.
Через 3 хв вимірюють покази психрометрів і термопари після калорифера, а при досягненні сталого режиму - швидкість повітря на виході із сушильної камери, струм I, напругу U на клемах нагрівача, а також показання барометра у лабораторії. Результати вимірів заносять у протокол результатів вимірів (табл.3.1).
3.1. Протокол результатів вимірів
№ п/п |
Час
τ, с |
Покази |
Покази термометрів |
||||||
баро-метра В, мм.рт.ст |
ампер-метра
I, A |
вольт-метра
U, B |
на вході в установку |
після кало-рифера
tc2, ˚C |
на виході з установки |
||||
сухого tc1, ˚C |
мокрого tм1, ˚C |
сухого tc3, ˚C |
мокрого tм3, ˚C |
||||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Після закінчення досліду виключають електрокалорифер, а через 2-3 хв - вентилятор.
Обробка результатів вимірів
Розрахунки проводять для сталого режиму.
1. Визначають витрати вологого повітря Vв.п. за формулою:
, (3.8)
де F - площа перерізу сушильної камери, м2; W - швидкість повітря, м/с; τ- сумарний час досліду, с.
2. Розраховують потужність, витрачену на нагрівання повітря:
,
кВт. (3.9)
3. За Hd-діаграмою вологого повітря і показами психрометрів знаходять точки, що характеризують стан повітря: на вході в установку - точка 1, після калорифера - точка 2, на виході із сушильної камери - точка 3 (рис. 3.2).
Точка 1 знаходиться на перетині ізотерм сухого tc1 і мокрого tм1 термометрів (рис.3.2) на вході; точка 2 - на перетині лінії сталого вологовмісту d1=d2 з ізотермою tc2; точка 3 - на перетині ізотерм сухого tc3 і мокрого tм3 термометрів на виході з установки.
4. З’єднавши точки 1 і 2, матимемо лінію, яка характеризує процес нагрівання, а точки 2 і 3 - процес сушіння. В указаних точках 1, 2 і 3 за Hd-діаграмою знаходять відповідно вологовміст d1; d2; d3 та ентальпії H1; H2; H3. Дані заносять у табл.3.2.
5. За Hd–діаграмою знаходять також парціальний тиск водяної пари у вологому повітрі та порівнюють його з визначеним за формулою у тих самих точках 1 і 3, підставляючи d1 і d3:
.
(3.10)
Парціальний тиск сухого повітря згідно із законом Дальтона дорівнює:
Рс.п.= В - Р п . (3.11)
Барометричний тиск B при розрахунках перевести з мм. рт. ст. у Па.
7. Масу сухого повітря, що пройшло через установку, визначають, використавши рівняння стану ідеального газу:
,
(3.12)
де Rпов - газова стала для повітря, Rпов=287 Дж/кг∙К ;
T1 - температура повітря в лабораторії, К.
8. Кількість вологи mвол, що випаровується під час досліду, розраховують за формулою:
.
(3.13)
9. Кількість теплоти Qk, що підводиться до повітря в калорифері під час досліду, визначають за рівнянням:
.
(3.14)
10. Потужність калорифера дорівнює:
Н,
d, г/кг
с. п.
Н3
Рп,
кПа
d1=d2
d3
tc1
tc2
tc3
1
2
3
tм1
Н1
Н2
tм3
d1=d2
d1=d2
Рис.3.2. Процеси нагрівання і сушіння в Н-d-діаграмі
.
(3.15)
11. Втрати теплоти в калорифері визначають як різницю між кількістю теплоти, що затрачена в калорифері N∙τ, і кількістю теплоти, яка підведена до повітря :
.
(3.16)
12. Втрати теплоти
в камері сушарки обчислюють за формулою:
.
(3.17)
13. Кількість теплоти, витраченої на випаровування 1 кг,дорівнює:
. (3.18)